Догляд за хворими в період підготовки до операції

 

1. Догляд за хворими в період підготовки до операції

2. Термінальний стан, його фази та прояви

3. Рослини у медицині

Список використаної літератури

 

 

Операція займає важливе місце в роботі лікаря-хірурга і вимагає від нього перш за все солідної теоретичної підготовки, досконалого оволодіння практичними навичками, значних моральних та фізичних сил. Від швидко і правильно проведеного оперативного втручання часто залежить життя хворого, особливо при травмах та гострих хірургічних захворюваннях.

Тільки правильно визначені показання до операції, ретельна передопераційна підготовка, своєчасна і технічно правильно проведена операція та грамотне і уважне ведення післяопераційного періоду можуть привести до успіху у лікуванні пацієнтів хірургічними захворюваннями.

Майбутні лікарі і медсестри мають чітко знати і володіти практичним навичками з догляду за хірургічними хворими. Теоретичні знання і оволодіння елементами догляду за хірургічними хворими в передопераційному та післяопераційному періодах при виконання різних маніпуляцій і процедур є важливими кроками студентів-медиків в хірургічних клініках. Вони мають добре засвоїти, що догляд за хворими вимагає як уміння виконати різні гігієнічні та лікувальні заходи, так і високоморального, гуманного та милосердного ставлення до хворого, дотримання деонтологічних правил поведінки.

Виконання елементів догляду за хворими з добрим настроєм, без зайвого поспіху, із гуманним та милосердним ставленням до хворого визначають професійну майстерність середнього медперсоналу.

Спеціальна передопераційна підготовка проводиться у відповідності із захворюванням і визначається локалізацією процесу і станом хворого (операції на товстому кишківнику, при стенозі вихідного відділу шлунку та ін.).

Під час підготовки хворого до операції виникає необхідність виконання процедур, які направлені на підготовку органів і систем: промивання шлунку, катетеризація сечового міхура, очисна або сифонна клізма, пункція гнійного вогнища та ін.

Особливої уваги потребує підготовка до операції хворих, у яких хірургічне захворювання виникло на фоні цукрового діабету. Необхідна ретельна корекція кислотно-лужного стану (метаболічний ацидоз), вуглеводного обміну, порушень серцево-судинної системи, нирок, нервової системи. Хворих, які отримували пролонговані форми інсуліну, переводять на простий інсулін.

Необхідно вияснити у хворого щодо наявності у нього хронічних запальних захворювань (карієс, хронічний тонзиліт, гайморит, гнійнічкові захворювання шкіри та ін.) і провести санацію вогнищ хронічної інфекції в амбулаторних умовах.

При тривалих операціях, операціях, які супроводжуються розтинанням порожнистих органів з метою профілактики нагноєння ран під час операції та протягом одної двох діб вводять антибіотики.

Напередодні операції хворому роблять очисну клізму. Хворий приймає гігієнічну ванну або душ, йому замінюють натільну і постільну білизну. Ранком в день операції хворому голять волосся в ділянці операційного поля сухим способом.

За наявності рани підготовка операційного поля має особливості. Пов‘язку знімають, рану накривають стерильною серветкою, шкіру навколо рани протирають бензином або спиртом і голять волосся. Всі рухи мають проводитися в напрямку від рани, щоб уникнути її забруднення. Після гоління волосся серветку з рани знімають, шкіру навколо рани змазують 5% спиртовим розчином йоду і рану знову накривають стерильною серветкою. В операційній рану також обробляють спиртовим розчином йоду і ізолюють стерильною операційною білизною.

Очищення товстого кишківника проводиться напередодні (увечері) операцій на органах черевної порожнини очисними або сифонними клізмами до чистої води. Ранком, не менше, ніж за 3-4 години до операції виконують очисну клізму, як заключний стан очищення кишківника.

Доставка хворого в операційну проводиться на каталці. В екстрених випадках під час транспортування може проводитися інфузійна терапія, штучна вентиляція легень.

Якщо у хворого зовнішня кровотеча і накладений джгут, то його знімають тільки під час операції.

Хворих з гострою кишковою непрохідністю доставляють в операційну із зондом, введеним у шлунок.

 

 

Термінальний стан – зворотний стан згасання функцій організму, який передує біологічній смерті. Він включає передагональний стан, агонію і клінічну смерть.

На думку спеціалістів, у поняття «термінальний стан» входять найтяжчі форми шоку, колапс, передагональний стан, термінальна пауза, агонія і клінічна смерть. Характерною особливістю, яка об'єднує ці процеси в термінальний стан, є швидко наростаюча гіпоксія з розвитком ацидозу внаслідок накопичення недоокислених продуктів обміну речовин.

Тяжкі стадії шоку, колапс можуть переходити безпосередньо в передагональний стан, який характеризується розвитком гальмування у вищих відділах центральної нервової системи, викликаючи втрату свідомості. Стовбурова частина мозку при цьому може перебувати у стані збудження, але через деякий час гальмування поширюється і на неї. У передагональному стані виникають різко виражені розлади гемодинаміки і дихання, які призводять до розвитку тканинної гіпоксії та ацидозу. Тривалість передагонального стану може бути різною, вона в основному зумовлює тривалість усього періоду умирання.

Передагональний стан переходить у термінальну паузу, найбільш чітко виражену при вмиранні від кровотечі. Остання характеризується відсутністю рефлексів, короткочасним припиненням дихання, серцево-судинної діяльності і біоелектричної активності головного мозку. В такому стані хворий може мати вигляд трупа. Тривалість паузи коливається від 5-10 сек. до 3-4 хв.

Характерною особливістю термінальної паузи є глибоке гальмування кори головного мозку при збереженні функції бульбарних центрів, внаслідок чого діяльність організму має дезорганізований, «хаотичний» характер.

Услід за термінальною паузою починається агонія (боротьба) – останній спалах боротьби організму за