Договір про відчуження майна

Актуальність теми дослідження. В умовах розвитку ринкових відносин в Україні, глобалізації світової економіки та розширення інтеграції України у світові економічні процеси відчувається значна потреба українського суспільства у забезпеченні стійких та ефективних гарантій прав й інтересів учасників цивільних правовідносин, а також здійснення їх належного захисту. Важливу роль у цьому відіграють договори з відчуження майна, які утворюють ядро ринкового механізму. Ці договори мають багатовікову історію, корені якої виходять з римського приватного права. Проте і в сучасних умовах вони не втратили свого первісного значення і сутності.

Група договорів щодо відчуження майна опосередковує передачу майна, яка була і залишається однією з найпоширеніших правових форм розпорядження майном. При цьому, для зобов'язань, що виникають на підставі досліджуваних договорів, передача майна у власність становить наріжний камінь їх належного виконання, що є нормальним та оптимальним способом їх припинення. Якщо розглядати передачу майна у власність з позиції речового права, то вона виступає підставою як для припинення права власності у особи, яка передає майно,  так і для набуття права власності особою, яка приймає відповідне майно.

Виконання договорів з відчуження майна ґрунтується на оцінці дій його сторін щодо передачі і приймання відповідного майна, а у разі наявності розбіжностей між ними - то й на легальному і доктринальному тлумаченні їх умов. Однак законодавче регулювання договорів відчуження майна відзначається рядом неузгодженостей, що негативно впливає на відповідну договірну і судову практику. Насамперед, це пов'язано з тим, що значна частина договорів з передачі майна підпадають не лише під загальне регулювання Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), а й під спеціальне регулювання іншими актами вітчизняного законодавства: Господарським кодексом України, Земельним кодексом України, спеціальними законами та підзаконними актами, положення яких не завжди корелюються.

Стан дослідження проблеми. Проблема правового регулювання договорів купівлі-продажу, міни та дарування майна широко досліджена у вітчизняному праві, зокрема, Т. В. Боднар , А. М. Ісаєвим , О. Прости-боженко , І. Утєхіним  та іншими науковцями.

Об'єкт дослідження - цивільні правовідносини, що виникають при виконанні договорів з відчуження майна.

Предмет дослідження - акти цивільного законодавства України, акти міжнародного права, правозастосовна практика, відповідні положення цивілістичної доктрини щодо виконання договорів з відчуження майна. 

Мета роботи – визначення особливостей укладення та виконання договорів з передачі майна у власність за цивільним законодавством України. 

Відповідно до мети роботи визначено наступні її завдання: 

• проаналізувати сутність, предмет та особливості договору купівлі-продажу;
• з’ясувати поняття та ознаки договору міни;
• дослідити суть, мету та особливості договору дарування.

Методи дослідження. При виконанні роботи було використано загальнонауковий діалектичний метод та окремі наукові методи: догматичний, порівняльний, системно-структурний, аналізу та синтезу тощо.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження і включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел та додатки, загальний обсяг роботи склав 44 сторінки.