Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
26
Мова:
Українська
основу виникнення, функціонування та розвитку громадянського суспільства. Саме на фундаменті своїх особистих інтересів, їх єдності та спільних проблем, що постають на шляху реалізації цих інтересів, індивіди утворюють певні громадські об’єднання.
Завдяки розвитку громадянського суспільства в сучасній Україні можна прослідкувати такі ідейні ознаки як концепція індивідуалізму, тобто людина розглядається як першооснова суспільного та політичного устрою, найвища соціальна цінність, звідки дані цінності отримують статус соціально-антропологічних; ідея місцевого самоврядування; ліберальне розуміння свободи. Саме на цих засадах можна проаналізувати поняття громадянського суспільства, відбиваючи найадекватніші характеристики сучасної демократії. Таким чином, громадянське суспільство – комплексний соціокультурний та суспільно-політичний феномен, який включає в себе наявність та розвиненість: соціальних інститутів; соціальних практик; суспільних цінностей та чеснот.
У підрозділі 1. 3 – «Цінності та архетипи культури» – показується взаємодія особистості та суспільства, взаємоперехід соціальних та особистісних цінностей, взаємозв’язок цінностей з архетипами культури.
У процесі аналізу проблеми було з’ясовано, що цінності вироблені людською культурою та є предметами суспільної свідомості. Культура є предметним полем формування цінностей, і цінності складають фундамент культури. В історичному бутті культури закладено певні ідеї-образи, які стрижнево проходять крізь всю історію людства. Це судження підводить нас до ідеї архетипів культури, які в сучасній українській філософії були концептуалізовані такими авторами як С. Кримський та Н. Хамітов. У науково-систематизованій формі теорію архетипів колективного несвідомого розробив К. Г. Юнг. Він показав, що колективність існує не тільки як зовнішня сила суспільного буття, а і як внутрішній феномен заглиблення у надра індивідуальної психіки. Дані ідеї-образи є основою формування ціннісних установок народу і людини зокрема.
Більш переконливим аргументом трансперсональних феноменів у ментальності людини є національні архетипи, інакше кажучи, наскрізні символічні структури ментальності, що проходять через увесь масив національної культури і можуть стати предметом емпіричного дослідження. Такими структурами для всіх етносів та націй була трійця: «Дім» як символ святого довкілля, де людина займає чільне місце; «Поле» – життєвий топос, природа, продукти на столі; «Храм» – святиня. Подається аналіз даних архетипів культури в ціннісному контексті.
Другий розділ – «Структура цінностей громадянського суспільства» – присвячений аналізу механізмів формування цінностей та цінностям громадянського суспільства як детермінантам людської поведінки.
У підрозділі 2. 1. – «Механізми формування цінностей» – з’ясовано, що сьогодні здійснювати розвиток будь-якого суспільства можна лише на ґрунті соціально-політичних реалій громадянського суспільства. Понад те, розвиток особистості став також реально можливий лише за умов громадянського суспільства, оскільки саме в такому суспільстві людина, особистість є не за гаслом, а на ділі вищою цінністю. Водночас становлення та розвиток громадянського суспільства стає можливим лише за умов, коли особистості в суспільстві створюють відповідні різноманітні сприятливі умови у всіх сферах життєдіяльності для всебічної активності та розвитку.
За сучасних умов українського суспільства існує нагальна необхідність розробки науково обґрунтованих механізмів становлення громадянського суспільства та з’ясування місця цінностей у становленні громадянського суспільства, які би повною мірою відповідали інтересам кожної конкретної людини. Нині є підстави стверджувати, що розбудову громадянського суспільства та розвиток людини слід віднести до глобальних проблем людства.
З’ясовано, що, на жаль, небезпечним атрибутом сучасного українського суспільства ще й на сьогодні залишається терпкий драматизм світовідчуття, невід’ємними складовими якого є орієнтаційна роздвоєність, відсутність меж, відносність, невизначеність, вірогідність тощо. В суспільстві панує світобачення обтяжене непродуктивними і згубними стереотипами. Суспільна свідомість є сферою, в котрій відбувається формування суспільних інтересів і виробляється чітка система мотивацій та стратегій цілеспрямованої діяльності як окремої особи та соціальної групи, так і суспільства в цілому, тому не можна сподіватись на серйозний результат реформування суспільного буття, залишивши поза процесом суспільну свідомість, що виросла з цього буття і йому служила.
В Україні, що пройшла через терні радянського режиму, на розвиток громадянського суспільства впливають культурні та суспільні традиції. Основні ознаки, які гальмують розвиток цінностей громадянського суспільства: ментальність, сформована за часів тоталітаризму й зафіксована в індивідуальній та соціальній пам’яті; складна і суперечлива ситуація трансформацій суспільства в проблематичному напрямі; суспільні процеси, які відбуваються в сучасному світі взагалі. Фундаментальні засади ментальності пов’язані і з історією. І чим більше важких випробувань випало на долю народу, тим більше на рівні масової свідомості розвинені співчуття і взаємодопомога.
Виявлено, що на основі аналізу західних демократичних держав, суспільство дійсно не спроможне самоорганізуватися, якщо воно не виробило спільних ідей розвитку. Єдине, що український народ може вважати своїм здобутком і фундаментом для побудови громадянського суспільства, характерного саме для нього – це архетипи української культури. Вони водночас є і основою цінностей нашого народу, які є основними елементами суспільства.
У підрозділі 2. 2 – «Цінності громадянського суспільства як детермінанти людської поведінки» – з’ясовано, що в цінності відображено ставлення людини до предмета, події чи явища; а саме, ставлення, в якому виявляється визнання чогось важливого, значимого для людини. В своїй поведінці, в прийнятті рішень, в судженнях людина виходить з тих чи інших цінностей, орієнтується на цінності. Найважливіші для індивіда цінності визначають його систему ціннісних орієнтацій, від чого в подальшому залежить його громадянська активність.
Досліджено, що людська діяльність, і в першу чергу діяльність на благо створення суспільства громадянського, визначається і направляється двома принципово різними рядами факторів: матеріально-реальними, котрі причинно їх детермінують, та