Чинники, що впливають на форми проведення дозвілля

Сфера дозвілля, у порівнянні з іншими сферами життєдіяльності, надає людині можливість вільного вибору будь-якого виду занять, вільного спілкування між індивідами і групами людей. Соціологічне дослідження дозвілля припускає вивчення загальних закономірностей, динаміки культури і специфічних форм її прояву в дозвільній сфері, ступеню засвоєння або конкретного внеску індивіда тієї або іншої соціальної спільності в розвиток її субкультури. Таке вивчення дозволяє, з одного боку, виявити фактори, які сприяють підтримці стійких явищ і процесів культури, а з іншого боку – визначити ту або іншу цільову орієнтацію на перспективу.

Досвід соціологічного вивчення дозвільної сфери свідчить не лише про необхідність одержання достовірної інформації, але й про виявлення і обгрунтування факторів, які впливають на зміст проведення дозвільній діяльності.

На думку соціологів сьогодні відсутня об'єктивна інформація про широкий спектр культурних потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій різних соціальних груп. Багатство і різноманіття навколишнього культурного середовища є необхідною умовою розвитку індивідуального духовного багатства індивіда, що, у свою чергу, може виступати як реальний показник розвиненості мережі культурно-дозвільних установ.

Соціальна значимість дозвілля перебуває в прямої залежності від набору показників, заснованих на знанні наступних факторів: величини вільного часу різних груп населення, витрат цього часу на дозвільні форми задоволення культурних потреб; відсоткового співвідношення активних і пасивних форм проведення дозвілля; ступеня поширеності різних форм проведення дозвілля тощо.

Найбільш важливими аспектами в теорії дозвілля є його обсяг і структура, що формуються під впливом ряду факторів. Особливе значення має розгляд різних сторін діяльності і характеристики людини або соціальної групи: професійна діяльність, умови проживання, сімейний стан, відношення до громадського життя, політичні погляди і установки, соціокультурні потреби. Перераховані сторони є факторами, які формують образ проведення дозвілля, які окремо або в сукупності впливають на обсяг і структуру вільного часу. Залежно від впливу факторів на ту або іншу сторону вільного часу, їх ділять на дві групи:

1) фактори, які впливають на обсяг вільного часу;

2) фактори, які формують структуру вільного часу.

Серед першої групи виділяють ряд факторів, які скорочують або сприяють збільшенню обсягу вільного часу, є важко регульованими, а деякі й зовсім нерегульованими. Регульованість фактора – це їх здатність змінюватися, і тим самим змінювати свій вплив. Нерегульовані фактори є іманентними і не піддаються ніякому впливу, наприклад, менталітет. У більшості ж випадків нижче перераховані факторів, які впливаю. ть на форми проведення дозвілля, є важко регульованими:

професійна діяльність;

умови проживання;

родиний стан;

підробіток;

багатодітна родина;

витрати часу на дорогу;

вік;

завантаженість роботою або навчанням.

Серед факторів, які, в основному, впливають на скорочення часу дозвілля, варто назвати:

необлаштованість побуту – більшість людей вказують на даний фактор як причину, що скорочує вільний час;

сімейні люди часто випробовують дефіцит часу, наявність маленьких дітей збільшує витрату часу на сімейно-побутову діяльність і для більшості на підробіток для підтримки сімейного бюджету;

підробіток – ще одна із причин, що скорочує вільний час.

багатодітні сім’ї;

час, пов'язаний з пересуванням на місце роботи або навчання і назад зменшує обсяг вільного часу.

Фактором, який може бути керованим, або регульованим, а відповідно може вплинути на збільшення обсягу вільного часу, є відсутність раціоналізації в розподілі бюджету часу.

Сьогодні молодь (за даними центра соціологічних досліджень Разумкова), багато часу затрачає на наступні розваги: прогулянки (24, 3%), комп'ютерні ігри, більярд (21, 8%), відвідування дискотек, диско-барів (14, 1%). Хоча ця діяльність перебуває у поєднанні з відпочинком, вона не несе позитивних моментів для розвитку. Відпочинок цілком можна поєднати з відвідуванням виставок, театрів, концертів, кіно і т. д., проте, наприклад, відсоток відвідувань диско-барів складає – 18, 1%, а театри, виставки – 6, 9%. А для 54, 2% проведенням вільного часу стає перегляд телепередач, для 46, 4% – спілкування з друзями. 24, 3% просто не знають, чим себе зайняти у вільний час.

Наступну сторону загальної картини вільного часу молоді – його структуру, – формує група факторів, які впливають на розмаїтість змісту проведення дозвілля: нові технології; вік; матеріальний статок.

Визначаючи структуру дозвілля молоді, варто підкреслити, що поява нових технологій, з одного боку, здавалося б, збільшує обсяг вільного часу, скорочуючи його витрати. Але з іншого боку використання нових технологій стало однією з форм проведення вільного часу, тим самим, урізноманітнює види діяльності у вільний час.

Вік людини є одним з вирішальних факторів для реалізації різноманітних форм пізнавальної діяльності.

Люди, які відносять себе до соціальної групи багатих, відрізняються у своєму виборі форм вільного часу, які є більш різноманітними, вимагають грошових витрат. Грошовий дохід впливає на структуру вільного часу: чим вище матеріальний рівень, тим більше можливостей урізноманітнювати свою діяльність у вільний час.

Фактори, які скорочують форми вільного часу: сімейний стан, а саме наявність сім’ї і дітей; багатодітна сім’я; робота більше восьми годин на добу; завантаженість навчанням та ін. Сімейний стан і побут у деяких випадках вносять одноманітність проведення вільного часу: люди рідше відвідують театри, виставки, менше займаються спортом, рукоділлям; існує прямий зв'язок обсягу і структури вільного часу від кількості членів у сім’ї. Скорочуючи обсяги вільного часу, фактор багатодітності знижує відсоток участі в деяких формах дозвілля.

За даними сучасних досліджень 48, 3% молодих людей вважає за необхідне використовувати вільний час для самореалізації, 12, 4% для відпочинку і розваг, 39, 3% – для вирішення поточних проблем.

Виділяють два основних напрямки проведення дозвілля молоддю:

розвиток молоді у вільний час в основному відбувається в області використання нових технологій;

нераціональне використання вільного часу.

Однією з причин виникнення першого напрямку став розвиток нових технологій, які використовуються в період відпочинку, розваг, у вирішенні різних проблем. Впровадження у повсякденне життя і у всі його сфери технологічних новинок привело до виникнення тенденції до збільшення форм вільного часу з орієнтацією на технологічні засоби.

Нові технології урізноманітили дозвільну діяльність, в основному розважальну, у зв'язку з чим збільшується дисбаланс або однобокість у загальному розвитку, у якому більшу частку займають освоєння тих же нових технологій, заняття спортом, поглиблення знань в області професійної діяльності.

Другий напрямок породив тенденцію переваги розважальних форм проведення дозвілля і трансформацію форм суспільної діяльності, однак нераціональний підхід не є характеристикою більшості суспільства, хоча значна частина людей випробовують складність у раціональному розподілі вільного часу.

Відсутність раціонального підходу в першу чергу приводить до зменшення обсягу вільного часу, що є причиною зниження інтересу до громадського життя і трансформації його деяких форм у форми вільного часу. До такої дозвіллєвої діяльності відносить участь у клубах або ініціативних об'єднаннях.

Таким чином, специфіка діяльності під час дозвілля, полягає у прояві пізнавальної активності, професійному вдосконалюванні, задоволенні духовних потреб і соціальних запитів (економічних, моральних, інтелектуальних, естетичних, політичних та ін.), що є проявом соціальної активності шляхом самоствердження.

 

 

Дворецька В. Г. Соціологія: навч. посіб. – К. : Вид-во КНЕУ, 2002.

Сірий Є. В. Соціологія: спеціальні та галузеві соціології. – К. : МАУП, 2006.

Соціологія: підручник для студ. вищ. навч. закл. / за ред. В. Г. Городяненка. – К. : Вид. центр “Академія”, 2004.

Теремко В. І. Соціологія. – К. : Академвидав, 2002.