Ділова українська мова

Тезовий конспект – це почерговий виклад концептуальних положень тексту, кожне з яких передано одним або двома реченнями, так, щоб воно було повністю зрозуміло тому, хто не читав текст. У тезовому конспекті немає аргументації, прикладів і інших подробиць змісту. У ньому не вказуються сторінки тексту, на яких перебуває виписана інформація. Звичайно пункти тезового конспекту нумеруються.

Суцільний (загальний) конспект – це виклад головних думок тексту, їхніх доказів, важливих фактичних даних, які необхідні для того, щоб скласти певне уявлення про предмет дослідження і сутності поставлених проблем. У суцільному конспекті вказуються сторінки тексту, на яких перебуває виписана інформація. У ньому можуть бути повністю цитовані речення. Вони пишуться в лапках і супроводжуються вказівкою номера сторінки в круглих дужках.

Вибірковий (цільовий) конспект – це виписка інформації, яка необхідна для вирішення поставленого завдання. У цільовому конспекті вказуються сторінки тексту, на яких перебуває виписана інформація. Цитати беруться в лапки й супроводжуються вказівкою номера сторінок у круглих дужках.

Отже, конспектування наукового тексту – це складний мисленнєво- мовленнєвий процес, мета якого – глибоко осмислити інформацію і подати її адекватно, точно, стисло та в зручній для подальшого використання в письмовій формі контексту.

Процес конспектування включає два етапи:

• змістова орієнтація та планування:
• структурно-змістовий аналіз тексту джерела;
• визначення і фіксація на папері плану-програми розроблюваного конспекту;

Реалізація розробленого плану-програми:

• вибір інформації для конспекту в суворій відповідності до визначеного плану;
• коректна компресія відібраної інформації;
• запис опрацьованої інформації в лаконічній та зручній формі.

Рецензія (від лат. recensio – розгляд) – це письмовий аналіз джерела з метою визначити актуальність, новизну, теоретичну значимість, практичну цінність і вирішення поставлених у джерелі проблем.

Написання рецензії вимагає від рецензента високого професіоналізму, уміння і навичок для забезпечення об’єктивності, якості, ґрунтовності і переконливості оцінювання.

Структура рецензії

1. Заголовок, у якому за словами РЕЦЕНЗІЯ на випливає вказівка жанру рецензованої роботи і її бібліографічного опису, де можливі деякі відступи від ДЕСТу, що обумовлені обставинами написання рецензії.

2. Вступ, у якому викладається загальне бачення рецензентом теми джерела й завдань її розробки.

3. Короткий виклад змісту рецензованого джерела із зазначенням його переваг і недоліків.

4. Висновки про відповідність або невідповідність змісту й форми джерела його призначення, а в окремих випадках також і вимогам, які пропонуються до текстів певного жанру (наприклад, до кваліфікаційних робіт).

5. Відомості про рецензента: учений ступінь, учене звання, посада із вказівкою установи і його підрозділу, І. П. Прізвище.

Вторинні тексти деяких жанрів (тези, анотація, автореферат) можуть бути складені ким-небудь не тільки на чужий, але й на власний первинний текст.

Реферат (лат. referre – доповідати, повідомляти) – доповідь на певну тему, що передбачає огляд відповідних літературних та інших джерел, виклад змісту наукової роботи, книжки, статті. Реферат може бути монографічним (за одним джерелом) або оглядовим (за кількома джерелами).

Особу, яка складає реферат, називають референтом, а сам процес – реферуванням.

Тексти цього вторинного жанру більш є докладними, ніж анотація. У рефератах використовують ті ж види подачі чужого мовлення і способи її авторизації, що й у посиланнях.

Залежно від повноти викладу змісту першоджерела реферати поділяють на такі види: реферат-резюме, реферат-конспект, реферат-огляд.

Реферат-резюме містить лише ті основні положення, що якнайближче пов’язані з темою реферованого джерела, а також включає бібліографічний опис джерела, вказує його тему, центральну проблему, основні висновки джерела, визначає його адресата. Можуть бути охарактеризовані актуальність, новизна, практична цінність, зміст і структура роботи.

У рефераті-конспекті, крім того, що повинно бути в рефераті-резюме, відображаються всі концептуальні положення джерела, подається ілюстративний матеріал, яким автор підкріплює свої ідеї, важлива аргументація, відомості про методику дослідження, використані технології, сфери застосування.

Реферат-огляд – це науково-дослідна робота з певної теми, мета якої полягає в тому, щоб з'ясувати ступінь дослідженості предмета. В огляді розкривається проблематика джерел, присвячених певній темі, і порівнюються запропоновані варіанти вирішення досліджуваних проблем, у результаті чого укладачем робляться висновки про те, які проблеми можна вважати вирішеними, дослідження яких залишається актуальним, і які ще потребують свого вирішення.

Реферат викладають своїми словами, використовуючи при цьому особливо значущі визначення, цитати, а також висловлювання, з якими референт не згоден. Цитування зумовлює посилання на джерело із зазначенням сторінок. Аналогічними є вимоги і до викладених думок авторів наукових робіт, якщо вони містять важливі положення, висновки. План реферату дослідник складає особисто. Композиція реферату складається з таких обов’язкових компонентів: вступ, головна частина, висновки.

Обсяг реферату залежить від значущості проблеми, опанованого матеріалу. Як правило, він сягає 10-15 сторінок машинописного тексту, надрукованого через 2 інтервали.

Робота над рефератом відбувається з дотриманням такого порядку:

1. Вибір або формулювання теми. З’ясування форми реферату, яка б відповідала його меті.
2. Обмірковування теми, складання попереднього плану реферату.
3. Ознайомлення з науковою літературою, що відповідає темі роботи. Вибір джерела (джерел), що розкривають тему.
4. Формулювання