Асиметричність процесів інформатизації світогосподарського розвитку

Інформаційною базою дослідження слугували праці вітчизняних і зарубіжних науковців і дослідників, законодавство України, положення й норми міжнародного права, статистичні дані Державної служби статистики України та дані міжнародної статистики, інформаційно-аналітичні матеріали міжнародних організацій, рейтингових та інформаційних агентств, Інтернет-ресурси.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретико-методичному обґрунтуванні асиметричності процесів інформатизації світогосподарського розвитку в цілому та розробці на цій основі моделі подолання цифрового розриву між Україною та розвиненими країнами. Основні результати, що відображають наукову новизну дослідження, полягають у наступному:

вперше:

• розроблено структурну модель подолання цифрового розриву між Україною та розвиненими країнами, основними елементами якої є: реалізація потенціалу вітчизняного сектору ІКТ; системний розвиток інформаційного суспільства в країні; інституційне забезпечення та індикатори для моніторингу ефективності її імплементації;

удосконалено:

• визначення категорії «міжнародний цифровий розрив», що, на відміну від усталеного тлумачення, трактується як асиметричність можливостей доступу економічних суб’єктів країн світу (громадян, домогосподарств і суб’єктів господарювання) до сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та їх ефективного використання у цілях економічного зростання та розвитку, що зумовлена нерівномірністю наукових, соціально-економічних, інституційних і технологічних досягнень, і в умовах формування глобального інформаційного суспільства загрожує поглибленням міжнародних економічних диспропорцій та загостренням внутрішньодержавних соціально-економічних дисбалансів;
• систематизацію сучасних тенденцій розвитку світового ринку ІКТ, у якій, на відміну від існуючих, виокремлено тенденції, що формують майбутнє індустрії та безпосереднім чином впливають на динаміку міжнародного цифрового розриву, а саме: насичення ринків ІКТ розвинених країн світу та їх розбудова у країнах, що розвиваються; активізація інвестиційної діяльності постачальників ІКТ-послуг у менш розвинених країнах; розширення можливостей використання ІКТ менш розвиненими країнами в результаті технологічного прогресу в секторі ІКТ і поступового здешевлення технологій; динамічний розвиток мобільного зв’язку як інструменту доступу до світового інформаційно-економічного простору;

дістали подальшого розвитку:

• методика оцінки розвитку інформаційного суспільства і міжнародного цифрового розриву через поєднання розрахунків Індексу мережевої готовності та запропонованого автором Індексу ефективності застосування ІКТ, що дозволяє отримати цілісне відображення асиметричності процесів інформатизації у кожній з країн і може стати основою Національної системи індикаторів розвитку інформаційного суспільства в Україні;
• інституційні засади забезпечення подолання цифрового розриву між Україною та розвиненими країнами, що включають: удосконалення нормативно-правового забезпечення процесів інформатизації в напрямку покращення політико-регуляторних, ринкових, інфраструктурних і освітніх передумов як для ведення бізнесу в секторі ІКТ, так і для використання соціально-економічних вигод від впровадження ІКТ у всі сфери життєдіяльності людини; удосконалення статистичного забезпечення оцінки ефективності запропонованої моделі подолання цифрового розриву (ініційовано розробку Національної системи індикаторів розвитку інформаційного суспільства, ведення статистики розвитку сектору ІКТ з врахуванням міжнародних стандартів у цій сфері) ;
• дослідження процесу інформатизації життя суспільства через обґрунтування автором основних факторів його реалізації (соціально-економічних факторів впливу на можливість доступу до ІКТ, факторів наявності та якості національної ІКТ-інфраструктури, інформаційно-інтелектуальних факторів впливу на можливість ефективного застосування ІКТ) та визначення ключової ролі держави у його стимулюванні засобами подолання внутрішньодержавних диспропорцій, підтримки розвитку сектору ІКТ, розбудови інфраструктури та інформаційно-просвітницької діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані органами законодавчої та виконавчої влади у виробленні і реалізації політики подолання цифрового розриву між Україною та розвиненими країнами в процесі розбудови інформаційного суспільства. Основні висновки й результати дослідження впроваджені у практичну діяльність Міністерства економіки України (довідка №4607-25/305 від 03. 11. 2010 р.), Управління міжнародного співробітництва Львівської обласної державної адміністрації (довідка №29/5-1-699 від 26. 10. 2010 р.), Управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності Тернопільської обласної державної адміністрації (довідка №543-12/01-10-1 від 19. 11. 2010 р.), Тернопільської філії ВАТ «Укртелеком» (довідка №Д-3/89 від 25. 10. 2010 р.). Матеріали та висновки дисертації використовуються у навчальному процесі Тернопільського національного економічного університету при викладанні дисциплін «Оціночна діяльність, злиття і поглинання», «Стратегічний менеджмент», «Основи зовнішньоекономічної діяльності» (довідка № 126-03/2834 від 18. 11. 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі наукові результати, які наведені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті положення, що є результатом власної роботи автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та наукові результати доповідалися та обговорювалися на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях та семінарах, зокрема: «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (Тернопіль, 2008-2010 рр.) ; «Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постстабілізаційний період» (Тернопіль, 2008-2010 рр.) ; «Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» (Тернопіль, 2008-2010 рр.) ; «Актуальні проблеми забезпечення економічної безпеки України» (Тернопіль, 2008 р.) ; «Аграрний форум – 2009» (Суми, 2009 р.) ; «Формування нового світового економічного порядку» (Тернопіль, 2009 р.) ; «Вплив світової фінансової кризи на вітчизняні підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність» (Тернопіль, 2009 р.) ; «Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність» (Київ, 2010 р.) ; «Молодь перед викликами ХХІ століття: політика, соціум, ЗМІ» (Луганськ, 2010 р.) ; «Україна в системі міжнародної економіки» (Тернопіль, 2010 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 19 наукових праць загальним обсягом 7, 46 д. а. : 7 статей у провідних наукових виданнях (обсягом 4, 92 д. а., з яких автору особисто належить