Цивільне та сімейне право

Аналогія права – спосіб подолання прогалин у цивільному законодавстві, який застосовується у визначенні варіанту врегулювання цивільних відносин у разі неможливості використання аналогії закону і полягає у регулюванні цивільних відносин відповідно до загальних засад цивільного законодавства.

Винахід – технічне (технологічне) рішення, що отримує правову охорону лише у тому разі, якщо воно є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним для використання. Об’єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітини рослини і тварини тощо) ; процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Довіреність – письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами.

Звичай ділового обороту (вид правового звичаю) – правило поведінки, яке є усталеним для певної сфери цивільних відносин, не встановлене в акті цивільного законодавства або договорі між сторонами та часто застосовується у певній сфері ділового обороту для врегулювання підприємницької діяльності, незалежно від того, чи закріплено це правило у певному нормативному акті.

Інформація – це інформація – будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Компонування (топографія) інтегральної мікросхеми – зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з’єднань між ними.

Корисна модель – це конструктивне виконання пристрою, яке є новим і промислово придатним. Об’єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес.

Метод цивільного права – сукупність способів і засобів для врегулювання цивільних відносин, заснована на юридичній рівності, диспозитивності та ініціативності сторін.

Наукове відкриття – встановлення невідомих раніше, об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.

Норма цивільного права – правило поведінки, яке встановлюється уповноваженими суб’єктами, має загальнозначущий, загальнообов’язковий, формально визначений та представницько-зобов’язальний характер, гарантується та охороняється державою, врегульовує особисті немайнові та майнові (цивільні) відносини.

Позовна давність – строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Право власності (у суб’єктивному розумінні) – це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

Правочин – це правомірна вольова дія дієздатних осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Предмет цивільного права становлять суспільні відносини, які регулює цивільне право, – це особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини).

Представництво – правовідносини, в яких одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені, за рахунок та на користь іншої сторони, яку вона представляє.

Приватне право – система правових норм, що регулюють суспільні відносини за участю юридично рівних учасників, які діють на засадах свободи, автономії, ініціативності з метою задоволення приватних інтересів у майновій або особистій сфері.

Промисловий зразок – це нове конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд і придатне для здійснення промисловим способом.

Речові права – права, які забезпечують задоволення інтересів уповноваженої особи шляхом безпосереднього впливу на річ, яка перебуває у сфері його панування, без сприяння інших осіб, які закріплюють належність цієї речі та користуються абсолютним захистом; такі права надають суб’єкту, носію речового права безпосереднє панування над річчю (майном) у матеріальному значенні слова через сукупність певних правомочностей.

Самочинне будівництво – будівництво об’єктів нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Цивільне право – галузь права України, яка включає в себе правові норми, які регулюють на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності майнові та особисті немайнові відносини за участю фізичних осіб, юридичних осіб і держави.

Шикана- зловживання правом, яке здійснюється управомоченою особою при реалізації її права з наміром завдати шкоди іншій особі.

Юридична особа – організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку і наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, яка може бути позивачем і відповідачем у суді.

Юридичні факти в цивільному праві – це життєві обставини, стани, з якими норми цивільного права пов’язують виникнення, зміну та припинення суб’єктивних цивільних прав та обов’язків, цивільної відповідальності та повноважень.

 

 

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (далі ІНДЗ) передбачає: систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань із дисципліни та застосування їх при вирішенні конкретних виробничих ситуацій; розвиток навичок самостійної роботи з науковою літературою та законодавчими джерелами.

ІНДЗ з дисципліни «Цивільне право (перша частина) « видається студенту викладачем на початку семестру. ІНДЗ виконується студентом самостійно. Студент має надати ІНДЗ для перевірки наприкінці семестру, але не пізніше терміну проведення підсумкового контролю.

ІНДЗ складається з двох частин: теоретичної (реферат) та практичної (ситуаційне завдання). Номер ІНДЗ, яке виконує студент, встановлюється залежно від порядкового номеру студента в списку групи.

Тематика реферату може бути самостійно запропонована