протягом періоду з 2005 по 2009 роки спостерігається зростання цього показника. У 2009 році в порівнянні з 2005 роком відбулося зростання на 0, 028 людино – години, що складає 0, 11%, в той час як в порівнянні з 2008 роком цей показник зменшився на 0, 444 людино – години або на 1, 72%.
Пошук
Дослідження складу, структури, планування і аналіз основних виробничих фондів ВАТ «Жовтоводський хлібозавод»
Предмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
97
Мова:
Українська
Підводячи підсумок аналізу вищезазначених показників, можна сказати, що трудові ресурси на підприємстві за останні роки використовуються більш ефективно, виробництво одиниці продукції на підприємстві потребує менш значних витрат робочого часу, що призводить до збільшення виробництва.
Фонд оплати праці є загальною сумою витрат на оплату праці робітників та виплат соціального характеру. До складу фонду входять нараховані підприємством суми оплати праці за відпрацьований та невідпрацьований час, стимулюючі надбавки та доплати, компенсаційні виплати, пов’язані з режимом роботи та умовами праці та одноразові заохочувальні виплати, а також виплати на житло, паливо, харчування, які носять регулярний характер.
Проаналізуємо склад. Фонду оплати праці на підприємстві. Вихідні дані візьмемо з Форми №1-ПВ «Звіт з праці» термінова-квартальна за період з 2005 по 2009 роки. Розраховані дані зведемо у таблицю 2. 10.
Табл. 2. 10. Фонд оплати праці на підприємстві з 2005 по 2009 роки
Назва показників, тис. грн. РокиАбсолютне відхилення, тис. грн. Відносне відхилення, %
200520062007200820092009/20052009/20082009/20052009/2008
1. Фонд оплати праці штатних працівників, всього1496, 62128, 82755, 23452, 53734, 82238, 2282, 3149, 58, 2
У тому числі:
Фонд основної заробітної плати978, 91392, 11721, 62218, 62564, 21585, 3345, 6161, 915, 6
Фонд додаткової заробітної плати, всього503, 2711, 0961, 91159, 91108604, 8-51, 9120, 2-8, 5
з нього
надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів256, 4370, 4439, 1525, 4597, 434172132, 913, 7
премії та винагороди, що носять систематичний характер138, 2187, 8257, 6301, 822, 1-116, 1-279. 7-15, 9-73, 2
внаслідок зростання споживчих цін8, 96, 925, 253, 9190, 4181, 5136, 5139, 3253, 2
Заохочувальні та компенсаційні виплати, всього14, 525, 771, 774, 062, 648, 1-11, 431, 7-4, 59
з них
соціальні пільги, що носять індивідуальний характер---------
2. Оплата за невідпрацьований час88, 7140, 4218, 2249, 2263174. 313. 8196, 55, 54
З таблиці бачимо, що відбулося зростання фонду оплати праці штатних працівників та оплати за невідпрацьований час. Збільшення фонду основної заробітної плати можна пояснити збільшенням кількості працюючих на підприємстві та зміною законодавчого забезпечення. Починаючи з 2005 року, фонд додаткової заробітної плати починає стабільно зростати (за виключенням лише 2009 року), що пов’язано з інфляційними процесами у країні.
2.4. Побудова багатофакторної економіко-математичної моделі залежності обсягу виробництва
Останнім часом все більш уваги приділяється методикам аналізу ефективності використання виробничого потенціалу, що базуються на розподілі вартості ОВФ, середньорічної вартості оборотних засобів, середнього рівня заробітної плати, середньооблікової чисельності ПВП та нематеріальних активів. Така методика широко застосовується в країнах з розвинутими ринковими відносинами.
Вона дозволяє вивчити залежність виробничого потенціалу від невеликого кола найбільш важливих факторів і на базі цього керувати процесом формування її величини.
На відміну від методики аналізу виробничого потенціалу, що застосовується на вітчизняних підприємствах, вона дозволяє більш повно врахувати взаємозв’язок між показниками і точніше виміряти вплив факторів. Покажемо це за допомогою порівняльного аналізу.
В нашій країні при аналізі виробничого потенціалу використовують наступну модель:
П=К (Ц – С), (2. 21)
де П – сума виробничого потенціалу; К – виробнича потужність; Ц – ціна реалізації; С – собівартість одиниці продукції.
При цьому виходять з того, що всі наведені фактори змінюються самі по собі, не залежно одне від одного. Виробничий потенціал змінюється прямо пропорційно обсягу реалізації, якщо реалізується рентабельна продукція. Якщо продукція збиткова, то виробничий потенціал змінюється обернено пропорційно обсягу реалізації.
При збільшенні обсягу виробництва вартість одиниці продукції знижується, так як частіше зростає тільки сума змінних витрат (відрядна заробітна плата виробничих працівників, сировина, матеріали, технічне паливо, електроенергія) а сума постійних витрат (амортизація, оренда приміщень, по часова оплата працівників, заробітна плата та страхування адміністративно-господарського персоналу) залишається, як правило, без змін. І навпаки, при зниженні виробництва собівартість виробів зростає через те, що на одиницю продукції припадає більше постійних витрат.
В зарубіжних країнах для забезпечення системного підходу при вивченні факторів зміни виробничого потенціалу підприємства і прогнозування її величини використовують маржинальний аналіз, в основі якого покладено маржинальний виробничий потенціал підприємства.
Маржинальний виробничий потенціал (МВД) – це виробничий потенціал в сумі з постійними витратами підприємства (Н) :
МВД = П + Н. (2. 21)
Звідси
П = МВД – Н. (2. 22)
Сума маржинального доходу можна в свою чергу представити у вигляді добутку кількості проданої продукції (К) і ставки маржинального доходу на одиницю продукції (Дс) :
П = К*Дс – Н, (2. 23)
Дс = Ц – V,
П=К (Ц-V) – Н, (2. 24)
де V – змінні витрати на одиницю продукції.
Формула (2.