Дослідження нових сільськогосподарських рослин в національному ботанічному саду ім.. М. М. Гришка НАН України (1940-ірр. хх ст. – поч. ххі ст.)

Особливу увагу Д. Ф. Лихвар приділяв питанням організації територіального розміщення виробництва рослинної сировини, яке має важливе значення для народного господарства і оборони країни [7, арк. 5]. Учений наголошував на необхідності налагодження в країні виробництва цінних видів рослинної сировини і розміщення його на усій території. Усі рослини, які були цікаві для інтродукції, він розділив на три великі групи: а) харчові; б) кормові; в) сировинні рослини. За господарським значенням ним було виділено 18 груп культурних рослин: 1) плодові, горіхоплідні та ягідні; 2) хлібні і круп’яні; 3) зернобобові; 4) олійні; 5) овочеві і пряносмакові; 6) цукроноси, крохмалоноси і баштанні; 7) лікарські; 8) ефіроолійні; 9) смолоносні і камеденоси; 10) інсектициди і тютюн; 11) каучуконоси і гутаперчоноси; 12) волокнисті і текстильні; 13) фарбувальні; 14) дубильні; 15) сидерати; 16) кормові; 17) медоноси; 18) водяні рослини. Не ввійшли до списку такі культури, як виноград та декоративні рослини [8, с. 12].

На всіх колекційних ділянках проводилися фенологічні спостереження. Щодо ряду рослин виконувалися також роботи із селекційного поліпшення і розмноження виділених у попередні роки форм. Крім наукової роботи, співробітники відділу займалися розсилкою насіння школам, колгоспам і науково- дослідним установам, проводили екскурсії, надавали консультації школам та будинкам сільськогосподарської культури із будівництва агробіологічних та колекційних ділянок, а також читали лекції про нові сільськогосподарські рослини для учителів, школярів та агрономів, надавали консультації студентам і науковим працівникам [5, арк. 68]. За період 1948-1953 рр. у колекційних розплідниках було вивчено 4597 зразків різних видів і форм харчових рослин, зокрема овочевих рослин (71 вид, 400 форм), 817 видів і форм злакових, бобових, які були відселектовані для впровадження у виробництво, виведено нові форми та сорти майорану, технічної культури – черсака, кенафу та ін.

Дослідження Д. Ф. Лихваря з акліматизації нових сільськогосподарських рослин, які найбільш активно проводилися у період його діяльності в Ботанічному саду АН УРСР, сприяли розгортанню наукової діяльності установи. Ученим фактично були запропоновані теоретичні і практичні засади створення всіх ділянок культурних рослин у ботанічному саду, визначені видова і сортова різноманітність, зібрана величезна кількість зразків рослин з різних регіонів СРСР і з інших країн, проведені інтродукційні випробування, визначені показники урожайності і розроблені рекомендації з використання корисних рослин.

Однак зайнятися повною мірою дослідницькою роботою Д. Ф. Лихварю завадили обставини. В 1950 р. його було переведено за сумісництвом до новоствореного відділу науки Головного управління сільськогосподарської пропаганди Міністерства сільського господарства УРСР, а згодом – на посаду директора Інституту агробіології Львівського філіалу АН УРСР.

Заснований Д. Ф. Лихварем відділ біології рослину 1951-1953 рр. було реорганізовано у відділ плодових культур, а у 1953-1958 рр. його розділено на відділ субтропічних і плодових рослин та відділ технічних рослин, у 1958-1960рр. переформовано у відділ культурної флори, а у 1961-1965 рр. – відділ інтродукції і акліматизації культурних рослин. Нарешті з 1970 р. відділ було реорганізовано у відділ акліматизації рослин (імені академіка М. Ф. Кащенка), з якого відділилися лабораторія цитології та група сільськогосподарських рослин, на основі котрої організовано відділ нових культур. Тобто першочергове завдання відділу було знівельовано, однак у результаті селекційної роботи виведено близько 70 сортів і форм плодових культур (айва, кизил, хеномелес, шефердія, хурма, азимин та ін.).

У 1969 р., глибоко розуміючи проблеми сільського господарства, директор установи, яка на той час мала назву “Центральний республіканський ботанічний сад АН УРСР”, А. М. Гродзинський створив відділ нових культур, який сьогодні є важливим науковим і практичним центром у галузі інтродукції і акліматизації рослин, селекції і впровадження нових культур у виробництво з метою ефективного використання рослинних ресурсів у народному господарстві, збагачення видового різноманіття та збільшення стійкості і продуктивності агрофітоценозів. У відділі нових культур під керівництвом доктора сільськогосподарських наук, професора Ю. А. Утеуша почали створювати колекцію дикорослих і малопоширених кормових культур з особливо цінними біологічними властивостями (продуктивністю), зручними технологіями обробітку та економічністю, а також кормових культур з інших регіонів. Іншим завданням відділу було поступове заміщення заморських прянощів місцевими, розробка відповідно агротехніки, рецептів, що мало б позитивно вплинути на економіку харчової промисловості країни [2, с. 135].

Було створено відповідні ділянки (у 1972 р. – пряно- ароматичних, у 1974 р. – кормових культур) як експериментальну базу й демонстраційну виставку успіхів інтродукції нових культур. Відділ накопичив багатий колекційний фонд кормових, овочевих, пряно- ароматичних, технічних, лікарських, сидеральних і медодайних рослин, що нині нараховує близько 500 таксонів. Було запропоновано використовувати нові нетрадиційні кормові культури: дагуса, чина лісова гібридна, мальва, лаватера, щавнат, сіда багаторічна, цибуля слизун, козлятник східний, сильфіяпронизанолиста [2, с. 135].

На сьогодні результати наукових досліджень відділу нових культур дають можливість вирішувати такі проблеми агропромислового комплексу, як збереження родючості ґрунту, підвищення продуктивності агрофітоценозів біолого-екологічними методами, збільшення виробництва кормового й харчового білка та екологічно безпечних продуктів. На основі цього цінного матеріалу співробітниками відділу створено 57 сортів, на які одержано авторські свідоцтва і занесено до Державного реєстру сортів рослин України. Це свідчить про державне визнання досягнень селекціонерів підрозділу.

У відділі створено невідомі у світі гібриди – щавнату (с. Румекс ОК-2, Біекор-1), чини гібридної багаторічної (с. Попелюшка). Уперше у світовій практиці шляхом віддаленої гібридизації виведено високопродуктивні міжвидові гібриди факультативно самозапильних однорічних мальв (с. Рюзана, с. Унава, с. Ніка) [9].

У відділі накопичений великий досвід впровадження результатів наукових досліджень не тільки в Україні, але і у країнах СНД – у Російській Федерації, Білорусії, Молдові, Казахстані і далекому зарубіжжі – у Китайській Народній Республіці, Чехії.

Відділ нових культур Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка досяг значних успіхів у галузі фундаментальних і прикладних досліджень з інтродукції та акліматизації рослин і селекції нових культур. Розроблено до 40 нових технологій з питань вирощування та використання сортів малопоширених культур у народному господарстві.

Розроблено і впроваджено в промисловість продукти з використанням пряноароматичних культур сортів власної селекції: овочеві маринади, ковбасні вироби, алкогольні та безалкогольні напої, сухі пряні приправи, фруктово-овочеві консерви для дитячого лікувального та профілактичного харчування. Майже всі сорти ароматичних рослин, створені співробітниками відділу, мають широкий спектр використання і можуть слугувати не лише ароматизаторами, але й використовуватись як медодайні, лікарські і навіть декоративні рослини.

Виведені сорти відділу впроваджені в господарствах 17 областей трьох агрокліматичних зон України, а також Білорусії, Казахстану, Китаю, Корейської Народно-Демократичної республіки, Російської Федерації, Чехії на площі близько 1 млн. га [9].

За результатами наукових досліджень за останні 10 років опубліковано 15 монографій, понад 300 статей, з них 55 закордоном, в яких викладені досягнення в галузі інтродукції та селекції кормових, овочевих, пряно-ароматичних, технічних та сидеральних культур. Для подальшого розвитку інтродукційної та селекційної роботи у відділі підготовлено 2 докторів та 12 кандидатів наук.

Науковцями відділу організовано та проведено 10 Міжнародних та Всеукраїнських науково- практичних конференцій з теоретичних та прикладних аспектів інтродукції, селекції та використання корисних культур і опубліковано 10 збірників матеріалів конференцій. Співробітники відділу брали участь з доповідями у понад 100 науково-практичних конференціях, симпозіумах, школах, в тому числі 30 Міжнародних (Австрія, Данія, Італія, Російська Федерація, Чехія тощо) [9].

Щорічно на базі колекційного фонду відділу проводиться численні екскурсії (20-30) для студентів вищих, середніх учбових закладів. Надається близько 200 консультацій з кормових, овочевих та пряноароматичних культур. Співробітники відділу беруть активну участь у міських та Всеукраїнських виставках з реклами нових культур. Із генетичного фонду відділу передається насіння нових корисних рослин в інші установи (ботанічні сади, дендропарки, науково-дослідні інститути, вищі учбові заклади) для створення колекцій (до 20 установам, по 400500 зразків) [9].

Висновки. Результати досліджень нових сільськогосподарських культур, закладених професором Д. Ф. Лихварем та поглиблених колективом, очолюваним професором Ю. А. Утеушем у 19601990-х рр. ХХ ст., не лише поповнили видове різноманіття сільськогосподарських рослин України, а й сприяли їх популяризації та подальшому удосконаленню технологій з питань вирощування та використання сортів малопоширених культур у народному господарстві.

 

1. Лихвар Данило Федорович // Чувікіна Н. В. Вони будували Сад: біогр. довід. / Н. В. Чувікіна, С. В. Клименко. – К. : Цукор України, 2009. – С. 31-32.
2. Утеуш Юрій Адольфович. Вони будували Сад: біогр. довід. / Н. В. Чувікіна, С. В. Клименко. – К. : Цукор України, 2009. – С. 115-117.
3. Рахметов Д. Б. Вклад професора Д. Ф. Лихваря у створення колекцій рослин та розгортання наукової діяльності центрального республіканського Ботанічного саду АН УРСР / Д. Б. Рахметов, П. А. Мороз // Інтродукція рослин. – 2003. – № 1-2. – С. 173-180.
4. Сад над Славутичем: путеводитель по Центральному ботаническому саду им. Н. Н. Гришко АН Украины / В. В. Кваша, Н. А. Кохно, В. Г. Собко, Т. К. Майко; отв. ред. Т. М. Черевченко. – К. : Изд-во СП Свенас, 1993. – 192 с.
5. Архів Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України. – Оп. 2. – Спр. 34. Создание зеленых насаждений Ботанического сада АН УССР (раздел № 5), 1953. – 105 арк.
6. Спогади колег // Професор Лихвар Данило Федорович (1902-1986) : бібліогр. покажч. наук. пр. / УААН, ЦНСГБ; уклад. : В. А. Вергунов, А. С. Щиголь; наук. ред. В. А. Вергунов. – К., 2002. – С. 16-55.
7. Архів Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України. – Оп. 1. – Спр. 18. Отчет о научной и научноисследовательской деятельности ЦРБС АН УССР, 1946. - 217 арк.
8. Лихварь Д. Ф. О пополнении видового и формового состава культурных растений в лесостепи Украины / Д. Ф. Лихварь // Отчет о научной и научно-исследовательской деятельности ЦРБС АН УССР за 1946 г. – К., 1946. – С. 1-31.
9. Сайт Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. nbg. kiev. ua /зеіепііїіс_асііуііу/паика. рЬр.