Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Берестецька битва в історії української державності

Предмет: 
Історія
Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
89
Мова: 
Українська
Ціна: 
2800 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Теоретичні засади дослідження Берестецької битви
1.1. Історіографічний аналіз документальних джерел про Берестецьку битву
1.2. Дослідження психологічних, пневматологічних і аксіологічних аспектів Берестецької битви
2. Ретроспективне дослідження перебігу і наслідків Берестецької битви
2.1. Історичні і політико-географічні передумови Берестецької битви
2.2. Аналіз розвитку і перебігу Берестецької битви
2.3. Наслідки Берестецької битви для України та інших держав
3. Дослідження Берестецької битви в історії українського народу
3.1. Аналіз археологічних досліджень на території Берестецької битви
3.2. Внесок археолога І.К.Свєшнікова у дослідження історії Берестецької битви
3.3. Надбання і значення національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

 

Вступ: 

Актуальність теми дослідження. 360 років тому відбулася повчальна, печальна для українського народу Берестецька битва. За своїми масштабами і скупченню в одному місці після монголо-татар не збиралося більшого числа на одному полі, їх було (за різними розвідками 400 000 і, навіть, 500 000 людей і більше двох мільйонів коней. Україна має дві Берестецькі рани: першу – духовну – унія, другу – тілесну – на полі під Берестечком.

Битва на полях сіл Пляшева і Острів теперішнього Радивилівського району Рівненської області, що тривала з 28 червня по 10 липня 1651 р., була однією з найбільших подій другого періоду Визвольної війни 1648-1654 pp. Перший період війни розпочався в 1648 p., коли український народ, доведений до відчаю нестерпним потрійним (соціально-економічним, національним і релігійним) гнітом, піднявся проти своїх гнобителів – шляхтичів і католицького духовенства. На чолі цього найбільшого з усіх народних повстань кінця XVI – першої половини XVII ст. став Богдан Хмельницький.

Український народ прагнув скинути шляхетське ярмо, вбачаючи свій порятунок у продовженні збройної боротьби. Шляхтичі ж, фактично втративши свої маєтки й прибутки, вимагали від короля нової війни для утвердження свого панування й відновлення старих порядків. І, у 1649 р., війна вибухнула з новою силою.

У грудні 1650 – січні 1651 р. королівський сейм вирішив розпочати війну, уповноважив короля збільшити кількість війська до 51 тис. чол. і скликати у відповідний час посполите рушення (загальне ополчення шляхти). У лютому 1651 р. на Поділля рушила дванадцяти-тисячна армія під командуванням польного гетьмана Мартина Калиновського. Так розпочався другий період Визвольної війни, кульмінаційною подієї якої стала Берестецька битва.

Берестецька битва – це лише одна сторінка шестилітньої війни з польською шляхтою. Не вникнувши в причини, мотиви і наслідки, не аналізуючи цей катаклізм для України і Польщі, не можливо належно сприйняти не лише Берестецьку битву, але й всю цю Визвольну війну.

Актуальність теми роботи полягає в необхідності оцінки, поглиблення знань і осмислення поразки українського козацтва в Берестецькій битві та її наслідки для народу, для його менталітету.

Історіографія проблеми. Особливість дослідження, яке знаходиться на межі кількох традиційних проблем, визначила і специфіку використаних джерел та літератури. Їх основу складають документи і наукові праці, присвячені міжнародним відносинам Речі Посполитої, Московії, Туреччини і Криму, в яких містяться сюжети або окремі факти про Берестецьку битву. Оскільки більшу частину досліджуваного хронологічного періоду українські землі перебували в складі Польської Корони, то природньо, що діяльність українського козацтва найбільше відклалася в польських дипломатичних і військових документах. В історіографії проблеми, поряд з українськими, широко представлені праці польських істориків.

Першим вітчизняним дослідником, який звернув увагу на пов’язані з історією козацтва ост. третини ХVІ ст. міжнародні проблеми, був М.Костомаров [34]. На зв’язок міжнародних і внутрішніх факторів у діяльності козацтва тих років вказує О.І. Гуржій [6].

Серед найважливіших праць залишається праця І.К. Свєшнікова «Битва під Берестечком», видана у 1993 р. [59]

Сучасним польським вченим належать серйозні здобутки у вивченні документальних джерел військової боротьби, у тому числі за участю українських козаків. Найдокладнішу на сьогоднішній день характеристику цієї проблеми у світлі Берестецької битви подає A. Grabowski [76]. 

Дії козаків протягом перебігу Берестецької битви дослідив Д.І. Явор-ницький [73]. На основі значного фактажу він стверджує, що поточна оборона козаків була явно недостатньою чисельно і не справлялась зі своїми завданнями, однак це не завадило Б. Хмельницькому показати черговий прояв генію військової тактики.

Загальний огляд передумов і перебігу битви дають праці О. Апановича [3] та С. Макарчука [41]. Важливі подробиці знаходимо в працях з історії військової справи Г. Л. Боплана та П. Меріме [11], літописі гадяцького полковника Григорія Грабянки [37] та ін.

В цілому наявний масив документів і матеріалів дає достатні можливості для всебічного дослідження проблеми військово-політичної діяльності козацтва напередодні та у період Берестецької битви.

Об’єкт дослідження – Берестецька битва у її історичній ретроспективі.

Предмет дослідження – передумови, перебіг, наслідки Берестецької битви, її значення у подальшій історії України.

Мета дослідження – на основі сукупності архівних і друкованих джерел та наукової літератури проаналізувати військово-політичні, історіографічні, релігійно-духовні та інші аспекти Берестецької битви, її зв’язок з геополітичним становищем українських земель, визначити місце і роль козацтва в системі міжнародних відносин досліджуваного періоду.

Для досягнення мети було поставлено кілька завдань:

  • здійснити історіографічний аналіз документальних джерел про Берестецьку битву;
  • дослідити психологічні, пневматологічні та аксіологічні аспекти Берестецької битви;
  • окресилити історичні і політико-географічні передумови Берес-тецької битви;
  • проаналізувати розвиток і перебіг Берестецької битви;
  • оцінити наслідки Берестецької битви для України та інших держав;
  • провести аналіз наявних археологічних досліджень на території Берестецької битви;
  • оцінити внесок І.К. Свєшнікова у дослідження історії Берестецької битви;
  • проаналізувати надбання і значення національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви».

Методи дослідження. В методологічну основу роботи покладені принципи історизму, наукової об’єктивності, системний і проблемний підходи. В праці використано здобутки сучасної історіографії, що дає додаткові можливості для загального осмислення значення Берестецької битви українського козацтва та України загалом. Серед методів роботи провідне місце займають порів-няльно-історичний і комплексний джерелознавчий аналіз об’єкта досліджень.

Хронологічні межі дослідження. Події безпосередньо з історії козацтва розглядаються від 1648 до 1651 року. Нижня хронологічна межа пов’язана із наростанням народного та козацького невдоволення діями польської шляхти на території України і початком національно-визвольної війни. Якщо військово-політична діяльність козацтва у досліджуваний період становить основний зміст пропонованої історичної картини, то її другий, але зовсім не другорядний план – міжнародний контекст розвитку козацтва (насамперед, геополітичне становище українських земель) – розглядається в розвитку протягом всього ХVІ ст., починаючи від глобальних змін міжнародної обстановки навколо України, які сталися на переломі ХV-ХVІ ст. до 1651 р., тобто власне Берестецької битви, яка призвела до укладення Білоцерківського мирного договору. 

Новизна результатів роботи визначається насамперед тим, що в ній широко використано компаративний підхід і узагальнено національний контекст історії досліджуваного періоду, що дозволяє висвітлити, масштаби військово-політичної діяльності козацтва у Берестецькій битві та її місце у подальшій історії України, реальний внесок козацтва у цю справу, витоки самостійної міжнародної політики українського козацтва.

Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що її матеріали і висновки дозволяють переосмислити роль українського козацтва у військово-політичній історії України. Вони можуть бути використані в узагальнюючих наукових працях, навчальних посібниках і курсах з історії України, українського козацтва, регіональної історії тощо.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (77 найменувань) і додатків, загальний обсяг роботи склав 89 аркушів.

 

Список використаних джерел: 
  1. Акты, относяшиеся к истории Южной и Западной России. – Спб., 1861. – Т.ІІІ. – 840 с.
  2. Антонович В.Б. Коротка історія Козаччини. – К.: Україна, 2004. – С. 84-85.
  3. Апанович О. Воєнне мистецтво Б.Хмельницького та його сподвижників / О. Апанович // УІЖ. – 1995. – № 4. – С. 33-45.
  4. Аркас М. Історія України-Русі. Факс.вид. – Київ: Виша шк., 1990. – 456 с.
  5. Басараба В. Вічно цвісти калині: [Роздуми автора про битву козаків під Берестечком] // Волинь. – 2002. – 11 лип. – С. 2.
  6. Берестецька битва 1651 р. / Історія війн і збройних конфліктів в Україні: енцикл. довід. / Авт. – упоряд. О.І.Гуржій та ін. – К.: Вид. гуманіт. л-ри, 2004. – с. 67-68.
  7. Берестецька битва в історії України: Наук зб. матеріалів восьмої всеукр. наук.-краєзнав. конф., присвяч. 350-річчю битви під Берестечком, 16 – 17 черв. 2001 р. / Ред.: І. Пащук; Рівнен. облас. краєзнав. т-во Всеукр. спілки краєзнавців; Рівнен. ін-т слов'янознавства; Рівнен. облас. об-ня Всеукр. т-ва «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка. – Рівне: Ліста, 2001. – 104 с.
  8. Берестецька битва в історії, літературі та мистецтві: Наук. зб. / Ред.: К.Ф. Шульжук; Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України. – Рівне, 2001. – 220 с.
  9. Бессонов Є. Берестечко в нашій долі: 10 лип. 1651 р. завершилась Берестецька битва // Вільне слово. – 2001. – 11 лип. – С. 4.
  10. Бондарчук Л. Слово про славу Берестечка // Шлях перемоги. – 2004. – 23 січ. – с. 2-6.
  11. Боплан Г. Л., Меріме П. Українські козаки. Богдан Хмельницький. // Г.Л. Боплан, П. Меріме – Львів : «Каменяр», 1990. – 301 с.
  12. Вальчук П., Вітер Д. Берестечко моє дощами і кров’ю залите... [Урочистості з нагоди 350-річчя Берестецької битви] // Сім днів. – 2001. – 22 черв. – С. 2.
  13. Вернюк Я. Фольклорно-етнографічні джерела про Берестецьку битву в бібліографічних довідниках Катерини Краєвської // Берестецька битва в історії, літературі та мистецтві: Наук. зб. – Рівне, 2001. – С. 197-200.
  14. Виткалов В.Г., Пономарьова Т.О. Берестецька битва 1651 року мовою документів: за матеріалами наукової спадщини І.К.Свєшнікова. Хрестоматія. – Рівне: РДГУ, 2005 – 404 с.
  15. Воссоединение Украины с Россией. Документы и материали. – М., 1953. – Т.ІІІ. – 612 с.
  16. Гошовський І. Берестечко – духовна підстава національної політики: Пам’яті героїв Берестечка // Волинь. – 2002. – 12 лип. – С. 1-3.
  17. Грушевський М. Про батька козацького Богдана Хмельницького. – Дніпропетровськ: Січ, 1993. – 55 с.
  18. Джерела до історії України-Руси. – Львів, 1911. – Т.ХІІ. – 272 с.
  19. Джерела до історії України-Руси. – Львів, 1924. – Т.ХVI. Ватиканські матеріали до історії України. Т.1. Донесення римських нунціїв про Україну 1648-1657 рр. – 310 с.
  20. Дневник Станислава Освенцима 1643-1651 // Киевская Старина. – 1882. – Т.ІІ (май, июнь); Т.ІІІ (сентябрь); Т.IV (ноябрь, декабрь). - 86 с.
  21. Документи Богдана Хмельницького / Упоряд. І. Крип’якевич та І. Бутич. – К., 1961. – 314 с.
  22. Документы об освободительной войне украинского народа 1648-1654 гг. – К., 1965. – 780 с.
  23. Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2 т. – Мюнхен, 1966. – Т. 2. – С. 318.
  24. Дранчук В. Духовна пам’ять Берестечка: [Релігійні аспекти Визвол. війни 1648-1654 рр., в т.ч. Берестецької битви] // Волинь. – 2001. – 27 квіт. – С. 6.
  25. Життєвий та творчий шлях І.К. Свєшнікова: Зб. тез наук. конф. / Упр. культури Рівнен. облдержадмін., Держ. іст.-мемор. заповідник «Поле Берест. битви». – Рівне, 2005. – 95 с.
  26. Замлинський В.А. Богдан Хмельницький. – М.: Мол. гвардія, 1989. – 336 с.
  27. Зашкільняк Л. Українське козацтво у висвітленні польської історіографії (1944-1989 рр.) // Матер. другої польсько-української наукової зустрічі «Ко-зацькі війни XVII століття в історичній свідомості польського та україн-ського народів» / 3а ред. Л. Зашкільияка. – Львів-Люблін, 1996. – С. 258-269.
  28. Иннокентий, еп. Храм – памятник на Казацких могилах под Берестечком // Журнал Московской Патриархии. М., ЖМП. 1954. – № 3. – C. 36-38.
  29. Карп’юк А. Круг містечка Берестечка: [350 років Берестецькій битві] // Укр. думка. – 2001. – 6 верес. – С.5.
  30. Качковський Л. Берестечко – водорозділ між середніми віками і новою історією // День. – 2001. – 22 черв. – С.5.
  31. Козацька слава – невмируща // Полісся [Зарічне]. – 2001. – 22 черв. – С. 4-6.
  32. Кондратюк К. Козаччина у висвітленні українських істориків другої полови-ни XIX століття // Матер. другої польсько-української наукової зустрічі «Ко-зацькі війни XVII століття в історичній свідомості польського та україн-ського народів» / 3а ред. Л. Зашкільняка. – Львів-Люблін, 1996. – С. 176-183.
  33. Кониський Г., архієп. Історія Русів // Г. Кониський. – К., 1991. – С. 592.
  34. Костомаров М.І. Богдан Хмельницький: історична монографія. – Дніпропетровськ: Січ, 2004. – 843 с.
  35. Крип’якевич І.П. Історія України / І.П. Крип’якевич. – Львів, 1990. – С. 220.
  36. Кулаковський П. Relacje wojenne z pierwszycg lat walk polsko-kozackich powstania Bohdana Chmielnieckiego okresu «Ogniem i mieczem» (1648-1651) / Opr. M.Nagielski. // Український гуманітарний огляд. – К: Критика, 2001. – Вип.5. – С.278-232.
  37. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / Пер. із староукр. – К.: Т-во «Знання» України, 1992, – 192 с.
  38. Лотоцький Г. Наступальна тактика Б. Хмельницького [у Берестецькій битві] // Берестецька битва в історії, літературі та мистецтві: Наук. зб. – Рівне, 2001. – С. 79-82.
  39. Лотоцький Г. П. Лотоцька Н. О. Козацькі могили – пам’ятник україн-ського народу / Г. П. Лотоцький, Н. О. Лотоцька // Збірник історико-крає-знавчої конференції, присвяченої 40-річчю створення музею «Козацькі могили». – Рівне, 2007. – С. 16-18.
  40. Лотоцький П. Я. «Козацькі могили» і маловідомі факти / П. Я. Лотоцький // Червоний прапор. – 1989. – № 10. – С. 10-12.
  41. Макарчук С. Від Зборова до Берестечка: два союзники Богдана Хмельницького // Берестецька битва в історії України. Матер. шостої наук. конфер. – Рівне, 1995. – С. 12-18.
  42. Мартинюк В. На поклик поля Берестецького // Вільне слово. – 2003. – № 51-52. – 4 лип. – С. 13.
  43. Мельник В.Психологічні, пневматологічні і аксіологічні аспекти Берес-тецької битви // Гілея: науковий вісник: зб. наук. пр. - Вип. 49. - 2011. - C. 133-138.
  44. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки воєнної історії краю: мате-ріали ХХХ Всеукр. наук.-практ. іст.-краєзн. конф., 24-25 берез. 2009 р., Луцьк. Вип. 30 / Центр. музей ЗС України, Волин. регіон. музей укр. війська та війск. техніки, Упр. культури і туризму Волин. облдержадмін., Луц. міськрада, Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2009. – 454 с.
  45. Мицик Ю. Берестецька битва 1651 року очима її учасників // Пам’ять століть. – 2001. – № 2. – С. 28-36.
  46. Мицик Ю. Згадай битву під Берестечком // Укр. культура. – 2001. – С. 20-21.
  47. Мицик Ю. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. в опінії повстанців // Матер. другої польсько-української наукової зустрічі «Козацькі війни XVII століття в історичній свідомості польського та україн-ського народів» / За ред. Л. Зашкільняка. – Львів-Люблін, 1996. – С. 31-44.
  48. Мицик Ю.А., Цибульський В.І. Волинь в роки визвольної війни україн-ського народу середини XVII століття. Документи і матеріали. – Рівне: «Перспектива». – 1999. – 120 с.
  49. Мыцык Ю.А. Немецкие «летучие листки» об Освободительной войне украинского народа 1648-1654 гг. // Вопросы германской истории. – Днепропетровск, 1981. – С.147-156.
  50. Національний пантеон «Козацькі могили»: зб. тез іст.-краєзн. конф., присвяч. 40-річчю створення музею «Козац. могили», 2007 р., с. Пляшева Радивил. р-ну Рівнен. обл. / Уклад.: Л. Галабуз; Г. Лотоцький; Держ. іст.-мемор. заповідник «Поле Берест. битви». – Рівне: Нестеров С.Б., 2007. – 70 с.
  51. Никонов В. Роль Православной Церкви в освободительной войне украин-ского народа // Журнал Московской Патриархии. М., ЖМП 1953 г. – № 12. – С. 32-37.
  52. Нові записи легенд про Берестецьку битву / О. Ошуркевич // Нар. творчість та етнографія. – 2003. – N 3. – С. 18-21.
  53. Огієнко І. Богдан Хмельницький. – К.: Наша культура і наука, 2004. – 448 с.
  54. Пащук І. Поле Берестецької битви // Робітнича газета. – 2001. – 14 черв. – С. 9.
  55. Пономарьова Т.О. Берестецька битва 1651 р. // Пристендовий проспект до експозиції Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Рівне. 2003. – 5 с.
  56. Пономарьова Т.О. Мистецька культура українського козацтва (за матеріалами археологічних досліджень поля Берестецької битви 1651 р.) // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. – Вип.5. – Рівне, 2000. – С. 139-149.
  57. Саух П. Берестечко – незгасне полум’я звитяги українського народу // Берестецька битва в історії, літературі та мистецтві: Наук. зб. – Рівне, 2001. – С. 23-25.
  58. Свєшніков І. К. Довідник з археології України: Ровенська область / І. К. Свєшніков. – К. : Наукова думка, 1982. – 115 с.
  59. Свєшніков І.К. Битва під Берестечком. – Львів: Слово, 1993. – 302 c.
  60. Сегеда С. Героїчні сторінки Берестецької битви // Рідна школа. – 2003. – № 10. – С. 44-46.
  61. Снігір В. Під Берестечком... // Уряд. кур’єр. – 2003. – 23 трав.; Волинь моя... – 2003. – Вип. 3. – С. 121-124.
  62. Сніцаревич В. Поле трагедії і величі: До 349-річчя битви під Берестечком // Нова пед. думка. – 2000. – № 1. – С. 116-119.
  63. Тищенко О. Берестечко: трагедія і чин // Рівне Час. – 2005. – № 26. – С.6.
  64. Українська молодь збирається на Козацьких могилах // Духовна нива. – 2005. – № 8. – С.4.
  65. Федорук Я. Дослідження Хмельниччини в українській історіографії XX ст. (до 1939 р.). / За ред. Л. Зашкільняка. – Львів-Люблін, 1996. – С. 208-212.
  66. Філатенко А. Поле далекого героїзму і доблесті // Волинь. – 2004. – 10 лют. – С. 8.
  67. Цибульський В.І. Деякі аспекти зовнішньополітичної діяльності держави Б.Хмельницького у зарубіжній історіографії // Берестецька битва в історії, літературі та мистецтві: Наук. збірник. – Рівне, 2002. – С. 34-50.
  68. Цибульський В.І., Гром В.М. Військово-політичні аспекти Берестецької битви у сучасній українській історіографії // Національний пантеон «Козацькі могили». – Рівне, 2007. – С. 64-69.
  69. Чорновол П. Як Хан з-під Берестечка п’ятами накивав: Історія: [Про Берестецьку битву] // Гомін [Млинів]. – 2000. – 8 лип. – С. 11-13.
  70. Чуприна В. Круг містечка Берестечка: До 350-річчя битви під Берестечком // Дзвін. – 2001. – № 7. – С. 118-122.
  71. Чуприна В., Чуприна З. Хмельниччина (1648-1657 рр.): Визвольна війна ук-раїнського народу під проводом Б.Хмельницького. – Львів: Світ, 2003. – 176 с.
  72. Шабатин И. Православное духовенство в деле воссоединения украинского и русского народов // Журнал Московской Патриархии. – М., 1954 г. – №5. – С.36-41.
  73. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: у 3-х томах, том 2. – Львів: Світ, 1991. – 392 с.
  74. Янкевич І.В. Берестецька біль // «Єпархійний вісник». 1947. – № 9. – С. 6.
  75. Ящук В. Нові видання про «Козацькі могили» // Прапор перемоги. – 2004. – № 46. – С.2.
  76. Grabowski A. Ojczyste spominki w pismach do dziejov dawnéj Polski. – Warszawa, 1845. – T.2. – 370 s.
  77. Malewska H. Listy staropolski z epoki Wazów. – Warszawa, 1977. – 440 s.
11021
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.