Авторські договори

Усі цивільно-правові відносини, що складаються у процесі створення і використання численних об'єктів авторського права і суміжних прав мають бути врегульовані такими самими численними договорами, що об'єднані одним поняттям «авторські договори». Слід підкреслити, що не всі договори, які в тій чи іншій мірі стосуються авторських прав, визнаються авторськими. Не можна, наприклад, до авторських прав відносити договори з управління майновими правами авторів на колективній основі.

Авторський договір - це угода між автором (його спадкоємцем чи правонаступником) літературного, мистецького, наукового твору та відповідною юридичною особою про використання такого твору, однак відповідно до Закону України “Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 р. № 3792-XII  із змінами та доповненнями поняття “авторського договору” не визначено.

Договірне оформлення авторських правовідносин найбільшою мірою відповідає інтересам автора з одного боку й набувача авторських майнових прав з іншого.

Український юрист професор О.А. Підопригора сформулював таке визначення авторського договору: це консесуальна угода, за якою автор або правонаступники передають готовий твір певній організації для використання або автор бере на себе обов’язок створити певний твір і передати його для використання обумовленим у договорі способом. Відомий російський вчений А.П. Сергєєв зазначає, що за авторським договором автор передає або зобов’язується передати набувачу свої права на використання твору в межах і на умовах, узгоджених сторонами. Як бачимо, за змістом ці визначення є схожими, оскільки передбачають реалізацію важливої правомочності автора чи особи, яка володіє авторським правом, дозволяти використання твору іншим особам.