яри. У випадку неможли¬вості дістатися сховища або вийти з зони зараження, потрібно залишатися у будинку, але при цьо¬му щільно закрити вікна, двері, ди¬моходи, вентиляційні отвори; вхідні двері закрити щільною тканиною, щілини у вікнах заклеїти. При отру¬єнні, потрібно припинити будь-які пересування, обмежити рухи і пити у великій кількості теплий чай, моло¬ко, потім — обов'язково звернутися лікаря.
Пошук
Безпека життєдіяльності, охорона праці
Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
432
Мова:
Українська
Аварія на АЕС: якщо є можливість, необхідно надягну¬ти респіратор (протигаз) і сховатися у захисній споруді. Якщо такої змоги немає, потрібно першо¬чергово виконати такі дії: терміново закрити вікна, двері, ква¬тирки, вентиляційні отвори, заклеїти щілини у вікнах; на ву¬лицю виходити заборонено; приймати їжу тільки у закритих приміщеннях; руки мити з милом, рот полоскати 0,5 % розчи¬ном питної соди. При неможливості покинути забруднену зону впродовж перших семи днів необхідно щодня приймати по 1 пі¬гулці йодистого калію, а за його відсутності — йодисту насто¬янку. Перед виходом з будинку необхідно одягатися відповід¬ним як у випадку з викидом отруйних речовин. Після прибуття у безпечний район обов'язково пройти повну санітарну обробку.
3.Засоби індивідуального захисту.
Засоби індивідуального захисту призначені для збереження життя і здоров'я людини в умовах застосування зброї масового ураження, під час аварій, катастроф, стихійних лих. Своєчасне і вміле їх використання забезпечує надійний захист від отруй¬них (ОР), сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), радіоактив¬ного пилу, мікроорганізмів та інших шкідливих речовин.
Засоби індивідуального захисту поділяються на: засоби ін¬дивідуального захисту органів дихання та засоби індивідуаль¬ного захисту шкіри.
Засоби індивідуального захисту органів дихання за прин¬ципом захисної дії поділяються на фільтруючі та ізолюючі. До засобів індивідуального захисту органів дихання фільтруючого типу відносяться: фільтруючі протигази, респіратори, ватно-марлеві пов'язки.
Основним засобом індивідуального захисту є фільтруючий протигаз (рис. 12.2 (а). Фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, очей, обличчя від отруйних і радіоак¬тивних речовин та бактеріальних засобів. Протигази бувають декількох типів: ГП-4, ГП-5, ГП-7 (ГП-7В). Для дітей і підліт¬ків від 1,5 до 17 років використовуються інші типи - МД-1, МД-3, МД-4, ДП-6, ПДФ-7. Кожен з протигазів має свої розмі¬ри. Визначення розміру протигаза здійснюється за допомогою системи спеціальних вимірювань (висота та ширина обличчя, вертикальне і горизонтальне охоплення голови) з наступним використанням відповідних таблиць.
Рис.12.2 ( а,б). Фільтруючий (а) та ізолюючий (б) протигази.
При використанні протигаза необхідно:
•одягнути сумку з протигазом через праве плече так, щоб вона була на лівому боці (клапан від себе);
•відрегулювати за допомогою пряжки довжину плечового ременя так, щоб його край опинився на рівні талії;
•затримати дихання, заплющити очі, вийняти шолом-маску, взяти її обома руками так, щоб великі пальці були ззов¬ні, а решта — всередині;
•прикласти нижню частину шолом-маски під підборіддя, різким рухом рук догори і назад натягнути шолом-маску на го¬лову так, щоб не було складок, а окуляри розмістилися на рівні очей;
•видихнути повітря, відкрити очі, продовжувати дихати.
Крім фільтруючих протигазів використовуються й ізолюючі протигази (рис. 12.2 (б), наприклад, ІП-4. Ізолюючий дихаль¬ний апарат ІП-4 (ІП-4м) призначений для захисту органів дихан¬ня, шкіри обличчя та очей від впливу будь-якої шкідливої до¬мішки в повітрі незалежно від її концентрації при недостачі чи відсутності кисню в навколишнім середовищі. Застосовується для робіт тільки на суші, підводні роботи в цьому протигазі проводити забороняється. ІП-4 (ІП-4м) складається з лицьової частини зі сполучною трубкою, регенеративного патрона ІП-4, дихального мішка та алюмінієвого каркаса. Принцип роботи ізолюючого протигаза заснований на проходженні видихувано¬го повітря через регенеративний патрон, у якому вуглекислота і волога, що видихається, взаємодіє з кисневмісною речовиною, у результаті чого виділяється кисень. Кисень, який виділяєть¬ся, надходить у дихальний мішок і наповнює його до об'єму, необхідного для вдихання людини. Надлишок дихальної суміші стравлюється через клапан надлишкового тиску, що розта¬шовується в дихальному мішку.
При використанні протигазів необхідно пам'ятати про можливу тривалість роботи у протига¬зі (на один регенеративний патрон). Так, наприклад, при важко¬му фізичному навантаженні (біг, перенесення вантажів, земляні роботи) вона не повинна перевищувати 40 хв. При середньому фізичному навантаженні (хода, обслуговування механізмів) — 60 хв. А при легкому фізичному навантаженні (перебування у стані спокою) можна перебувати в протигазі до 180 хв.
Для запуску ІП-4 необхідно:
•встановити регенеративний патрон РП-4 на каркас та при¬єднати його до дихального мішка;
•приєднати шолом-маску до РП-4;
•одягнути сумку з ІП-4 через праве плече так, щоб вона була зліва, а регенеративний патрон був на рівні талії;
•відкрити кришку сумки, вийняти шолом-маску;
•надіти шолом-маску так, щоб не було складок;
•привести у дію пусковий брикет, знявши чеку і закрутив¬ши гвинт за годинниковою стрілкою до краю;
•переконатися за зміною кольору термоіндикатора, що пус¬ковий брикет працює;
•закрити кришку сумки і защипнути її.
На підприємствах промисловості для захисту органів дихання працюючих від СДОР (сильнодіючі отруйні речовини) у вигляді парів і газів, при їх концентрації в повітрі не біль¬ше 10-15 ГДК, широко використовуються про¬тигазові респіратори РПГ-67, РУ-60М і РУ-60МУ. Протигазові респіратори складаються з гумової фідьтруючо-поглинаючої напівмаски, па¬тронів, пластмасових манжет із клапаном вдиху і запобіжним екраном, трикотажного обтюратора, а також наголовника для закріплення респіратора на голові.
Фільтруючі патрони респіраторів випускаються марок