Договір страхування у цивільному праві України

Актуальність теми. Страхування у ринковій економіці є ефективним способом захисту всіх суб’єктів ринку та кожного окремого власника, важливим чинником стабільності суспільного виробництва, неперервності та безперебійності відтворювального процесу, одним із головних джерел залучення інвестиційного капіталу до національної економіки.

Важливе місце в правовому регулюванні страхових відносин займає договір страхування − угода, за якою одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК).

Страхування має величезне значення для фінансової системи будь-якої країни світу, в тому числі й для України, маючи на меті відгородити від випадкових, але ймовірних втрат населення та організацій, тому дослідження правового регулювання договору страхування в нашій державі, яка ще далека від досконалості і має безліч проблемних та спірних моментів, має надзвичайну актуальність.

Договір страхування регулюється Цивільним кодексом України [2], Зако-ном України “Про страхування” [4], а також іншими нормативно-правовими актами.

Саме завдяки договору страхування сторони можуть визначити майже кожен крок контрагента, передбачити його права і обов’язки та застерегти від неправомірної поведінки, що порушує права іншої сторони. Законодавство не може передбачити всі нюанси поведінки страховика і страхувальника, визначаючи тільки її основні правила. У зв’язку з цим сторони мають право передбачати в договорі все, що будуть вважати за потрібне, не порушуючи встановлених законодавством і звичаями ділового обороту вимог. Крім того, кожна сторона у разі виникнення спору, має право відстоювати своє право у суді, господарському суді, посилаючись не тільки на норми чинного законодавства, але й на умови договору.

Стан дослідження проблеми. Питання правового регулювання договору страхування досліджуються багатьма вітчизняними вченими-юристами. Зокрема, значний вклад у вивчення цього інституту внесли В.Д. Базилевич [6], О.Й. Жабинець [9], В. Марченко [11], В.В. Мачурський [12], О.О. Непочатенко [13].

Об’єкт дослідження – закономірності правового регулювання суспільних відносин, які складаються у сфері застосування законодавства про страхування.

Предмет дослідження – норми права, які регулюють страхову діяльність, закріплені у відповідних нормативних актах.

Мета роботи – з’ясування особливостей правового регулювання договору страхування, порядку його укладення, виконання і звільнення страховика від зобов’язань, а також пов’язаних з цим процесом питань правового регулювання страхової діяльності шляхом комплексного дослідження.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети роботи визначено наступні її завдання:

• уточнити поняття страхування, його види та форми;
• дослідити правову природу та загальні характеристики договору страхування;
• визначити права та обов’язки сторін за договором страхування;
• проаналізувати підстави звільнення страховика від обов’язку за страховими виплатами.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складає загальнонауковий системний підхід. До часткових методів дослідження, які використані у роботі, належать порівняльно-правовий, формально-логічний та проблемно-теоретичний методи.