Державна службау сфері виконавчої влади: зміст і реформування

Актуальність теми дослідження. На сьогоднішній день, як ніколи, актуальна тема ефективної організації державної служби в Україні. Адже саме законодавство про державну службу є основою для функціонування державних органів, незалежно від напрямку їх роботи та функцій покладених на ці органи. В свою чергу на державні органи покладається найвідповідальніше завдання сьогодення нашої держави - забезпечення державно-політичної стабільності України. Тому проблема реформування законодавства про державну службу є загальнодержавною і її вирішення буде служитиме як внутрішнім інтересам суспільства і держави, забезпечуючи нову якість державного управління, так і зовнішньополітичним цілям української нації, спрямованим на інтеграцію з Європейським Союзом.

Державна служба належить до складної соціальної системи і є державним правовим і соціальним інститутом, який здійснює в рамках своєї компетенції реалізацію цілей та функцій органів влади та управління шляхом професійного виконання службовцями своїх посадових обов’язків і повноважень, що забезпечують взаємодію держави і громадян у реалізації їх інтересів, прав і обов’язків. Вона є достатньо великою організацією з багатьма видами та напрямами діяльності, суб’єктами та об’єктами різних рівнів управління. У загальному вигляді система державної служби становить собою сукупність підсистем та елементів, що взаємодіють задля досягнення певних соціальних, економічних, правових, політичних, організаційних, ідеологічних цілей. 

Як складне багатофункціональне соціальне явище, державна служба характе-ризується різними аспектами: процесуальним, структурним, організаційним, інсти-туціональним, соціальним, що витікає з визначення її як правового та соціального інституту, як професійної діяльності та як стосунків між державою й службовцем.

Історично сформована, стала форма організації спільної діяльності осіб, що перебувають на службі держави, і є соціальним інститутом державної служби. У суспільстві діють різні соціальні інститути - правові, економічні, політичні, грома-дянського суспільства, духовної сфери тощо. Державна служба тісно пов’язана з багатьма з них, що дає змогу державі проводити певну соціальну, економічну, правову політику, а інститутам громадянського суспільства - ефективніше викону-вати соціальний контроль за діяльністю держави та її органів, що, у свою чергу, за-безпечує демократичний характер побудови і функціонування суспільства.

Але, виступаючи елементом суспільної структури, державна служба має ряд особливостей: вона репрезентує тільки їй властиву сферу професійної діяльності, яка направлена на забезпечення виконання повноважень державних органів; як сполучна ланка між державою та громадянином, вона покликана захищати права та інтереси громадян; це своєрідна форма відображення суспільних зв’язків та відношень, показник ступеня гуманності, людяності, порядків, що існують у суспільстві; важливою також є її соціальна орієнтація, направлена на наближення конституційного ідеалу правової, демократичної держави до об’єктивної реальності; вона виступає носієм належної моралі, цінностей, орієнтує всіх на дотримання моральних норм, правил людського спільного життя. 

Соціальна природа, зміст та призначення державної служби визначають і відповідний характер її функціонування. Функції її мають об’єктивний характер і виражають здатність до соціальних дій, це - функції соціальної організації, соціальної інформації, соціальної комунікації, регулювання та контролю. 

Багато що з нереалізованого або неефективно здійсненого за роки будівництва нової системи державної служби свідчить про недостатньо досконалу теоретико-методологічну базу вирішення державних проблем. Тому сьогодні стає важливим розвиток наукового компонента державної служби для кращого її розуміння й організації проведення адміністративної та наступних реформ. 

Питаннями змісту державної служби, її місця в системі органів виконавчої вла-ди займалося багато вчених, зокрема, А. Н. Козирін і М. А. Штатіна [6],  І. В. Аріс-това [7], Я. Б. Глущенко [10], В. Олуйко і В. Саєнко [17], О. Пархоменко-Куцевіл [18], Т. В. Линник [21], О.Д. Лазор і А.О. Чемерис [23], Є. С. Черноног [24] та інші. 

Актуальність зазначених вище проблем, їх недостатнє вивчення і визначили вибір теми магістерської роботи, зумовили її мету та завдання. Зосередимося на шляхах вирішення проблем діючої системи державної служби.