Дуально-родова та фратріально-племінна організація

Науковий інтерес до вивчення феномену сімейної орагнізації існує здавна, що пов’язано, насамперед, з радикальними перетвореннями суспільної системи в цілому, світогляду людини, економічними та глобальними перетвореннями. В результаті виникли різні типи сімей з їх життєвими циклами, ідеологіями, сформувався інститут шлюбу. Велика кількість вчених намагалася осмислити існування інституту сім’ї ще в середині ХІХ ст. Про це свідчать дослідження соціологів та антропологів Л. Моргана, Ф. Енгельса, М. Ковалевського, Б. Малиновського, П. Сорокіна та ін.

Сім’я та шлюб є історично-конкретною системою взаємовідносин, яка формувалась на основі міжособистісних інтересів подружжя, батьків, дітей та родичів, які були пов’язані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю та взаємодопомогою. З часом сім’я змінюється, пристосовується до змінюваних суспільних відносин, хоч і є одним з найбільш стійких суспільних інститутів.

Досліджуючи публікації з проблеми сім’ї, можна зробити висновок, що соціально-філософському осмисленню генезису і типології шлюбу та сім’ї, особливо на ранніх етапах їх розвитку, приділяється мало уваги.

Певні перешкоди у вивченні цього питання існують в тому, що на сьогодні й історія самого інституту сімейних стосунків вивчена недостатньо. До прикладу, досі не вирішене питання відправної форми шлюбних стосунків. Етноісторичні реконструкції, до яких дійшли етнографи, передбачають дві взаємоспростовуючі форми такого шлюбу. За однією з них, первинною формою таких взаємин був груповий шлюб, на зміну якому прийшов індивідуальний з найрізноманітнішими перехідними формами. За іншою версією шлюб був індивідуальним від самого початку, але допускав окремі відхилення від загальних правил у зв’язку з особливостями умов побуту.

Аналіз літературних дає можливість встановити, що первинними формами сімейно-шлюбних відносин були дуально-родові та фратріально-племінні організації.