Джерела фінансового права України

Актуальність теми дослідження. Докорінні зміни, що нині відбуваються в державі, зумовлюють формування принципово нових засад правового регулювання у сфері фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування. Становлення України як самостійної і незалежної держави супроводжується інтенсивним розвитком фінансових відносин, їх ускладненням, що потребує розроблення нової моделі регулювання таких суспільних зв’язків і збагачення юридичного інструментарію для їх оформлення. Названі фактори у сукупності з розвитком та удосконаленням ринкових відносин зумовлюють бурхливий розвиток нормативно-правових актів, у тому числі й тих, що регулюють публічну фінансову діяльність. Процес удосконалення фінансового законодавства став своєрідною ознакою останніх років: прийнято нову редакцію Бюджетного кодексу України та Податковий кодекс України, виносяться рішення Конституційного Суду України, які стосуються фінансів. Це є важливим етапом розвитку регламентації оновлених фінансових відносин, який можна охарактеризувати як більш послідовний і детальний. За таких умов на порядку денному постає проблема з’ясування природи джерел фінансового права, яка набуває особливої актуальності та значимості. 

Поряд з тим треба вказати, що проблема джерел фінансового права є далеко не новою: практично кожен підручник чи учбовий посібник з фінансового права має окремий розділ або параграф, присвячений її висвітленню. Однак комп-лексне дослідження джерел фінансового права й окремих його інститутів, а також деяких видів джерел було започатковано зовсім недавно у роботах таких вчених як Н. Гураленко [34], О. О. Дмитрик [36, 37], К.Ю. Ісмайлов [43], Т. О. Кулі-нічева [52], Н.М. Пархоменко [73]. Проблемам систематизації і класифікації джерел фінансового права присвятили свої дослідження А.І. Берлач [18], З. П. Білошкурська [20], Л.K. Воронова [27, 28], Е.С. Дмитренко [35], С. В. За-польський [39], М. В. Карасьова [45], А. Т. Ковальчук [48, 49] та ін. Співвідно-шення фінансового та інших категорій права вивчали Ю.В. Боднарук [21], Л.B. Вакарюк [23], А.Г. Зюнькін [41], Т.А. Латковська [55], О.А. Лукашев [58], П.С. Пацурківський [75], Н. Ю. Пришва [82] та інші.

Незважаючи на це, широке коло питань у цій сфері залишається не вирішеними. Проблема джерел на загальнотеоретичному, методологічному рівні незрівнянно менше розроблена у фінансово-правовій науці, ніж категорії предмет та метод фінансового права. Вона дуже відстала у своєму розвитку від потреб як практики публічної фінансової діяльності, так і фінансово-правової теорії. Тож очевидно, що в даний час проблеми джерел фінансового права не втрачають, а навпаки, набувають великої актуальності.

Мета роботи – поглиблення наукових знань і комплексна розробка положень стосовно джерел фінансового права, підготовка науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення чинного фінансового законодавства.

Об’єкт дослідження – сукупність суспільних відносин, що виникають при правовому регулюванні публічної фінансової діяльності.

Предмет дослідження – джерела фінансового права України.

Відповідно до поставленої мети в процесі роботи вирішувалися такі завдання:

• уточнити поняття та сутність фінансового права як фінансово-правової категорії;
• дати характеристику ознак фінансового права;
• проаналізувати ієрархію джерел фінансового права;
• здійснити аналіз структури джерел фінансового права України: Консти-туції, нормативно-правових актів, судових прецедентів та міжнародних договорів;
• дослідити актуальні питання сучасного розвитку джерел фінансового права України;
• визначити напрями удосконалення регулятивного потенціалу джерел фінансового права.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність прийомів і методів наукового пізнання, а саме: діалектичного, історичного, порівняльно-правового, формально-юридичного, методу системного аналізу й синтезу та ін. При здійсненні дослідження основним став діалектичний метод, за допомогою якого з’ясовано сутність досліджуваних явищ у єдності їх матеріального змісту та юридичної форми. Системно-структурний метод дозволив розкрити систему джерел фінансового права, виявити ієрархічні зв’язки їх видів, Застосування порівняльно-правового методу дозволило провести аналіз правового регулювання фінансових відносин в Україні і порівняти його з іноземним. Історичний метод дозволив проаналізувати еволюцію поглядів щодо визначення поняття джерел права та джерел фінансового права, а також стосовно розвитку фінансового законодавства Формально-юридичний метод застосовано при аналізі нормативно-правових джерел дослідження, що дозволило виявити недоліки чинного законодавства та сформулювати пропозиції щодо його вдосконалення.

Джерельна база дослідження складена Конституцією України, законами України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, рішення Конституційного Суду України, працями вітчизняних і зарубіжних дослідників у наукових виданнях і матеріалами наукових конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів. Дипломна робота являє собою комплексне дослідження, в якому розглянуто теоретичні та практичні проблеми джерел фінансового права. У результаті проведеного дослідження виокремлено та розкрито специфічні ознаки джерел фінансового права, доведено, що правотворення не може бути напрямом фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування, аргументовано, що органічну, цілісну систему джерел фінансового права складають: нормативно-правові акти, що містять фінансово-правові норми; судові прецеденти, відбиті в актах Конституційного Суду України, удосконалено визначення поняття «джерела фінансового права», визначення поняття «система джерел фінансового права» тощо.

Практичне значення одержаних результатів. Дослідження має як теоретичний, так і прикладний характер. Одержані висновки та пропозиції можуть бути використані у науково-дослідній сфері – для подальшого опрацювання проблем джерел фінансового права, і зокрема, для подальшої розробки теоретико-методологічних та практичних проблем правового регулювання фінансових відносин; у сфері правотворчості – при підготовці пропозицій щодо внесення змін до чинного фінансового законодавства України з метою удосконалення правового регулювання відносин у сфері публічної фінансової діяльності, у сфері практичної діяльності – при узагальненні практики реалізації фінансово-правових норм різними суб’єктами, а також при проведенні науково-методичних семінарів із працівниками фінансових органів і платниками податків з проблем застосування фінансового та податкового законодавства; у навчальному процесі – під час викладання дисципліни «Фінансове право»», а також при підготовці підручників і навчальних посібників із зазначених дисциплін.

Структура роботи обумовлена логікою проблеми, обраної для дослідження, його метою і поставленими завданнями. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (103 наймену-вання). Загальний обсяг роботи – 104 сторінки.