оскільки спрямовані на свого маленького споживача. Відділ одягу та взуття обов'язково розташовують збоку, щоб не відволікати дітей і допомогти батькам здійснювати покупки з максимальною комфортністю. Зал іграшок моделюється за принципом забави. Наприклад, зона м'яких іграшок, далі зона ляльок та імітаційних ігор, потому зона логічних і навчальних ігор і т. д. В жодному разі не можна робити стелажі високими, причому іграшки викладають за віковим принципом – чим вище, тим для більш старшої дитини.
Пошук
Ефективність мерчайдайзингу та показники які її визначають
Предмет:
Тип роботи:
Контрольна робота
К-сть сторінок:
29
Мова:
Українська
В торгівельному залі потрібно створити два і більше ігрових місць, де діти могли б побавитися грою, яка їм сподобалася. Діти не сприймають ціни як бар'єр для здійснення покупки, тому цілком достатньо маркувати кожен продукт ціною і не робити спеціальної цінової викладки. Під іграшки та аксесуари для новонароджених відводиться окремий зал або окрема частина торгівельного залу з чіткими вказівниками про її місцезнаходження. В дитячих магазинах застосовується стратегія «меншого зла» (від більшого до меншого) : ходом руху, зліва направо, пропонуються іграшки класу «люкс». Тобто якщо покупець придбав дорожчу річ, тим краще, якщо ж він не зацікавився, то далі на нього чекатиме менш дорога іграшка чи одяг. Такі речі, як ліфти, освітлення, кондиціонери, зручні туалети, внутрішнє планування, ширина проходів і сходів, килимові покриття і архітектурні рішення – все це є фактори, які впливають на процес купівлі, і мерчандайзинг є лише одним з них.
3. Принципи мерчайдайзингу та їх вплив на процес продажу
Стандарт – це правила й закони, які встановлені в магазині. Стандарт мерчандайзингу – корпоративний документ, що розробляється й впроваджується для підтримки системи мерчандайзингу в компанії. Як і будь-які «правила гри», Стандарт мерчандайзингу необхідний, щоб:
- виробити й чітко сформулювати всі вимоги до системи мерчандайзингу з урахуванням специфіки товару, особливостей купівельної аудиторії, можливостям постачальників і концепції магазину;
- весь персонал компанії мав однакове подання про те, що і як потрібно робити щодо організації системи мерчандайзингу в магазині;
- можна було оцінити дії співробітників по підтримці системи мерчандайзингу в магазині.
- не допустити перетворення території магазину в побоїще різних постачальників за краще місце «під сонцем».
Постачальник може давати рекомендації з викладення свого товару й допомагати в оформленні місць продажу, але остаточне рішення про оформлення місць продажу й асортиментах товару повинне залишатися за керівництвом магазина. Будь-який постачальник буде радий зайняти якнайбільше місця в залі й весь зал прикрасити своїми плакатами – тому не пускайте цей процес на самоплив, припускаючи, що представник постачальника прийде «і зробить нам гарний зал». Зробить, безумовно. Але тільки винятково за рахунок інших товарів у вашому асортименті. Тому всі аспекти роботи з постачальником повинні бути відбиті в зазначених стандартах.
Розробляючи стандарти мерчандайзингу, необхідно сформулювати відповіді на питання, які допоможуть саме вашої компанії розробити свої правила мерчандайзингу з урахуванням вимог до:
Наявності товару в залі:
- що входить у пріоритетні асортименти (найкраще прикласти перелік товарів), мінімально припустима кількість фейсингів і запасу по кожному артикулу;
- які упаковки або подання товару є найбільш виграшним;
- визначення конкретних місць продажу, їхніх розмірів і площі – вітрин, полиць і прилавків, на яких розташований товар;
- правило ротації товару на прилавках, інші правила мерчандайзингу, які справедливі для вашого магазина;
Розташування товару на стелажах і прилавках:
- що перебуває на найбільш пріоритетних рівнях стелажів;
- кількість упаковок товару одного артикулу (у скільки рядів) ;
- куди викладати сезонний товар (є чи спеціально відведена зона для сезонних розпродажів) ;
- який товар перший по ходу руху (дорогий або дешевий? Відомий або новинка?) ;
- послідовність розташування різних артикулів одного бренду;
- що можна розташовувати поза стелажами (на паллетах, дисплеях і т. д.) ;
- що вважається лицьовою стороною товару (де в сковороди лицьова сторона? А в соку Rich? А в ковбаси? А в пилки або молотка? А в рушника?);
- кут розміщення товару (бажано з фотографією або малюнком розміщення).
Оформлення місць продажу товарів:
- стандарт оформлення й розташування цінника (з додатком зразка цінника, а так само цінників для новинок або цінників для розпродажу й спецпропозиції;
- стандарти розважування POS матеріалів (які саме товари можуть мати POS-матеріали, як часто їх потрібно міняти, де потрібно їх розвішувати, наприклад «матеріали повинні розміщатися безпосередньо над рекламованим товаром, не нижче рівня ока покупця») ;
- вимоги до змісту й обслуговування встаткування, стелажів (чистота, періодичність збирання й профілактики, заміни; необхідні дії, якщо встаткування вийшло з ладу).
Політики у відношенні мерчандайзерів постачальників:
- їх повноваження, можливість контролю їхньої роботи (хто саме контактує з ними, яку інформацію можна або не можна їм надавати, які дії мерчандайзера-постачальника має право проводити в магазині зі своєю продукцією (переміщати усередині полиці або стелажа, міняти місцями чи марки ні й т. п.)) ;
- частота й регламент відвідування (періодичність перевірки, необхідні пропуски й регламенти розміщення матеріалів або встаткування) ;
- зворотній зв'язок і звіти, які вони хочуть бачити відносно свого товару (форма звіту) ;