Безпека життєдіяльності.Методичні рекомендації

Але які б не були причини масових заворушень у їхній основі лежать невирішені протиріччя, які переросли в пряме протистояння, конфлікт. За характером виникнення вони можуть бути навмисні, тобто викликані діями певних соціальних сил, або ненавмисні, що виникли стихійно під впливом якихось об'єктивних факторів. За масштабами дії, масові заворушення найчастіше носять локальний і місцевий характер, оскільки відбуваються зазвичай в міському районі або невеликому населеному пункті. Якщо масові заворушення виходять за рамки місцевих масштабів, вони вже приймають характер регіональних конфліктів.

Для того щоб масове скупчення людей перетворилося на небезпечний для оточуючих і для неї самої натовп, необхідні не тільки внутрішні передумови, такі, наприклад, як негативні настрої великої маси людей, спільна мета, спільний лідер і т. п., але і зовнішня ініціація або провокація. Остання виступає своєрідним детонатором, який перетворює масу взагалі-то мирних людей в агресивний за своєю суттю натовп. Таким детонатором може бути паніка, викликана стихійним лихом, катастрофою, доведене до істерії масове невдоволення, екзальтація, викликана мітинговою обстановкою або атмосферою рок-концерту, перемога або поразка улюбленої футбольної команди, погано організована акція по роздачі гуманітарної допомоги, похорони жертв політичних акцій та інші найрізноманітніші і несподівані причини.

Масові заворушення надзвичайно небезпечні. Їх глибинні причини криються в негативних масових настроях, в незадоволеності окремих соціальних потреб великих мас людей. Приводом для масових заворушень може стати будь-яка зовнішня провокація, пов'язана з екстремальними проявами життєдіяльності соціуму.

Соціальна практика свідчить, що натовп представляє собою серйозну загрозу, як для її учасників, так і для оточуючих, що обумовлено деіндивідуалізацією людини в натовпі, зростанням його асоціальності, агресивності, зниженням самоконтролю. Найбільш небезпечний політизований натовп, який здатен на самі деструктивні, вкрай жорстокі і злочинні дії.

Знання правил поведінки в натовпі, способів захисту себе і оточуючих в умовах масових заворушень та вміння застосовувати їх на практиці – це той шанс, який може допомогти людині з мінімальними фізичними та моральними втратами вижити в небезпечній ситуації.

Правила поведінки та способи захисту при масових заворушеннях.

Вижити в екстремальній ситуації допоможе дотримання певних правил поведінки в натовпі:

• не можна піддаватися загальному психозу і прагнути врятуватися будь-якою ціною. Щоб не стати пішаком у натовпі, необхідно відключити емоції і покладатися на розум – аналіз ситуації допоможе знайти найбільш перспективні шляхи порятунку;
• не слід сліпо підкорятися думці натовпу, наскільки б вірним воно не здавалося, – потрібно приймати самостійне рішення, виходячи з конкретної ситуації;
• не рекомендується висловлювати або яким-небудь чином проявляти свою незгоду з думкою і діями натовпу, так як інакомислячих і інакодіючих він знищує. Не висловлюйте, не захищайте свою думку, не вступайте в дискусію в натовпі, зосередьтеся на діях, вони важливіше слів.

Конкретні дії в ситуаціях, пов'язаних з масовими заворушеннями і викликаними ними неадекватними психічними станами натовпу, полягають у дотриманні правил, рекомендованих фахівцями.

Перш за все, в дні, коли є велика ймовірність виникнення соціальної напруженості, або навіть під час масових гулянь не слід зайвий раз виходити на вулицю, тим більше з малолітніми дітьми.

У місцях масового скупчення людей:

• по можливості необхідно уникати найбільш небезпечних місць (в голові колони, у мітингової трибуни, в гущі мітингувальників, в місцях концентрації сил правопорядку) ; краще триматися краю натовпу, так як в цьому випадку можна вчасно і без проблем піти, якщо почнуться заворушення;
• слід зрозуміти характер і напрям майбутніх людських потоків і окремих струменів – це шлях до порятунку в разі початку масових заворушень;
• необхідно пам'ятати, що в натовпі є шанс врятуватися не тоді, коли рятуються всі (у цьому випадку вже пізно що-небудь робити), а тоді, коли паніка і масова втеча тільки передбачаються;
• якщо в натовпі ви опинилися разом з друзями і близькими знайомими, то можна надати спільний опір загальному психозу, спробувати вивести з натовпу дітей, жінок, літніх людей і навіть дещо послабити його рішучими діями;
• якщо в натовпі біля вас з'явився провокатор, що підбурює оточуючих, необхідно знайти спосіб його урезонити – в самій категоричній формі наказати йому замовкнути, звинуватити його в зловмисності, звернутися за допомогою до представників правопорядку або іншим людям, в кінцевому рахунку застосувати фізичну силу, оскільки попередити масові заворушення простіше, ніж їх потім зупинити.

При наближенні вуличного натовпу:

• слід швидко піти в бічні вулиці і провулки, використовуючи, якщо можливо, прохідні двори;
• можна зайти в найближчий під'їзд, попросити притулку у його мешканців або піднятися на горище або дах будинку і перечекати заворушення там; якщо під'їзди закриті, слід розбити будь-яке вікно першого поверху і сховатися в приміщенні;
• не можна втікати від натовпу в бік її руху і в невідомі провулки, так як це, по-перше, може спровокувати погоню, по-друге, привести у глухий кут, де натовп вас наздожене, по-третє, ви можете опинитися між натовпом і силами правопорядку і постраждати від тих і інших.

У рухомому натовпі: