Державна судова адміністрація України як суб’єкт впровадження інновацій у судове управління в Україні

Аналіз процесу впровадження інновацій у судове управління свідчить про те, що цей процес може здійснюватися відповідними суб’єктами як безпосередньо, так і опосередковано. В останньому випадку йдеться про те, що існують такі суб’єкти, які своїми діями створюють умови для інших суб’єктів для безпосереднього впровадження інновацій у судове управління. Тобто в роботі пропонується всіх суб’єктів впровадження інновацій у судове управління класифікувати щодо належності до двох груп за критерієм «безпосередність впровадження». Виходячи з того, що інституційна складова ОПМВІ у судове управління включає значну кількість суб’єктів впровадження, вважаємо за доцільне передусім акцентувати увагу на дослідженні ДСА України, а саме на з’ясуванні її ролі в процесі впровадження інновацій у судове управління (в тому числі безпосередній чи опосередкованій), існуванні відповідних повноважень та заходів.

Передусім, вважалося за доцільне, застосовуючи історично-правовий метод, визначити етапи створення ДСА України як органу судової влади, який реалізує функцію судового управління. Відповідно, у 2002 році Указом Президента України від 29 серпня 2002 року № 780 [5] було утворено ДСА України як орган виконавчої влади. До речі, зазначений Указ Президента України втратив чинність на підставі іншого Указу Президента України від 23 червня 2009 року № 477 [6]. У подальшому, в 2010 році, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» [3] законодавцем було закріплено правовий статус ДСА України та її роль як первинного представника судової гілки влади. Вважалося, що створення ДСА України призвело до таких позитивних наслідків на практиці: 1) задоволення вимог щодо управління, адміністрування та фінансування системи судів загальної юрисдикції; 2) поява в органів судової влади законного представника їхніх інтересів; 3) підвищення рівня судового управління взагалі; 4) вирішення питання про нівелювання позапроцесуального впливу судів вищої інстанції на здійснення правосуддя судами нижчої інстанції; 5) зміцнення незалежності судової гілки влади [7].

Згідно з чинним законодавством ДСА України, здійснюючи організаційне, інформаційне та правове забезпечення діяльності органів судової влади, повинна постійно прагнути до його вдосконалення, яке стає можливим, зокрема, завдяки впровадженню інновацій у судове управління. Відповідно до запропонованого в роботі підходу, ДСА України необхідно впроваджувати інформаційні інновації в інформаційне забезпечення, управлінські інновації – в організаційне забезпечення та правові інновації – у правове забезпечення. Вважаємо за доцільне з’ясувати визначення та зміст поняття «інновації».

На жаль, на сьогодні відсутні чіткі наукові позиції щодо понятійно-категоріального апарату у сфері інноваційної діяльності. На наш погляд, найбільш повним є визначення поняття «інновація» (англ. Innovation – нововведення, буквально означає «інвестиція в новацію») як результату інвестування в розробку отримання нового знання, інноваційної ідеї щодо вдосконалення сфер життя людей (технології; вироби; організаційні форми існування соціуму, такі як освіта, управління, організація праці, обслуговування, наука, інформатизація і т. ін.) і подальший процес впровадження (виробництва) цього із фіксованим отриманням додаткової цінності (прибуток, випередження, лідерство, пріоритет, якісна перевага, креативність, прогрес) [8, с. 367]. Переваги використання цього поняття для нашої роботи полягають у тому, що: по-перше, інновації в судовому управлінні – це впровадження нового знання, інноваційної ідеї в організацію роботи органів судової влади; по-друге, зазначені знання та інноваційні ідеї впроваджуються з метою отримання додаткової цінності, а саме досягнення прогресу в судовому управлінні. На наш погляд, незалежно від того, в якій формі виступають інновації (технології, продукція або послуги, рішення), вони завжди спрямовані на вдосконалення будь-якої сфери, де вони впроваджуються, в тому числі й судового управління.

Як було зазначено нами вище, для вдосконалення судового управління ДСА України мають впроваджуватись інформаційні, управлінські та правові інновації. Наведемо приклади таких інновацій. Так, інформаційні інновації передбачають впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, серед іншого, і в судове управління (зокрема, це нове загальне та спеціальне програмне забезпечення, проведення судових засідань у режимі он-лайн, відеоконференцзв’язок та ін). Водночас управлінські та правові інновації відображають новий погляд щодо змін у судовому управлінні організаційного або правового характеру. Наприклад, до управлінських інновацій можна віднести: нові підходи у формуванні організаційної структури органів судової влади, в делегуванні та розподілі повноважень, у веденні кадрового діловодства та ін. ; до правових інновацій належать нормативно-правові акти, що визначають ефективні правові засади впровадження інновацій у судове управління, що, зокрема, адаптовані до міжнародних правових стандартів у зазначеній сфері.

З метою виявлення факту безпосереднього впровадження інновацій ДСА України вважаємо за доцільне визначити організаційну структуру зазначеного суб’єкта та роль кожного структурного елемента у процесі безпосереднього впровадження інновацій всередині ДСА України як системного утворення. З’ясовано, що організаційна структура характеризується існуванням двох рівнів: 1) центральний (Центральний апарат ДСА України) ; 2) місцевий (27 територіальних управлінь ДСА України). Вважаємо за доцільне здійснити умовний поділ структурних підрозділів центрального рівня на дві групи: основну та допоміжну. До основної групи можна віднести: по-перше, управління: 1) організаційного забезпечення діяльності ДСА України; 2) з питань організації діяльності судів; 3) з питань судового діловодства; 4)