Будівельна промисловість України

При виробництві цементу будуть впроваджені енергозберігаючі технології із використанням низькосортного твердого палива з частковою заміною природного газу (до 25%). Цементні підприємства перейдуть на сухий та напівсухий способи виробництва цементного клінкеру.

У скляній промисловості має бути проведена реконструкція скловарних печей з використанням ефективних конструкційних елементів і заходів щодо зменшення споживання природного газу та організації виробництва за євростандартами. Впроваджуватимуться технологічні лінії з випуску спеціалізованого полірованого скла з теплота сонцезахисними властивостями.

У промисловості теплоізоляційних матеріалів необхідно налагодити випуск плитних волокнистих утеплювачів, в першу чергу на основі базальтових волокон, і термоізоляційних виробів високої заводської готовності для ізоляції інженерних мереж та технологічного обладнання.

У полімерній і покрівельній промисловості слід організувати випуск якісних, екологічно чистих, дешевих і довговічних листових матеріалів для скатних покрівель малоповерхових будинків із підвищеним терміном експлуатації.

Широкого розповсюдження повинні набути вироби на основі гіпсу, які впроваджуються у житлове будівництво на заміну полімерних опоряджувальних матеріалів[6, c. 308-311].

Розвиток промисловості будівельних матеріалів у найближчій перспективі має бути пов’язаний із реальними можливостями залучення і раціональним використанням паливно-енергетичних та сировинних ресурсів, з адаптацією його до ринкових відносин. Ці чинники разом із широким використанням науково-технічних досягнень, впровадженням нових технологій та обладнання, зокрема іноземних, будуть визначати структуру потреби і використання будівельних матеріалів після стабілізації виробництва та поліпшення інвестиційної ситуації.

В Україні є можливість випуску практично всієї традиційної номенклатури будівельних матеріалів та виробів. У той же час необхідна перебудова структури виробництва конструкційних, оздоблювальних, покрівельних матеріалів для повного задоволення потреб індивідуальних, кооперативних та інших забудовників малоповерхових будинків із підвищеним терміном експлуатації. Невідкладним є вирішення проблеми дефіциту конструкційних матеріалів на базі легких металевих, азбестоцементних, монолітних залізобетонних та інших видів конструкцій, які широко розповсюджені за кордоном.

Екологічні вимоги ще більшою мірою, ніж техніко-економічні будуть визначати необхідність переорієнтації промисловості будівельних матеріалів на широке використання відходів виробництва інших галузей та утворення безвідходних виробництв.

Основним напрямом розвитку галузі повинно стати вдосконалення техніки і технології виробництва будівельних матеріалів та виробів. У той же час оцінка резервів еволюційного розвитку окремих виробництв будівельних матеріалів свідчить про вичерпність резервів традиційної техніки та технологій. Підготовленість до техніко-технологічних новацій у галузі очевидно недостатня, особливо з конструкторських робіт і проектування та створення сучасних організаційних форм управління на підприємствах галузі.

У прогнозному періоді щодо виробництва будівельних матеріалів в Україні передбачається помітне збільшення обсягів експортованої продукції при одночасному зменшенні її імпорту. За таких умов обсяги споживання продукції будуть дещо зменшуватися порівняно з її виробництвом.

Підприємства будівельної індустрії технологічно зв'язані з процесом будівництва, працюють за його замовленням, мають адресність. Досвід будівництва в розвинених країнах світу свідчить, що будівельні металоконструкції ефективні при використанні практично у всіх будівлях, інженерних спорудах, особливо при значних прогонах, висоті, навантаженнях. Для виготовлення будівельних металоконструкцій в Україні існують виробничі потужності майже на 1 млн. т/рік. Попит на ці конструкції на внутрішньому і зовнішньому ринках зумовлений такими їх якостями, як надійність, легкість, міцність та відносно низька вартість. Не дивлячись на деякі недоліки (низькі показники корозієстійкості та вогнетривкості), їх використання та виробництво в Україні має велику перспективу.

 

 

Як повідомляється на офіційному сайті Мінрегіону, у 2015 році такими, що втратили чинність, визнано 55 Державних будівельних норм. Загалом з 2010 року Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на 57% зменшено кількість будівельних норм, що встановлюють надмірні обов’язкові вимоги до проектування та будівництва об’єктів.

269 національних стандартів у будівництві, гармонізово із міжнародними та європейськими, що становить більше 20% від загальної кількості чинних. Це позитивно сприяє експорту української продукції на міжнародних ринках.

За даними Держстату України, загальний експорт основних промислових матеріалів будівельного призначення у 2015 році склав 1154, 7 млн. $, імпорт відповідно – 501, 9 млн. $.

Таким чином, загальний експорт основних промислових матеріалів будівельного призначення зменшився на 33, 1%, порівняно з аналогічним періодом 2014 року, але перевищив імпорт у 2, 3 рази, який зменшився на 44, 8%.

Експорт основних промислових матеріалів будівельного призначення до країн СНД склав 564, 0 млн. $ та майже у 1, 3 разів перевищив показник експорту до країн ЄС – 419, 1 млн. $, який збільшився на 7, 7% у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року.

Імпорт основних промислових матеріалів будівельного призначення із країн СНД склав 91, 7 млн. дол. США, що у свою чергу майже у 3, 6 разів менше обсягів імпортованих матеріалів із країн ЄС – 329, 4 млн. $.

З 2010 року Україна досягла стійкої динаміки зростання експорту над імпортом будівельних матеріалів.

Співвідношення між експортом і імпортом матеріалів (цегла, металоконструкції, утеплювач, цемент, щебінь, пісок, покрівельні матеріали, лінолеум, плитка, шпалери, лісоматеріали, вироби з пластмаси, сантехніка) за 2009-2012 рр. в середньому склало 1, 6 раз, за 2013 г. – 2 рази, а в 2014 р прогнозується в 2, 1 рази.

У 2013 р експорт основних будматеріалів здійснювався в Білорусь, Казахстан і Росію і склав 9, 5 млрд. Грн., Що майже в 5 разів перевищило показник експорту в країни ЄС (2, 2 млрд. Грн.).

Обсяг імпорту будматеріалів з Білорусі, Казахстану і Росії склав 1 млрд. Грн., Що в 5 разів менше, ніж було імпортовано з країн ЄС (5 млрд. Грн.).

 

 

1. Жук М. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Підручник/ Микола Жук, Володимир Круль, ; Чернівецький націон. ун-т ім. Юрія Федьковича. – К. : Кондор, 2004. – 293 с.

2. Клиновий Д. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України: Навчальний посібник/ Дмитро Клиновий, Тарас Пепа, ; Ред. Л. Г. Чернюк; М-во освіти і науки України. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 726 с.

3. Матеріали веб-сайту Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України. – http://www.build.gov.ua/