Аудит використання і зберігання матеріальних цінностей

При переміщенні товарно-матеріальних цінностей із складу на склад та із складу у виробництво привласнення товарно-матеріальних цінностей може перекриватися сумовими різницями, які виникають в результаті свідомих помилок у таксуванні документів. В обох примірниках документа суми операцій збігаються, проте їхня кількість (у натуральному вираженні) неоднакова (із складу списується більше товарно-матеріальних цінностей ніж надійшло у виробництво), що дає змогу перекривати недостачу товарно-матеріальних цінностей. Одночасно в одному з примірників документа при цьому були помилки в таксуванні, які були усунені без звірки з першим примірником і не супроводжувались виявленням зловживань. Це випадково виявлено аудитором, який порівняв різні примірники документа і перевірив правильність їх таксування.

При відвантаженні та реалізації товарно-матеріальних цінностей покупцям можливе свідоме створення недостачі з подальшим віднесенням сум, що стягуються на дебіторські рахунки. Потім ці суми списуються на основі відмови Держарбітражу в позові. Зловживання виявляються в процесі аудиту через аналіз документів, поданих одночасно з рахунком покупцю і арбітражу.

У практиці роботи підприємства мали місце випадки заниження залишкової вартості товарно-матеріальних цінностей через віднесення часткової вартості матеріалів згідно з кореспонденцією бухгалтерських рахунків на відхилення в цінах на матеріали і відхилення по готовій продукції і приводить не тільки до заниження прибутку, а й до заниження суми податку на додану вартість. Так, відповідно до матеріального звіту начальника цеху в березні 2013 року від цементного заводу по рахунку – фактурі № 102 надійшов цемент в кількості 269 тон за ціною 8 453 тис. у. о. на суму 2 273 857 тис. у. о., в тому ж місяці необгрунтовано було віднесено на відхилення в цінах по рахунку 05 “ Сировина і матеріали ” сума 688 678 тис. у. о., в результаті чого залишкова ціна цементу на кінець місяця зменшилась з 8453 тис. у. о. до 686 тис. у. о. Крім того за звітом начальника цеху за березень 2013 року згідно з рахунком – фактурою № 35369 і № 35339 від цементного заводу надійшов цемент кількістю 3 309 т. за ціною 8 453 тис. у. о. на суму 27 970 977 тис. у. о., в той же час за витратною накладною № 70 відпущено управлінню комплектації цемент за зниженими цінами, зокрема 125, 4 т. за 5 430 тис. у. о. на суму 680 922 тис. у. о. і 649, 4 т. по 5 739 тис. у. о. на суму 3 726 906 тис. у. о. Різницю у вартості 2 141 555 тис. у. о. віднесено на рахунок 05 “Сировина і матеріали” як відхилення по матеріалах. Всього за шість місяців 2013 року необгрунтовано віднесено на відхилення в цінах на матеріали і відхилення у вартості готової продукції 50 286 615 тис. у. о.

Невід’ємним елементом аудиту є забезпечення суворого лімітування відпуску товарно-матеріальних цінностей у виробництво, Їх видача має лімітуватися, як правило, виходячи з обсягу виробничої програми і діючих норм витрат з урахуванням залишків товарно-матеріальних цінностей, не витрачених до початку місяця.

 

При товарно-матеріальних цінностей, використовують способи і прийоми вивчення первинних документів, які забезпечують максимальний ефект і дозволяють зробити обгрунтований висновок.

Прийоми і способи перевірки бухгалтерських даних поділяють на загальні і часткові, які тісно взаємопов’язані. Зупинимся на останніх???

Контрольні порівняння фактичних залишків товарів з даними слідуючої інвентаризації, їх документованого витрачання доцільно використовувати тоді, коли аудитор має докази про такі порушення:

• дописках товарно-матеріальних цінностей в інвентаризаційних описах з метою приховання недостач до початку проведення інвентаризації;
• вказівки про зниження в порівнянні з фактичним залишком якогось товару в інвентаризаційному акті на початок звітного періоду для вуалювання надлишків;
• реалізація так званих інших товарів, не відображених в прихідних документах;
• сплановане завищення цін на товари, які відпускались по документах на інші цілі.

Контрольні порівняння можна здійснити так: до залишку товару відповідного найменування, вказаного в інвентаризаційному акті, складеному до початку звітного періоду, додають кількість облікових одиниць цього товару, який надійшов на протязі періоду, що перевіряється, і віднімають кількість його одиниць, зафіксованих в розхідних документах. Отримана величина показує максимально можливий залишок цього товару на кінець інвентаризаційного періоду. Дані про максимально можливу кількість товару порівнюють з фактично виявленими залишками по відомості встановленої форми.

Відомо, що в нормальних умовах фактична кількість товару не може перевищувати його максимально можливий залишок. Перевищення дає основу для відповідних висновків.

Треба відмітити, що за допомогою прихідних і видаткових документів кількісний облік товарно-матеріальних цінностей відновлюється повністю. Це дозволяє прослідкувати рух кожного окремого товару. Відновлення кількісного обліку по суті близьке з контрольним порівнянням. Однак воно можливе тільки тоді, коли всі видаткові операції підприємства документуються. Якщо ж вони не документуються або документуються частково, про відновлення кількісного обліку не може бути й мови. В таких випадках необхідно проводити контрольні порівняння. За допомогою відновлення кількісного обліку завжди і в повному обсязі встановлюють рух всіх товарно-матеріальних цінностей. Тому далі про реалізацію “сторонніх” товарів, дописаних в описах залишків, в таких випадках є повними.

Рух товарно-матеріальних цінностей аналізується в тих випадках, коли є відомості про те, що у клієнта, в якого всі операції документуються, трапляються кражі і