Бюджетний процес: деякі принципи

Зазначимо, що в окремих публікаціях із фінансового й бюджетного права зустрічаються вказівки на додаткові принципи. Ідеться, наприклад, про принцип часткового обмеження парламентської ініціативи у сфері регулювання публічних фінансів, що спрямований на забезпечення ефективності, збалансованості й обґрунтованості державного бюджету, ставить його на «здорову конституційну основу», яка забезпечує реальність запланованих державних доходів і видатків [4, с. 338]. Мова йде про те, що орган, який затверджує бюджет, не повинен його розробляти. Це випливає із положень про розподіл повноважень між органами законодавчої та виконавчої влади. На нашу думку, принцип розподілу повноважень між органами різних гілок і рівнів влади в бюджетному процесі поглинає принцип часткового обмеження парламентської ініціативи у сфері регулювання публічних фінансів.

Принцип пріоритету видаткових повноважень над дохідними пов’язаний із пріоритетом публічних видатків над доходами, тобто під час формування бюджетів відповідним органам публічної влади варто доходи визначати відповідно до запланованих видатків, а не навпаки. Цей принцип покликаний забезпечувати виконання завдань і функцій держави. Відсутність або недостатня кількість фінансування видатків, запланованих бюджетом, ставить під загрозу саме існування держави та її економічної самостійності. Зрозуміло, що жодній країні світу не вистачає коштів, які надходять до дохідної частини, на покриття запланованих видатків. З огляду на це закріпилася практика визначення напрямів і обсягів спрямування видатків, а надалі – відшукування джерел їх покриття. На цьому принципі базується діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади, які щорічно на підставі показників виконання бюджету поточного року здійснюють розрахунки і складають проекти фінансових планів відповідних рівнів. Представницькі органи влади на підставі складених проектів здійснюють законодавче закріплення обсягів фінансових ресурсів і напрями їх витрачання (прийняття державного й місцевих бюджетів).

У різних фінансово-правових дослідженнях, де так чи інакше розглядаються питання бюджетної діяльності, інколи зачіпаються питання видаткових повноважень. Наприклад, Д. Л. Ко- мягін досліджує принципи формування та здійснення видатків на національну оборону й уважає, що такі принципи являють собою систему, що складається із загальноправових принципів (законність, плановість, гласність (прозорість), дотримання балансу життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави, постійне планування і здійснення військових видатків у необхідному й достатньому обсязі) ; галузевих (фінансово-правових) принципів, які повністю збігаються із принципами бюджетного права; спеціальних принципів законодавства (включають принципи пріоритетності інтересів національної оборони й безпеки, централізації та одноосібності, безумовності військового обов’язку, безперервності й послідовності здійснення військових видатків, подальшої компенсації шкоди, завданої громадянам і юридичним особам військовими діями). Також указані принципи, у свою чергу, діляться на принципи, що діють у мирний час, і принципи, які діють у період війни чи перехідний період [5, с. 16-17].

Принцип послідовності залучення до бюджетної діяльності органів публічної влади полягає в тому, що бюджетний процес ділиться на стадії, у які послідовно вступають ті чи інші органи публічної влади. Неприпустимим є оминання будь-яких стадій чи їх заміна.

Принцип рівності бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування означає, що для органів місцевого самоврядування як суб’єктів бюджетного процесу та бюджетно-процесуальної діяльності передбачений однаковий судовий захист у разі порушення їхніх бюджетних повноважень, незалежно від того чи це сільська рада, чи це Київська міська рада. Для всіх органів місцевого самоврядування бюджетним законодавством передбачений однаковий порядок формування, зарахування доходів до бюджетів, установлення й виконання видаткових зобов’язань.

Рівність бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування означає, що всі органи місцевого самоврядування мають однаковий набір бюджетних повноважень (прав і обов’язків у галузі бюджету). Найчастіше бюджетні повноваження групуються так: повноваження зі здійснення правового регулювання галузі бюджету; повноваження зі встановлення податків і зборів, які зараховуються до державного й місцевих бюджетів, їх розподіл між державним бюджетом і місцевими бюджетами; повноваження зі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджету та звіту про його виконання. Частина з цих повноважень належить органам місцевого самоврядування, а саме: щодо Державного бюджету України; щодо власного бюджету; щодо бюджету нижчого рівня [6, с. 156].

Отже, серед спеціальних принципів у бюджетній діяльності первинними є спільні фінансово-правові принципи, а також принципи публічної фінансової діяльності, похідними від яких є інсти- туційні принципи побудови й функціонування бюджетної системи та принципи бюджетного процесу. На основі цього виділяються принципи бюджетного процесу, увага деяким із яких була приділена в цій статті.

Ключові слова: принципи права, бюджетне право, бюджетний процес, принципи бюджетного процесу.

У статті розглядається певна частина принципів, що використовуються в бюджетному процесі, а саме: принцип щорічності розроблення та прийняття бюджетів; принцип розподілу бюджетних повноважень між органами представницької й виконавчої влади загальнодержавного та місцевого рівнів; принцип рівності бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування тощо. Досліджуються наукові погляди й законодавчі підстави застосування цих принципів в Україні. Здійснюється аналіз законодавства зарубіжних країн із цієї проблеми.

В статье рассматривается определенная часть принципов, которые используются в бюджетном процессе, а именно: принцип ежегодной разработки и принятия бюджетов; принцип распределения бюджетных полномочий между органами представительной и исполнительной власти общегосударственного и местного уровней; принцип равенства бюджетных полномочий органов местного самоуправления и т. д. Исследуются научные взгляды и законодательные основы применения этих принципов в Украине. Проводится анализ законодательства зарубежных стран по этой проблеме.

The article deals with a certain part of the principles which are used in the budgetary process, such as the principle of annual elaboration and acceptance of the budget; the principle of distribution of the budgetary powers between the representative and executive power of the state and local levels, the principle of equality of budgetary authority organs of local self government, etc. The scientific views and legislative bases of application of these principles are investigated in Ukraine. The analysis of legislation of foreign countries is conducted from this range of problems.

 

 

1. Фінансове право України: [навч.посіб. для студ. вищ. навч. закл. ] / [ Л. К. Воронова, М. П. Кучерявенко, Н. Ю. Пришва та ін. ]. – К. : Правова єдність, 2009. – 395 с.
2. Пацурківський П. С. Правові засади фінансової діяльності держави: проблеми методології / П. С. Пацурківський. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – 244 с.
3. Козырин А. Н. Финансовое право и управление публичными финансами в зарубежных странах / А. Н. Козырин. – М. : ЦППИ, 2009. – 182 с.
4. Худик А. М. Конституційні обмеження права парламентської ініціативи у законодавчому регулюванні публічних фінансів: конституційний досвід європейських країн / А. М. Худик // Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку: збірник наукових праць / за ред. Ю. С. Шемшученка, І. С. Гриценка, М. Б. Бучка; упор. О. В. Кресін. – К. : Логос, 2010. – С. 338-343.
5. 5.регулирования: ав- тореф. дисс.... докт. юрид. наук: спец. 12. 00. 14 «Административное право; финансовое право; информационное право» / Д. Л. Комягин. – М., 2009. – 42 с.
6. Фінансове право: [підручник] / [Є. О. Алісов, Л. К. Воронова, С. Т. Кадька- ленко та ін. ]; керівник авт. колективу і відп. ред. Л. К. Воронова. – 2 вид., випр. та допов. – Х. : Фірма «Консум», 1999. – 496 с.