Безпека життєдіяльності та цивільна оборона

Заходи щодо захисту людей від джерел НС повинні плануватися в обсягах, які гарантують неперевищення нормативної дії на них можливих факторів ураження для розрахункової надзвичайної ситуації.

В умовах виникнення НС заходи щодо захисту населення повинні здійсню¬ватися в обсягах, які забезпечують неперебільшення допустимої нормативної дії на них реалізованих факторів ураження.

Якщо в умовах обставин, що склалися, встановлені нормативи допустимої небезпечної дії можуть бути перевищені, заходи щодо захисту людей підлягають проведенню за напрямками і в масштабах, що дозволяють максимально послабити їх дію.

Класифікація і основні характеристики засобів колективного захисту населення

Захисні споруди цивільної оборони - це споруди, призначені для захисту людей від дії факторів ураження в надзвичайних ситуаціях техногенного, при-родного, екологічного, соціально-політичного та воєнного характеру і за своїми захисними властивостями діляться на сховища і протирадіаційні укриття.

Сховища ЦО - це споруди, які забезпечують комплексний захист укритих людей від дії факторів ураження НС. Сховища, які знаходяться в зонах можливого виникнення масових пожеж і в зонах ураження СДОР (сильнодіючі отруйні речо¬вини), забезпечують також захист укритих людей від високих температур, отруєння продуктами горіння і ураження СДОР.

Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в них укритих людей протягом двох діб. За ступенем захисту від дії хвилі удару ядерного вибуху сховища розділяються на I, II, III і IV класи. Нормативний клас сховищ залежить від групи міста, категорії суб’єкта господарської діяльності і

31

 

місця розташування об’єкта. При цьому радіус збору людей, що будуть укрива-тися, приймають у разі забудови території одноповерховими будинками 500 м, багатоповерховими будинками – 400 м.

За умовами зведення сховища можуть бути такими, що завчасно зводяться в мирний час або швидко будуються з введенням повної готовності ЦО. Сховища ЦО, які завчасно будують в мирний час, проектують, як правило, вбудованими в підвальні поверхи споруд і будинків. При неможливості створення вбудованих сховищ допускається будівництво окремо розташованих сховищ.

У мирний час сховища повинні використовуватися в інтересах суб’єктів господарської діяльності та обслуговування населення. Місткість сховищ за типо-вими проектами складає: 100, 150, 300, 450, 600, 750, 900, 1200, 1500, 1800 і більше чоловік.

Об’ємно-планувальне рішення. Приміщення сховищ розділяються на основні (приміщення для укривання людей, тамбури-шлюзи, тамбури) і допоміжні (при-міщення для розміщення обладнання систем фільтровентиляції, електрозабезпе-чення, водозабезпечення і каналізації). У сховищах передбачають захисні входи й виходи. Норма площі підлоги основних приміщень для одної людини складає не менше 0,4-0,5 м2, а використання сховищ в мирний час для виробничих потреб повинна складати не більше 40% загальної площі сховища. Об’єм приміщень на одну людину повинен бути не менше 1,5 м3. Приміщення для укриття людей облад-нують нарами для сидіння розміром 0,45 ´ 0,45 м, для лежання – 0,55 ´ 1,8 м – на одну людину), ширина проходу між нарами має бути 0,7 - 0,85 м, а ширина про-хідного проходу в сховищі повинна мати розміри 0,9-1,2 м. Розміри приміщення для фільтровентиляційного обладнання визначаються його габаритами і площею, необхідною для обслуговування.

Дизельна електростанція (ДЕС) розташовується у зовнішньої стіни сховища і відділяється від інших приміщень негорючою стіною з величиною вогнестійкості, яка дорівнює 1 год. Вхід у ДЕС із сховища обладнують тамбуром з двома герме-тичними дверима, які відкриваються в сторону сховища.

32

 

Санітарні вузли: для чоловіків – 1 очко і 1 пісуар на 150 чоловік; для жінок – 1 очко на 75 чоловік; один умивальник на кожні 200 чоловік, але не менше одного на санітарний вузол.

Конструктивні рішення. Основними конструктивними елементами сховищ є: огороджуючі конструкції (зовнішні стіни, перекриття, фундаментна плита), внут-рішні конструкції (стіни, колони), елементи входів і аварійних виходів, захисні прибудови в проймах (захисні герметичні двері й ставні), захисні прибудови в технологічних проймах і вводах інженерних комунікацій. Несучі конструкції роз-раховуються на дію повітряної хвилі ядерного (звичайного) вибуху відповідно до класу сховища. Маса 1 м2 огороджуючих конструкцій повинна бути для сховищ І-ІІІ класів не менше 1500 кг, для інших класів не менше 1100 кг. У масу перекриття включається маса встановленого обладнання (не більше 200 кг на 1 м2 займаної площі), а також маса шару ґрунту на перекритті. Залізобетонні перекриття вбудо-ваних сховищ повинні мати термоізоляційний шар.

Входи в сховища і аварійні виходи. Вхід складається із спуску сходів або пандуса, переднього тамбура, тамбура (тамбур-шлюза) і вхідних отворів з дверима. Кількість входів залежить від місткості сховищ і кількості людей, які приходяться на один вхід. При місткості сховища до 300 чоловік допускається робити один вхід і аварійний евакуаційний вихід з висотою двері 1,8 м. Для забезпечення про-пуску людей після сигналу ЦО на закриття дверей при входах у сховище створюють одно- або двокамерні тамбури-шлюзи. Захист входів та інших пройомів у захисних спорудах ЦО (сховищах і укриттях проти радіації) здійснюється шляхом встанов-лення типових захисних і герметичних