Cоціальне страхування

Cоціальне страхування в Україні здійснюється державою і найчастіше полягає у пенсіях і виплатах. В даний час існує 5 видів державних пенсій – 4 трудових і соціальна:

по старості;

по інвалідності;

з приводу втрати годувальника;

пенсія за вислугу років;

соціальна пенсія – обличчям, що не мають права на одержання трудової пенсії.

Пенсія по старості

Особи, що досягли пенсійного віку (жінки – 60, чоловіки – 65 років) і які мають виробничий стаж (відповідно 20 і 25 років) одержують пенсії по старості. Ці пенсії нараховуються в розмірі 55% від розміру заробітної плати, прийнятого для начислення пенсії + 1% за кожний рік виробничого стажу (що перевищує необхідний), але не більше 75% заробітку.

Для начислення пенсії на розсуд працівника може бути узятий заробіток за останні 2 роки (із преміальними і доплатами), або середній за будь-які 5 років підряд протягом виробничого стажу.

Для більшості пенсіонерів пенсія не представляє середню за 2 роки, тому що існує максимальний розмір пенсії – 3 мінімальних заробітні плати. Мінімальний розмір пенсії – 1 мінімальна заробітна плата.

Пенсія за вислугу років

Пенсію за вислугу років одержують особи, що працювали за фахом, зв'язаним з підвищеними вимогами до працездатності (льотчики, циркачі, педагогічні працівники). Розміри пенсій ті ж, що й у пенсій по старості. Військовослужбовці одержують пенсію за вислугу років по спеціальному закону.

Пенсія по інвалідності

Пенсії по інвалідності виплачуються інвалідам I і II групи в розмірі 75% від заробітної плати, одержуваної до пенсії, III групи – 30%. Існують мінімальний і максимальний розміри пенсій. Для I і II групи інвалідності мінімальна пенсія дорівнює мінімальному розміру пенсії по старості. Максимальна для I і II групи інвалідності дорівнює максимальному розміру пенсії по старості. Для III групи мінімальна пенсія складає 2/3 мінімальної пенсії по старості, а максимальна дорівнює мінімальній пенсії по старості. Інваліди повинні проходити огляд кожні 2 роки.

Пенсія внаслідок втрати годувальника

Пенсії внаслідок втрати годувальника одержують непрацездатні члени родини, що знаходилися на його утриманні (діти, дружина, батьки). Розмір дорівнює 30% заробітної плати годувальника на кожного утриманця (до 18 років). Існує максимальна межа пенсії, вона дорівнює мінімальній пенсії по старості на кожного утриманця.

Соціальні пенсії

Соціальні пенсії одержують інваліди дитинства і старі громадяни, що не мають права на одержання трудових пенсій. Інваліди дитинства одержують пенсію в розмірі мінімальної пенсії по старості. Особи, що не працювали, мають право одержувати 2/3 мінімальної пенсії по старості по досягненню ними 60-65 років.

Для більшості пенсіонерів втрачено зв'язок пенсій із трудовим заробітком. Пенсійне забезпечення лежить на плечах підприємств, роботодавців.

Зараз планується перехід на нову систему пенсійного забезпечення, що включає 3 рівні:

І рівень: Соціальна пенсія. Повинна виплачуватися за рахунок засобів держави, підприємств.

ІІ рівень: Трудові пенсії, що будуть напрацьовуватися трудящими в процесі трудової діяльності і будуть формуватися за рахунок внесків підприємств по даному працівнику (заводиться особовий рахунок на кожного працівника, на якому містяться засоби, що перелічуються як страхові внески). Це дає можливість контролю застрахованого над страхувальником.

ІІІ рівень: Може одержати будь-який громадянин, що уклав договір страхування з недержавною страховою компанією, і який сплачує внески за свої кошти.

Окремим видом виплат з соціального страхування є державні соціальні допомоги.

В даний час склалася визначена система державних допомог. Вони виплачуються по лінії соціального страхування і по лінії соціального забезпечення за рахунок засобів бюджету. Існують наступні види такого типу виплат:

Допомога по тимчасовій непрацездатності

Підстава для виплати допомоги – лікарняний лист, що одержують хворі і батьки хворих дітей. Розмір виплати залежить від стажу:

при стажі до 5 років виплата складає 60% від заробітної плати;

5-8 років – 80%;

понад 8 років – 100%.

Допомоги, зв'язані з материнством і народженням дітей:

1. Допомога по вагітності і пологах. Виплачується жінці в повному розмірі заробітку.

2. Допомога вагітним при своєчасній реєстрації (до 12 тижнів) у розмірі 50% мінімальної заробітної плати. Одноразова виплата.

3. Допомога по народженню дитини дорівнює 15 мінімальним заробітним платам.

4. Допомога на період відпустки по відходу за дитиною до 1, 5 років. Дорівнює 2 мінімальним окладам, виплачується щомісяця.

5. Допомога по догляду за дитиною до 3 років без збереження оплати відпустки. Дорівнює 50% мінімального окладу.

6. Щомісячні допомоги на дитину до 16 років (а учням у загальноосвітніх школах – до закінчення навчального закладу), складає 70% мінімальної оплати праці.

Допомога на поховання – становить5 мінімальних заробітних плат.

Допомога по безробіттю – виплачується протягом 12 місяців:

перші 3 місяці – 75% середньої заробітної плати на останній роботі;

наступні 4 місяці – 60%;

останні 5 місяців – 45%.

Мінімальний розмір допомоги дорівнює мінімальній оплаті праці, максимальний дорівнює середній заробітній платі в даному регіоні. Якщо протягом року людина не знайшла роботу, то платиться щомісяця 1 мінімальна заробітна плата.

Допомога біженцям і вимушеним переселенцям

На кожного члена родини біженцям у місті виплачується 1 мінімальна заробітна плата, у селах – 2.

Говорячи про значення соціальног страхування, то необхідно зачепити дві діаметрально протилежні точки зору:

а) такий тип допомог потрібен;

б) такий тип допомог не потрібен.

Проте останні десятиліття розвитку всіх країн показують, що друга точка зору критики не витримує, оскільки існує багато категорій населення, що можуть бути непрацездатними, безробітнними тимчасово, а не все життя сидіти на шиї держави.

Тому варто запровадити, у майбутньому, самострахування соціального напрямку, коли людина зможе поступово, протягом життя, формувати сама собі певні пенсійні виплати, а несоціальні форми страхування потрібно, як на мене, повністю віддати у руки приватрним компаніям, підвівши під їх діяльність конкретну законодавчу базу.

На даному етапі розвитку порівняно нової української держави необхідно удосконалювати систему соціального державного страхування, і пріоритетними напрямками повинні стати наступні:

Не поєднувати розміри допомог і виплат з мінімальною заробітною платою.

Співставляти одержання допомог з матеріальним становищем родини.Необхідно ввести соціальну допомогу незаможним.

 

 

Цивільно-адміністративне право України: Соціальне страхування//Урядовий кур’єр, № 3, 1997 р.

Ярошевська А. Безпека життєдіяльності. – К. : Наука, 1996 р.