+3 8(066) 185-39-18
f(2009 – 2016)
Зміни в політиці «боротьби з тероризмом»
Одним з перших своїх указів на посаді президента США Барак Обама розпорядився закрити в'язницю Дельта на військовій базі Гуантанамо[5], де полонені утримувалися поза дією норм американського та міжнародного законодавства. Указом передбачено також закрити всі в'язниці ЦРУ в інших країнах, де тримають і допитують осіб, причетних, як вважають, до міжнародного тероризму. Забороняється також суворе поводження з тими в'язнями й тортури.
Барак Обама визначив, що Афганістан та Пакистан стають центральним фронтом боротьби Сполучених Штатів проти міжнародного тероризму[6] та призначив спецпредставників по Близькому Сходу та Афганістану – Пакистану. Спеціальним послом США на Близькому Сході призначено екс-сенатора Джорджа Мітчелла, а на посаду спецпредставника в Афганістані та Пакистані призначений колишній постійний представник США при ООН Річард Голбрук.
Джордж Мітчелл та Річард Голбрук мають багатий миротворчий досвід. У середині 1990-х років Голбрук заслужив славу одного з найвпливовіших дипломатів у світі, ставши головним архітектором Дейтонських угод, які поклали край кровопролиттю в Боснії і Герцеговині. В свою чергу Джордж Мітчелл був посередником у процесі мирного врегулювання у Північній Ірландії за часів президентства Білла Клінтона.
Економічна політика
17 лютого 2009 року Обама підписав закон (англ. The American Recovery and Reinvestment Act) про виділення 787 млрд доларів США для пом'якшення наслідків рецесії, викликаної іпотечною кризою, також результатом кредитної кризи. За словами Обами завдяки цьому плану в США буде створено або збережено 3½ мільйони робочих місць протягом наступних двох років[7].
Нобелівська премія миру
9 жовтня 2009 року Нобелівський комітет оголосив, що президент США Барак Обама став лауреатом Нобелівської премії миру за 2009 рік. Нагорода присуджена йому з формулюванням «за величезні зусилля зі зміцнення міжнародної дипломатії і співпраці між народами». Очоливши Сполучені Штати, Обама пообіцяв відмовитися від колишньої односторонньої зовнішньої політики і виразив готовність піклуватися про інтереси не тільки США, але і всіх країн світу. Він, крім того, заявив, що готовий до переговорів з такими країнами як Іран, з яким США вже тридцять років не підтримують дипломатичні відносини. Одним з найважливіших пунктів його передвиборної програми було завершення військової кампанії в Іраку і вивід звідти американських військ.
Обама став четвертим американським президентом, удостоєним найпрестижнішої гуманітарної нагороди світу, після Теодора Рузвельта, Вудро Вільсона і Джиммі Картера.
Реформа охорони здоров'я
Одною з головних обіцянок, з якою Обама прийшов у Білий дім, було питання масштабної реформи сфери охорони здоров'я і медичного страхування. Питання про реформу назріло давно: при платній медицині понад 30 мільйонів людей в США живуть без медичної страховки. Як запевняє американський президент, реформа охорони здоров'я зробить медстрахування доступнішим, заборонить страховим компаніями роздувати ціни у зв'язку з погіршенням стану здоров'я клієнтів, а також ліквідує низку збиткових статей.
Закон після запеклих обговорень і жорсткої опозиції республіканців був прийнятий Конгресом 25 березня 2010, Барак Обама підписав зміни до законодавства 30 березня. Ряд положень реформи набрав чинності вже в 2010 році. 2014 року наявність страховки стане обов'язковою умовою для більшості людей, що проживають у США. В іншому випадку їм доведеться платити штраф. З 2014 року багато хто зможе обміняти свої страхові плани на нові, які обіцяють бути більш економічними і повними. Великі організації, що не надають своїм співробітникам страховки, будуть сплачувати шрафи. У наступні роки реформа, як передбачається, продовжиться. Будуть підвищуватися вимоги до страховиків і роботодавців. Під загрозою штрафів їм доведеться знаходити можливості надавати клієнтам і співробітникам якомога більш економічні плани з максимальним покриттям.
Внаслідок того, що реформа в цілому підтримується незаможними верствами населення, покладається на потужний урядовий апарат федерального рівня і вимагає великих капіталовкладень, сама реформа в цілому, а також її окремі положення та/або етапи зокрема неодноразово саботувалися представниками Республіканської партії, що контролює Палату представників США. Ці розбіжності зрештою призвели до неприйняття вчасно бюджету на 2014 фінансовий рік (за законодавством США, до 30 вересня), а отже, до припинення роботи уряду США і державних організацій від 1 жовтня 2013 року (див. Припинення роботи уряду США (2013) ) [8].
Реформа фінансової системи
Реформа, розроблена демократами, забороняє банкам проводити операції на фінансових ринках за рахунок власних коштів, а також передбачає обмеження для зростання банків, оскільки занадто великі кредитні організації, що збанкрутували, ставлять під удар всю фінансову систему країни. Творці проекту розробили схему ліквідації розорених фінансових компаній, що дозволить мінімізувати наслідки краху конкретних організацій для економіки в цілому. Новий закон передбачає здійснення жорсткішого контролю за видачею кредитів та іншими операціями.
Крім того, передбачається створити спеціальне агентство, яке буде боротися з фінансовими махінаціями.
30 червня 2010 законопроект схвалила Палата представників, 15 липня необхідним мінімумом у 60 голосів його схвалив Сенат.
Республіканці, які виступали проти нового закону і намагалися перешкодити його прийняттю, вважають, що документ може підірвати конкурентоспроможність американської економіки.
Зовнішня політика
У квітні 2009 року пом'якшені санкції проти Куби, в січні і травні 2011 року спрощено візовий режим і розширені можливості грошових переказів на Кубу. У жовтні 2009 року Барак Обама отримав Нобелівська премію миру. У грудні 2009 року оголошено про рішення збільшити на 30 тисяч контингент американських військ вАфганістані.
У квітні 2010 року підписано договір з Росією про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (у грудні схвалений Сенатом США). У травні 2010 року прийнятий закон, що вимагає від Державного департаменту докладної інформації про свободу друку в щорічних доповідях про права людини в країнах світу. У вересні 2010 року оголошено про припинення бойової операції військ США в Іраку, втім близько 50 000 американських військовослужбовців залишилися в країні.
З березня 2011 року США беруть участь у силовій операції групи країн у Лівії. Навесні 2011 року в Пакистані знищений Усама бін Ладен. У жовтні 2011 року оголошено про виведення до кінця року військ США з Іраку, а в грудні проведена церемонія формального завершення операції військ США.
Фундаментальний виступ Барака Обами про роль Америки в світі відбувся на 67-й сесії Генеральної асамблеї ООН наприкінці вересня 2012 р. В ньому він закликав світових лідерів засудити насильство на Близькому Сході, що пов'язують з анти-ісламським фільмом Невинність мусульман, що призвело до загибелі американського Посла в Лівії Крістофера Стівенса.
16 грудня 2014 року Барак Обама, виступаючи на військовій базі в штаті Нью-Джерсі перед трьома тисячами військових, які повернулися з Афганістану, заявив, що час великих операцій американської армії за кордоном минув.
17 грудня 2014 року Обама став першим президентом США, який після революції 1959 року провів переговори з лідером Куби. Після переговорів з Раулем КастроОбама заявив, що США відновлюють дипломатичні стосунки з Кубою.
Українська криза
19 березня 2014 року Б. Обама заявив, що Сполучені Штати не вводитимуть війська в Україну. Він заявив, що збройне противостояння США з Росією було б недоречне як для Вашингтона, так і для самої України. При цьому Обама зазначив, що США не відмовляються від ідеї застосування до Росії додаткових економічних санкцій. Він також заявив, що США мають намір мобілізувати всі дипломатичні ресурси країни, щоб переконатися в наявності сильної міжнародної коаліції, яка виступає проти втручання Росії у справи України.
28 вересня Б. Обама виключив ймовірність війни НАТО з Росією через українську кризу і виступив за політичне вирішення кризи в Україні.
18 грудня 2014 року Обама підписав ухвалений раніше Конгресом США «Акт на підтримку свободи Україні», який дозволяє доставляти в Україну зброю та ввести нові санкції проти Росії.
1 лютого 2015 року Обама заявив, що США будуть посилювати тиск на Росію і одночасно будуть допомагати Києву стабілізувати економіку країни і проводити реформи.
5 лютого Джон Керрі під час свого візиту до Києва повідомив, що Обама розглядає різні варіанти допомоги Україні, у тому числі зброєю.
Відвідування в'язниці
Барак Обама став першим діючим президентом США, який відвідав в'язницю – тюрму посиленого режиму в місті Ель-Рено, штат Оклахома.
Одного разу Обама зізнався, що індієць Махатма Ганді, білий американець Авраам Лінкольн і афроамериканець Мартін Лютер Кінг – це люди, на яких він хотів завжди бути схожим.