Аудит операцій з цінними паперами

Повернення грошей по облігаціях здійснюється в певний час, яке називається датою погашення. Корпоративні облігації звичайно випускаються на термін від 10 до 40 років і більш. Найбільш поширені облігації, що випускаються на період від 20 до 30 років. Облігації з термінами обігу до 5 років вважаються короткостроковими. Вони звичайно випускаються компаніями, пов'язаними з виробництвом продукції, наданням послуг, і можуть бути гарантовані їх активами або застраховані. Облігації, що випускаються на термін від 7 до 15 років відносяться до середньострокових, а облігації, що знаходяться в обігу більше за 20 років, є довгостроковими. Величина відсотків по облігаціям залежить від тривалості їх обігу. Як правило, в нормальній економічній ситуації, облігації, що випускаються на тривалі терміни, приносять підвищені відсотоки в порівнянні з облігаціями, що розміщуються на більш короткі терміни часу. При чому різниця між рівнями прибутковості по довгострокових облігаціях виявляється меншою, ніж розрив в прибутковості за короткостроковими борговими зобов'язаннями. Тому лінія прибутковості облігацій має вигляд опуклої зростаючоі кривоі.

У екстремальних економічних умовах вказаний зв'язок між прибутковістю боргових зобов'язань і термінами їх обігу порушується. При високій інфляції, коли попит на гроші значно перевищує їх пропозиція, ставки відсотків по короткострокових боргових цінних паперах можуть виявитися вище, ніж по довгострокових.

В угоді про випуск облігацій встановлюються права і обов'язки сторін. Законодавством звичайно передбачаються вимоги до такого роду угод, визнані захищати інтереси вкладників. Акціонерні товариства мають зобов'язання виплатити відсотоки на кожну облігацію, вказати місця, в яких облігації і купонні листи будуть вручені їх держателям, визначити юридичний титул і заставну власність, застрахувати закладену власність проти пожежі і інших можливих втрат; заплатити податки, розкрити інформацію про акціонерне товариство і правові основи його діяльності.

Якщо акціонерне товариство не виконує свої зобов'язання перед держателями облігацій, то останні, нарівні з довіреним представником, можуть зробити деякі дії для того, щоб відновити свої втрати.

Акціонерне товариство виплачує відсотоки по облігаціях в певні періоди часу. Тому при продажу облігацій в дні, неспівпадаючі з днями виплати відсотків, покупець і продавець повинні розділити між собою суму відсотків. Більшість облігацій продається з наростаючими відсотками. При цьому покупці сплачують продавцям крім ринкової вартості облігацій відсотоки, належні за період, що пройшов з моменту їх останньої виплати. Самі ж покупці при настанні терміну виплати відсотків отримують їх повністю. Таким чином, сума відсотків розподіляється між різними власниками.

 

 

Цінні папери: первинні і похідні

Як первинні цінні папери, виступають акції, облігації, ноти, вексель, депозитні сертифікати і інші інструменти, що є правами на майно, грошові кошти, продукцію, землю і інші первинні ресурси. Похідні цінні папери – будь-які цінні папери, що засвідчують право власника на купівлю або продаж первинних цінних паперів – акцій, облігацій державних боргових зобов'язань. До числа таких паперів можна віднести опціони, ф´ючерси, підписні права. Поняття похідних цінних паперів є юридично визнаним за Законом України “Про цінні папери і фондову біржу “.

Цінні папери – відособлені документи – мають матеріальну форму у вигляді паперових сертифікатів. Про цінні папери – записах по рахунках – кажуть, що вони мають безготівкову форму. У цьому випадку цінний папір існує у вигляді запису на рахунку бухгалтерського обліку і аналітичних реєстрах до нього. Відповідно, бухгалтерський запис містить всі необхідні реквізити цінних паперів (емітент, терміни, сума, держатель, відсоток і т. п.). При купівлі-продажу цінних паперів, даруванні, передачі, погашенні і т. п. вона переміщається не шляхом передачі паперового сертифіката (його не існує), а шляхом здійснення бухгалтерських проводок по рахунках і записів в реєстрах бухгалтерського обліку.

Боргові цінні папери – є борговими зобов'язаннями (облігація, нота, вексель і т. п.). Цінні папери – титули власності засвідчують право власності на активи (прості і привілейовані акції, конвертовані цінні папери, варранты, підписні права і т. п.

Дана класифікація складена на основі критерію «хто випустив цінні папери», «хто є емітентом». Корпоративні цінні папери – фондові інструменти, що випускаються підприємствами, організаціями. Приватні цінні папери – в цьому випадку мова йде про випуск цінних паперів фізичними особами. Такими фондовими інструментами можуть виступати вексель і чек.

Цінні папери, що обертаються – можуть вільно купуватися-продаватися, в т. ч. на основі здійснення передавального напису або без такого без обмеження – за умовами емісії – видів ринків, на яких вони можуть обертатися. цінні папери, що не обертаються – не можуть купуватися-продаватися на різних видах ринків. Наприклад, якщо емітент при випуску цінного паперу ставить умову, що вона не може бути перепродана і може купуваатися зворотньо тільки самим емітентом, то це – цінний папір, що не обертається. Цінні папери з обмеженим колом обігу – операції купівлі-продажу по таких паперах можуть здійснюватися з обмеженнями по видах ринків.

Іменний цінний папір – ім'я держателя реєструється в спеціальному реєстрі, який ведеться емітентом. Цивільний кодекс