Дослідження собівартості продукції борошномельної промисловості та розробка шляхів її зниження (на прикладі ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів”)

План за собівартістю продукції вважається виконаним, якщо фактичний показник дорівнює плановому або нижчий від нього. В останньому випадку говорять про понадпланове зниження собівартості продукції.

Проаналізуємо виконання плану собівартості продукції у 2004 році на ВАТ „ХКХП”. Для цього необхідна планова та звітна калькуляції собівартості продукції, які представлені в додатках 5 та 6. Для наочності зведемо необхідні дані для аналізу виконання плану за собівартістю продукції в табл. 2.4. 

Таблиця 2.4

Дані для розрахунку виконання плану собівартості

 

З даних, що наведені у табл. 2.4, видно що підприємству не вдалося втримати витрати на переробку 1 тони пшениці на запланованому рівні. Перевитрати  становлять 42,66 грн. (3,8 %). Це означає що план не виконаний. Відповідно це призвело до збільшення собівартості окремого виду продукції, так як вона розраховується за методом розподілу усіх фактичних комплексних виробничих витрат пропорційно коефіцієнту розподілу витрат для кожного з видів виготовленої продукції.

Таким чином, збільшення собівартості окремого виду продукції становить:

– для борошна вищого ґатунку – 93,68 грн. (6,3 %);

– для борошна 1 ґатунку – 85,76 грн. (6,3 %);

– для крупи манної – 113,48 грн. (6,3 %);

– для висівок – 13,20 грн. (6,3 %).

У даному випадку підприємству необхідно більш детально дізнатися про джерела підвищення собівартості продукції. Для цього слід проаналізувати витрати на переробку 1 т пшениці за статтями калькуляції. Саме такий аналіз дає змогу визначити конкретні напрямки подальшого пошуку резервів зниження собівартості продукції.

В процесі аналізу необхідно виявити за рахунок яких статей витрат має місце економія або перевитрати, як впливають ці зміни на собівартість продукції, а також причини виникнення економії або перевитрат.

При аналізі відхилень у розрізі окремих видів витрат слід урахувати, що відхилення за деякими статтями витрат можуть бути наслідком дії одного чинника. Наприклад, підвищення механізації праці може спричинити зниження витрат на заробітну плату, проте підвищити певною мірою витрати на утримання та експлуатацію устаткування.

Проведемо аналіз собівартості переробки 1 т пшениці за калькуляційними статтями на основі планових і фактичних калькуляцій ВАТ „ХКХП”, які представлені у додатках 5, 6. Для наочності й полегшення аналізу зведемо необхідні дані у табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Собівартість переробки 1 т пшениці за калькуляційними статтями 

на ВАТ „ХКХП” у 2004 році

 

З даних табл. 2.5 видно, що на підприємстві збільшення витрат спостерігається за такими статтями як:

- „Витрати на переробку” − 39,94 грн. (78,4 %);

- „Адміністративні витрати” − 9,00 грн. (68,2 %);

- „Витрати на збут” – 9,97 грн. (87,1 %).

За іншими статтями досягнута економія, це позитивне явище, яке не стосується статі „Зворотні відходи”, тому що вони вираховуються із загальних витрат. А отже зменшують собівартість продукції. 

Зменшення статті „Сировина” обумовлене якістю зерна, класом, а також витратами на транспортування. Тобто була закуплена пшениця більш низької якості, а отже, її вартість нижча. Це, в свою чергу, призвело до зменшення статті „Зворотні відходи”, бо при зменшенні вартості зерна, зменшується й ціна можливої реалізації відходів.

Збільшення статті „Адміністративні витрати” сталося в наслідок зменшення обсягу переробленої пшениці проти запланованого, а також за рахунок збільшення заробітної плати керівництва у зв’язку зі збільшенням мінімальної заробітної плати.  

Стаття „Витрати на переробку” є комплексною. Отже для виявлення джерел її збільшення проведемо більш детальний аналіз за статтями витрат (див. табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Витрати на переробку 1 т пшениці на ВАТ „ХКХП” у 2004 році

 

З наведених даних табл. 2.6 видно, що на підприємстві за деякими статями досягнуто економію, що є позитивним фактором. Збільшення усіх інших статей і призвело до зміни витрат на переробку. Найбільший вплив спричинили наступні статті витрат:

- „Амортизація” − 12,71 грн. (174,59 %);

- „Опалення” − 1,75 грн. (160,55 %);

- „Ремонтний фонд” − 13,91 грн. (114,3 %);

- „Заробітна плата” – 2,08 грн. (37,28 %);

- „Матеріали на зашивку” − 2,16 грн. (180 %);

- „Матеріали” – 3,21 грн. (526,2 %);

Найбільш впливовий фактор, який призвів до збільшення цих та деяких інших статей витрат є зменшення обсягу переробки зерна. Розглянемо й інші фактори збільшення витрат.

У 2004 році на підприємстві була проведена дооцінка основних засобів, а також введення нового обладнання, що призвело до збільшення їх вартості, а отже збільшилися й амортизаційні відрахування. 

Збільшення статті „Ремонтний фонд” зумовлене збільшенням витрат на заробітну плату, матеріали. Причиною збільшення витрат на матеріали став незапланований ремонт вальцових верстатів для покращення якості продукції без зупинки виробництва. Це стало можливим в наслідок недостатньої завантаженості виробничої потужності.

Збільшення витрат на заробітну плату як основних робочих так і допоміжних, сталося в наслідок збільшення мінімальної заробітної плати. Цей фактор та підвищення цін на бензин призвели до збільшення транспортних послуг.

Таким чином, як наслідок збільшення витрат на оплату праці відбулося збільшення відрахувань на заробітну