Аспекти ціноутворення на продукцію тваринництва в Україні

 

 

Виробництво продукції сільського господарства в Україні страждає як від багатьох внутрішніх, так і зовнішніх проблем. Ринок сільськогосподарської продукції характеризується відсутністю системності, наявністю багатьох посередників, існуванням корупційних схем, що знижують прибутки для виробників та суттєво збільшують їх для посередників.

Тенденції останніх років в Україні вказують на постійне та значне зростання темпів інфляції. Особливо негативним є той факт, що підвищення рівня цін відбувається передусім для тих товарних груп, які становлять основу продовольчої безпеки країни та є критичними для усіх соціальних груп населення, тим самим підсилюючи процеси зубожіння та знижуючи загальний рівень якості життя населення країни.

Темпи росту цін реалізації продукції тваринництва є значними і досягали навіть 47% у 2008 році, у той час як середні заробітні плати населення фактично не підвищувалися.

 

 

Рис. 1. Динаміка темпів росту цін на продукцію тваринництва в Україні [2]

 

Так, якщо закупівельні ціни на свинину коливалися у 2010 році в межах 10-17 грн. за кг живої ваги, вартість реалізації свинини переробниками м’яса становила в середньому біля 26 грн., а кінцевим споживачам ціна реалізації дорівнювала вже 50-55 грн. за кг. Закупівельні ціни у виробників близькі до собівартості, водночас вартість реалізації м’яса переробними підприємствами є вже вища, аніж ціна імпортної продукції, причому на 2-3 грн. за кг. Такі диспропорції у вітчизняному тваринництві призводять до скорочення обсягів виробництва та збільшенню імпорту, внаслідок чого закупівельні ціни ще більше знижуються.

Загалом, у той час, як продукція рослинництва характеризується незначним зростанням обсягів виробництва впродовж останніх років, виробництво продукції тваринництва знаходиться в критичному становищі, а його обсяги вже впродовж тривалого періоду є недостатніми для забезпечення внутрішнього попиту, причому цей дефіцит має достатньо високі значення (рис. 2).

 

Рис. 2. Дефіцит внутрішньої пропозиції продукції тваринництва в Україні (складено на основі [5])

 

Саме це можна вважати одним з факторів ціноутворення на продукцію тваринництва, тобто відсутність достатньої пропозиції внаслідок низьких обсягів виробництва. Україна, незважаючи на наявний потенціал до виробництва сільськогосподарської продукції та можливість бути одним з основних постачальників продуктів рослинництва та тваринництва у світі, здійснює імпорт цих видів продукції з метою забезпечення внутрішнього попиту.

Проведений аналіз показав, що в Україні відбувається постійне скорочення поголів’я більшості видів сільськогосподарських тварин (табл. 1). Для аналізу обрано статистичні дані значного часового періоду, що покриває останні 70 років. З наведених даних видно, наскільки скоротилося поголів’я тварин не лише порівняно з 1990-м роком, але й з 1940-м, коли їх обсяги вважалися і так незначними, а населення України складало 40 млн. осіб, тобто внутрішній попит був меншим, аніж на даний час. Лише у сфері птахівництва відзначено стабільні позитивні тенденції.

Найбільш суттєву частку у витратах на виробництво продукції тваринництва складають корми, що коливаються в межах 70-74% від сукупних загальних витрат [3]. Відбувається і постійне зростання їх вартості, причому темпи подорожчання є надзвичайно високими. Так, аналізуючи дані [4] протягом лютого 2010 – лютого 2011 рр. можна зробити наступні висновки: шрот соняшниковий подорожчав на 18, 7% або 337 грн. /т, макуха соняшникова на 18, 2% або 310 грн. /т. Ціна на макуху соєву у порівнянні з лютим 2010 р. залишилась незмінною і в лютому 2011 р. становила 4200 грн. /т. Аналізуючи динаміку цін на фуражне зерно (на умовах EXW) за аналізований період видно, що відбувся різкий стрибок цін і ця продукція подорожчала на 66% або 685 грн. /т (з 1035 грн. /т у лютому 2010 р. до 1720 грн. /т у лютому 2011 р.). Кукурудза (на умовах EXW) за звітній період подорожчала на 45%, з 1240 грн. /т до 1800 грн. /т.

 

Таблиця 1

Динаміка розвитку тваринництва в Україні

протягом 1940-2010 рр., тис. голів [1; 2]

РокиВелика рогата худобаСвиніВівці та козиПтиця

всьогоу т. ч. корови

194010996, 15964, 59185, 87325, 1*

195011182, 34811, 57765, 76740, 1*

196017632, 07813, 518193, 610630, 9129630, 4

197021352, 28563, 120746, 28971, 1155203, 3

198026367, 69271, 119782, 79051, 1233573, 6

199024623, 48378, 219426, 98418, 7246104, 2

20009423, 74958, 37652, 31875, 0123722, 0

20056514, 13635, 17052, 81629, 5161993, 5

20085079, 02856, 36526, 01726, 9177555, 9

20104826, 72736, 57576, 61832, 5191400, 0

* Примітка: дані відсутні.

 

Наведені дані вказують на значні негативні тенденції як у сфері тваринництва загалом, так і стосовно ціноутворення її продукції. Фактично на даний час відбувається поступовий процес ліквідації тваринництва в Україні, причому не адміністративним, а економічним шляхом, внаслідок відсутності адекватної державної підтримки та ефективного регулювання цього виду економічної діяльності.

 

 

Сільське господарство України 2008 / Держкомстат України; За ред. Ю. М. Остапчука. – К., 2009. – 370 с.

Державний комітет статистики України: [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

Статистичний щорічник України за 2009 рік / Держкомстат України; за ред. О. Г. Осауленко. – К., 2010. – 566 с.

Ціни на ринках кормів в Україні: [Електронний ресурс] // Свинарство в Україні. – Режим доступу: http: //www. pigua. info.

Украине не хватает на мясо: [Електронний ресурс] // Комерсантъ. – Режим доступу: http://www.kommersant.ua/doc.html?docId=1535561