Базові цінності становлення громадянського суспільства в Україні

Завдяки розвитку громадянського суспільства в сучасній Україні можна прослідкувати такі ідейні ознаки як концепція індивідуалізму, тобто людина розглядається як першооснова суспільного та політичного устрою, найвища соціальна цінність, звідки дані цінності отримують статус соціально-антропологічних; ідея місцевого самоврядування; ліберальне розуміння свободи. Саме на цих засадах можна проаналізувати поняття громадянського суспільства, відбиваючи найадекватніші характеристики сучасної демократії. Таким чином, громадянське суспільство – комплексний соціокультурний та суспільно-політичний феномен, який включає в себе наявність та розвиненість: соціальних інститутів; соціальних практик; суспільних цінностей та чеснот.

У підрозділі 1. 3 – «Цінності та архетипи культури» – показується взаємодія особистості та суспільства, взаємоперехід соціальних та особистісних цінностей, взаємозв’язок цінностей з архетипами культури.

У процесі аналізу проблеми було з’ясовано, що цінності вироблені людською культурою та є предметами суспільної свідомості. Культура є предметним полем формування цінностей, і цінності складають фундамент культури. В історичному бутті культури закладено певні ідеї-образи, які стрижнево проходять крізь всю історію людства. Це судження підводить нас до ідеї архетипів культури, які в сучасній українській філософії були концептуалізовані такими авторами як С. Кримський та Н. Хамітов. У науково-систематизованій формі теорію архетипів колективного несвідомого розробив К. Г. Юнг. Він показав, що колективність існує не тільки як зовнішня сила суспільного буття, а і як внутрішній феномен заглиблення у надра індивідуальної психіки. Дані ідеї-образи є основою формування ціннісних установок народу і людини зокрема.

Більш переконливим аргументом трансперсональних феноменів у ментальності людини є національні архетипи, інакше кажучи, наскрізні символічні структури ментальності, що проходять через увесь масив національної культури і можуть стати предметом емпіричного дослідження. Такими структурами для всіх етносів та націй була трійця: «Дім» як символ святого довкілля, де людина займає чільне місце; «Поле» – життєвий топос, природа, продукти на столі; «Храм» – святиня. Подається аналіз даних архетипів культури в ціннісному контексті.

Другий розділ – «Структура цінностей громадянського суспільства» – присвячений аналізу механізмів формування цінностей та цінностям громадянського суспільства як детермінантам людської поведінки.

У підрозділі 2. 1. – «Механізми формування цінностей» – з’ясовано, що сьогодні здійснювати розвиток будь-якого суспільства можна лише на ґрунті соціально-політичних реалій громадянського суспільства. Понад те, розвиток особистості став також реально можливий лише за умов громадянського суспільства, оскільки саме в такому суспільстві людина, особистість є не за гаслом, а на ділі вищою цінністю. Водночас становлення та розвиток громадянського суспільства стає можливим лише за умов, коли особистості в суспільстві створюють відповідні різноманітні сприятливі умови у всіх сферах життєдіяльності для всебічної активності та розвитку.

За сучасних умов українського суспільства існує нагальна необхідність розробки науково обґрунтованих механізмів становлення громадянського суспільства та з’ясування місця цінностей у становленні громадянського суспільства, які би повною мірою відповідали інтересам кожної конкретної людини. Нині є підстави стверджувати, що розбудову громадянського суспільства та розвиток людини слід віднести до глобальних проблем людства.

З’ясовано, що, на жаль, небезпечним атрибутом сучасного українського суспільства ще й на сьогодні залишається терпкий драматизм світовідчуття, невід’ємними складовими якого є орієнтаційна роздвоєність, відсутність меж, відносність, невизначеність, вірогідність тощо. В суспільстві панує світобачення обтяжене непродуктивними і згубними стереотипами. Суспільна свідомість є сферою, в котрій відбувається формування суспільних інтересів і виробляється чітка система мотивацій та стратегій цілеспрямованої діяльності як окремої особи та соціальної групи, так і суспільства в цілому, тому не можна сподіватись на серйозний результат реформування суспільного буття, залишивши поза процесом суспільну свідомість, що виросла з цього буття і йому служила.

В Україні, що пройшла через терні радянського режиму, на розвиток громадянського суспільства впливають культурні та суспільні традиції. Основні ознаки, які гальмують розвиток цінностей громадянського суспільства: ментальність, сформована за часів тоталітаризму й зафіксована в індивідуальній та соціальній пам’яті; складна і суперечлива ситуація трансформацій суспільства в проблематичному напрямі; суспільні процеси, які відбуваються в сучасному світі взагалі. Фундаментальні засади ментальності пов’язані і з історією. І чим більше важких випробувань випало на долю народу, тим більше на рівні масової свідомості розвинені співчуття і взаємодопомога.

Виявлено, що на основі аналізу західних демократичних держав, суспільство дійсно не спроможне самоорганізуватися, якщо воно не виробило спільних ідей розвитку. Єдине, що український народ може вважати своїм здобутком і фундаментом для побудови громадянського суспільства, характерного саме для нього – це архетипи української культури. Вони водночас є і основою цінностей нашого народу, які є основними елементами суспільства.

У підрозділі 2. 2 – «Цінності громадянського суспільства як детермінанти людської поведінки» – з’ясовано, що в цінності відображено ставлення людини до предмета, події чи явища; а саме, ставлення, в якому виявляється визнання чогось важливого, значимого для людини. В своїй поведінці, в прийнятті рішень, в судженнях людина виходить з тих чи інших цінностей, орієнтується на цінності. Найважливіші для індивіда цінності визначають його систему ціннісних орієнтацій, від чого в подальшому залежить його громадянська активність.

Досліджено, що людська діяльність, і в першу чергу діяльність на благо створення суспільства громадянського, визначається і направляється двома принципово різними рядами факторів: матеріально-реальними, котрі причинно їх детермінують, та