Безпека життєдіяльності та цивільна оборона

192

 

щупується і слабкого наповнення; дихання поверхневе, нерівне і прискорене. Таким постраждалим необхідно негайно надати допомогу: усунути або послабити вплив на організм тих ушкоджень, що викликали шок, зупинити кровотечу, накласти пов’язку на рани, шини – на переломи; обігріти, дати гаряче питво (якщо не ушкод-жені органи черевної порожнини), й знеболюючі засоби (морфій у таблетках, морфіно-алкогольна суміш) і евакуювати в найближчу лікувальну установу.

При радіаційному шоку застосовують спеціальні лікувальні протирадіаційні засоби за призначенням і під спостереженням лікаря.

При емоційному шоку, а також при явищах страху, що розвиваються, по-страждалим необхідно дати 1-2 таблетки мепротану або інший заспокійливий, зне-болюючий засіб і евакуювати в медичний пункт.

Перша допомога при опіках. При застосуванні ядерної зброї кількість обпа-лених (включаючи комбіновані ураження) може скласти 60-85% усіх потерпілих. У результаті ядерного вибуху спостерігаються опіки не тільки від безпосереднього впливу світлового випромінювання (первинні опіки), але також від численних пожеж у вогнищі ураження (вторинні опіки).

Опіки можуть виникнути при впливі полум’я і високої температури, при горінні сумішей типу напалму і пірогеля. Вони глибше ушкоджують тканини, тому процес загоєння протікає довше.

При значному зараженні шкіри і слизуватих оболонок радіоактивними речо-винами можуть виникати радіаційні опіки, що мають свої особливості.

Вага опіків визначається не тільки глибиною, але і площею ураження.

Розрізняють чотири ступеня опіків:

Опік першого ступеня – характеризується почервонінням (гіперемією) і припухлістю (набряком) шкіри і відчуттям болю.

При опіках другого ступеня – на уражених ділянках шкіри утворяться міхури, заповнені прозорою жовтуватого кольору рідиною.

Опіки третього ступеня – характеризуються некрозом (омертвінням) шкіри.

Опік четвертого ступеня – супроводжується не тільки омертвінням шкіри на всю товщину, але також обвуглюванням і ураженням глибоко лежачих тканин

193

 

(м’язів, сухожиль, кісток). У потерпілих, як правило, сполучаться опіки різних сту-пенів. Опіки тіла можуть супроводжуватися опіками очей; можливі також опіки верхніх дихальних шляхів.

При ядерних вибухах, якщо не дотримують заходів захисту, можуть виникати опіки сітківки і судинної оболонки ока, помутніння кришталика від впливу інфра-червоних променів. Загальне радіаційне ураження (променева хвороба) ускладнює загоєння опіків.

Опіки першого ступеня загоюються протягом декількох днів; неускладнені опіки другого ступеня – через 8-14 днів. Загоєння опіків третього і четвертого ступенів триває довго. Через обпалену поверхню шкіри легко проникають різні хвороботворні мікроби, що викликають нагноїння, що дуже затягує лікування.

Перша допомога при опіках першого ступеня полягає у накладенні стерильної пов’язки на обпалену поверхню, змоченої міцним розчином марганцевокислого калію (розчин повинен бути темно-вишневого кольору), одеколоном, спиртом, або у накладенні на обпалену поверхню бинтів, змочених слабким розчином азотно-кислого срібла. Доцільно дати ураженому знеболюючі засоби (морфіноалкогольна суміш).

При опіках другого ступеня слід обережно очистити місце ураженої ділянки спиртом, одеколоном або 0,5-процентним розчином нашатирного спирту, не по-шкоджуючи міхурів. На обпалену поверхню накласти стерильну пов’язку, про-сочену 2-процентним розчином марганцевокислого калію, пов’язку з протиопі-ковою маззю, що є в наборі санітарної сумки. У разі прилипання нижньої білизни до обпалених ділянок шкіри забороняється віддирати тканину; потрібно обережно обрізати тканину по границі обпаленої ділянки і накласти пов’язку. Щоб уникнути шоку, обпалених необхідно зігріти, дати гаряче питво, знеболюючі засоби.

При опіку видимих слизуватих оболонок і порожнини рота їх промивають слабким розчином питної соди. На обпалені очі необхідно накласти легку стерильну (асептичну) пов’язку.

Першу допомогу при опіках третього і четвертого ступенів роблять так само, як і при опіках другого ступеня.

194

 

При радіаційних опіках уражені ділянки шкіри рекомендується змазувати тонким шаром спеціальної протиопікової мазі. Попередньо шкіру дезактивують рідиною з індивідуального протихімічного пакета або прокип’яченою охолодженою водою.

Дуже небезпечне влучення палаючих згустків напалму на одяг і шкіру. При запаленні одягу намагаються його скинути, збити полум’я землею, водою або притулити палаючу тканину до землі. На опіки рекомендується накласти пов’язку, змочену холодною кип’яченою водою, протиопікоовою маззю; якщо є противо-фосфорна паста, її потрібно нанести тонким шаром на обпалене місце.

4. Ураження отруйними речовинами і перша медична допомога

При ураженні отруйними речовинами допомогу треба надавати дуже швидко. Якщо на потерпілого надягнути протигаз, видалити із зараженої території, надати йому своєчасну допомогу, видалити ОР, що потрапили на відкриті ділянки тіла, одяг, взуття, і в організм, то можна не тільки знизити ступінь ураження, але іноді й зовсім уникнути його.

Ознаки ураження ОР нервово-паралітичного дії з’являються негайно. Таким потерпілим робити допомога потрібно особливо швидко й енергійно, безпосередньо у вогнищі зараження.

При вдиханні парів ОР типу зарин утрачається гострота зору (внаслідок різкого звуження зіниць око), з’являється почуття важкості в грудях, утрудненість дихання, порушується координація рухів. При важкому отруєнні з’являються судо-роги і може наступити смерть. При появі перших ознак ураження на потерпілого треба негайно надягнути протигаз і дати таблетку з протиотрутою (антидот у таблетках).

Якщо ОР потрапили в шлунок, його негайно промивають: змушують пити багато теплої води і потім викликають блювання. Одночасно ураженому вводять протиотруту.

При зупинці дихання потерпілому