Ефективне поєднання різнопорідних свиней м’ясної продуктивності

Середня жива маса одного поросяти при відлученні у віці 28 днів у наших дослідженнях узгоджується із їх кількістю при відлученні, тобто чим більша кількість поросят в гнізді – тим жива маса однієї голови менша. Найменшу живу масу поросяти при відлученні у 28-денному віці одержано у маток контрольної групи за чистопородного розведення – 7, 5 кг, що на 0, 6 -0, 8 кг менше, ніж у гібридних тварин. Схрещування двопородних свиноматок (Л х ВБ) з кнурами синтетичної лінії Maxter забезпечило найвищу масу гнізда поросят при відлученні у 28 днів – 70, 1 кг. Інші варіанти схрещування свиней породи ландрас не сприяли підвищенню живої маси гнізда поросят при відлученні, порівняно із чистопородним розведенням.

Оцінювання відтворної здатності маток за допомогою оціночного індексу за обмеженою кількістю ознак дало змогу зробити висновок про кращу продуктивність чистопородних маток породи ландрас І= 36, 72 бали. Тобто, чистопородне розведення свиней породи ландрас виявилося значно ефективнішим, ніж двох та трьохпородне схрещування свиней м’ясних порід, підтвердженням чого слугує оціночний індекс репродуктивної здатності маток. У свою чергу кореляційний аналіз ознак відтворної здатності свідчить про ефективність відбору маток за багатоплідністю лише за певного варіанту підбору і за окремими показниками. Так, відбір за багатоплідністю маток породи ландрас за чистопородного розведення не забезпечить поліпшення інших ознак відтворної здатності з огляду на низькі й не вірогідні показники коефіцієнту кореляції між багатоплідністю та середньою масою однієї голови при народженні, кількістю поросят при відлученні, середньою масою однієї голови при відлученні і живою масою гнізда поросят при відлученні. Відбір маток ІІ і ІІІ дослідних груп за багатоплідністю приведе до підвищення кількості поросят при відлученні з урахуванням коефіцієнту кореляції між даними ознаками r = + 0, 823 (P >0, 999) і r = +0, 816 (P >0, 999). Підвищення багатоплідності також сприятиме підвищенню живої маси гнізда поросят при відлучені у тварин ІІ і ІІІ дослідних груп, про що свідчить коефіцієнт кореляції ознак r = + 0, 725 (P >0, 999) і r = +0, 565 (P >0, 99). Проте установлену залежність ознак відтворної здатності можна використовувати лише у межах даних груп за урахування генотипових та паратипових чинників. Зміна варіантів підбору чи середовищних факторів безсумнівно відобразиться у показниках продуктивності і як наслідок, матиме інше значення коефіцієнту кореляції між ознаками.

Аналіз туш піддослідних свиней, забитих за живої маси 100 кг, дає змогу зробити стверджувати, що чистопородні свині породи ландрас за довжиною туші на 1, 7- 4, 7см поступалися гібридним тваринам, одержаним за різних варіантів міжпородного підбору (табл. 1). При цьому для одержання молодняку, який би мав більш довгу тушу при забої, слід схрещувати маток породи ландрас з кнурами лінії Maxter. За товщиною шпику на холці перевагу мали гібридні свині ІІІ дослідної групи, які на 5, 0 – 6, 3мм поступалися представникам інших груп, тобто шпик у них був тонший. Найбільш об’єктивний при селекції свиней показник товщини шпику на рівні 6-7 грудних хребців у наших дослідженнях вказує на наявність не значної різниці між досліджуваними тваринами, як власне і за іншими промірами ознаки у різних точках туші, що ймовірно узгоджується з відселекціонованістю генотипів на низький вміст жиру в туші. Одначе серед піддослідних тварин слід виділити свиней ІІІ дослідної групи, які в усіх досліджуваних місцях туші мали найменшу товщину шпику, що дає підставу рекомендувати їх як кращих тварин для одержання пісної свинини.

 

1. М’ясні ознаки та якісні показники м’яса 

 Примітка: * -Р> 0, 95 (порівняно із тваринами І групи)

 

Аналіз якості м’язової тканини піддослідних свиней за такими ознаками, як активна кислотність (рН), ніжність, вологоутримуюча здатність, інтенсивність забарвлення та втрати при кулінарній обробці вказують на існування певної різниці, яка ймовірно обумовлена генотипом тварин.

Активна кислотність м’яса, або концентрація йонів, вказує на швидкість процесів розпаду білків у м’ясі і здатність продукту зберігати свої властивості протягом певного часу. За результатами наших досліджень рН м’язової тканини піддослідних свиней, через 48 годин після забою, варіювала у межах 5, 37-5, 83 од. акт., вказуючи на різну якість продукту. Найгірша якість м’яса, з огляду на показник активної кислотності, була характерна для свиней І та ІІ піддослідних груп, відповідно, 5, 39 і 5, 37 од. акт. Тобто, чистопородні свині породи ландрас та гібриди ½ (Л+ВБ) продукують м’ясо більш низької якості, яке містить бліді, ексудативні і водянисті м’язові волокна. На високу якість м’яса вказує показник активної кислотності свиней ІІІ дослідної групи -5, 83од. акт., що вище від тварин контрольної групи на 7, 5%. Підтвердженням високої якості м’яса за рН 5, 4-6, 0 од. акт. слугують роботи багатьох дослідників [4, 9]. Більш ніжним було м’ясо свиней ІІ дослідної групи, а жорстким – свиней породи ландрас (контрольна група). Ймовірно м’ясо чистопородних свиней породи ландрас містило більшу кількість еластину, який підвищує жорсткість м’яса. Найвищою вологоутримуючою здатністю м’яса характеризувалися свині ІІІ дослідної групи – 64, 8%, що свідчить про здатність їх м’язової тканини зв’язувати значно більше води, ніж тваринами контрольної та інших дослідних груп. Свині породи ландрас (контрольна група) мали найнижчу здатність зв’язувати воду у м’ясі, що побічно узгоджується із концентрацією йонів і приводить до утворення ексудативної, водянистої м’язової тканини.

Інтенсивність забарвлення м’яса здебільшого залежить від кількості фарбуючого пігменту міоглобіну і корелює з вологоутримуючою здатністю й ніжністю. Тобто, бліде м’ясо буває водянистим і, навпаки, темне забарвлення характеризує більш жорстке м’ясо. У наших дослідженнях ця закономірність не підтверджена, оскільки м’ясо породи ландрас мало найвищий показник – 62, 3 од. екст., але це не забезпечило продукту високої вологоутримуючої здатності та ніжності. Серед досліджуваних свиней даний показник варіював у межах 52, 3 – 62, 3 од. екст., вказуючи, що більш світле м’ясо одержано від тварин ІІ дослідної групи ½ (Л+ВБ). Втрати при кулінарній обробці м’яса у свиней піддослідних груп становили більше 20% і практично не залежали від інших фізичних показників, які характеризують якість м’язової тканини. При цьому найбільш високі втрати при кулінарній обробці м’яса виявлені у свиней ІІІ дослідної групи – 25, 4%.

Висновки. З метою одержання більш високої багатоплідності та збереженості поросят при відлученні за високого рівня годівлі в умовах промислового господарства можна використовувати чистопородне розведення свиней породи ландрас.

Використання оціночного індексу репродуктивних ознак маток за обмеженою кількістю ознак може бути ефективним методом добору високопродуктивних тварин, а кореляційний аналіз між ознаками відтворної здатності свиней не дає змоги застосувати єдині підходи при доборі тварин, одержаних за різних методів розведення.

Для одержання більш довгих туш свиней з меншою товщиною шпику слід використовувати молодняк, одержаний за схрещування маток породи ландрас з кнурами лінії Maxter. Свині даного генотипу продукували м’ясо більш високої якості, порівняно із чистопородними тваринами породи ландрас та іншим гібридним молодняком, підтвердженням чого слугує найвища концентрацію йонів та вологоутримуюча здатність.

Одержання м’яса більш високої якості можна отримати за використання міжпородного схрещування маток породи ландрас з кнурами лінії Maxter (Л х Maxter) та двох породних маток ½ (ландрас + велика біла) з кнурами лінії Maxter (Л х ВБ) х Maxter).

 

 

1. Баньковская И. Б. Влияние генетических аспектов интенсивного откорма свиней на качество свинины / И. Б. Баньковская // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2008. – Вип. 58. – Ч. ІІ. – С. 108-112.
2. Войтенко С. Л. Оценка качества мяса чистопородных и помесных свиней / С. Л. Войтенко, С. Н. Петренко/ Аграрная наука и образование на современном этапе развития: опит, проблемы и пути их решения: междунар. научн. – практик. конф., 26-28 мая 2009 г. : тезисы докл. – Ульяновск, 2009. -Т. ІІ. – С. 17-19.
3. Гришина Л. П. Эффективность использования свиней датской селекции при чистопородном разведении и скрещивании / Л. П. Гришина, Ю. П. Акневский // Прошлое, настоящее и будущее зоотехнической науки. – матер. междунар. науч. -практ. конф. к 75-летию ВИЖа: тезисы доклладов. – Дубровицы, 2004. -Вып. 62. -Т. 2. – С. 36-38.
4. Лебедев Ю. В. Наследуемость и корреляции хозяйственно-полезных признаков у свиней / Лебедев Ю. В. – М. : Россельхозиздат, 1978. – 63 с.
5. Околышев Ч. С. Откормочные качества трехпородных гибридов / Ч. С. Околышев, Л. Тимофеев // Свиноводство. -2004. -№ 4. -С. 5-6.
6. Пивняк Н. В. О некоторых физических особенностях мяса свиней пород крупная белая, ландрас и миргородская / Н. В. Пивняк //Свиноводство. -1969. – Вып. 10. – С. 21-25.
7. Тритенко Е. А. Количественная оценка комбинациооной способности и прогнозирование гетерозисного потенциала в свиноводстве / Е. А. Тритенко, С. В. Шарапова, В. В. Гарай // Прошлое, настоящее и будущее зоотехнической науки. Свиноводство: материалы междунар. науч. -практ. конф. к 75-летию ВИЖа: тезисы доклладов. – Дубровицы, 2004. – Вып. 62. -Т. 2. – С. 187-191.
8. Тулайдан С. В. Скороспелость свиней различной интенсивности роста под влиянием типа кормления / С. В. Тулайдан // Свиноводство. – 1987. – № 43. – С. 35-37.
9. Domanski Y. Yakose miesa toznych ras swin / Domanski Y. – Przegl. Hodove. 1989. – 30. – Р. 63-67.