Ефективність використання кормів курчатами бройлерами за різних рівнів аргініну у комбікормах

 

 

Перетравність поживних речовини комбікормів та баланс азоту в організмі курчат визначали у фізіологічних дослідах, які проводили на фоні науково-господарських. Було проведено три фізіологічні досліди на курчатах віком 1 – 10, 12 – 22, та 32 – 42 доби. Для дослідів з кожної групи відібрали по 6 курчат (3 півники і 3 курочки). Тривалість підготовчого та облікового періодів становила по 5 діб. Піддослідну птицю утримували в індивідуальних клітках.

Споживання комбікорму обліковували щодня. Середні проби посліду консервували толуолом і 10% -ною соляною кислотою. Відібрані зразки кормів і посліду до кінця досліду зберігали у холодильнику.

Масу корму і посліду, а також живу масу курчат-бройлерів визначали на вагах ВЛКТ -500 та AXIS A 5000 IV кл.

Показники, отримані в процесі досліджень, оброблені загальноприйнятими методами математичної і варіаційної статистики.

Результати досліджень. У результаті згодовування курчатам – бройлерам у перший період вирощування комбікормів з вмістом аргініну від 1, 24 до 1, 30% перетравність поживних речовин суттєво не змінилась (табл. 4).

Проте, перетравність сирих протеїну, жиру і БЕР у птиці третьої групи була дещо вищою, ніж у аналогів інших груп. Зокрема, перетравність сирого протеїну була вищою, ніж у контролі на 1%, сирого жиру та БЕР – відповідно на 0, 9 і 1, 6%.

У другий період вирощування найвищі показники перетравності поживних речовин кормів спостерігали у птиці, що споживала комбікорм із найнижчим вмістом аргініну – 1, 15%. Так, перетравність сирого протеїну в них була вищою ніж у птиці контрольної групи на 1, 0%, а жиру і БЕР, відповідно на 1, 4 та 1, 3%. Якщо порівняти показники перетравності основних поживних речовин у птиці другої групи з аналогічними показниками курчат третьої та четвертої груп, які споживали комбікорми із найвищим вмістом аргініну відповідно 1, 19 і 1, 21%, то видно ще більшу перевагу ніж над контролем. Так, перетравність сирого протеїну була вищою на 2, 0%, сирого жиру – на 1, 6 – 1, 7%, а БЕР – на 2, 3 – 2, 9%. Поряд з цим, курчата- бройлери 3 і 4 груп поступалися птахам контролю за перетравністю сирого протеїну на 1, 0%, жиру – на 0, 2 – 0, 3% та БЕР – на 1, 0 – 1, 5%.

 

 

У третій період вирощування зміни у перетравності були суттєвішими. Так, у птиці другої групи перетравність поживних речовин комбікорму виявилась найвищою. Вона випереджала птицю контрольної групи, за перетравністю сирого протеїну – на 2, 1% (р 00, 05), жиру – на 1, 3 і БЕР – на 3, 3% (р 00, 05). Порівняно з курчатами третьої і четвертої груп, які споживали найбільше аргініну, перетравність сирих протеїну, жиру та БЕР у птиці другої групи була вищою відповідно на 2, 2 – 3, 7%; 3, 3 – 3, 4 та 3, 7 – 3, 9%. Порівняно з показниками в контрольній групі перетравність сирого протеїну і БЕР у курчат-бройлерів третьої і четвертої груп практично не змінилась, а перетравність сирого жиру зменшилась на 1, 9 – 2, 0%.

За аналізу даних перетравності сирої клітковини виявилось, що досліджувані фактори на неї суттєво не вплинули.

Аналіз показників балансу азоту в курчат-бройлерів дає краще уявлення про вплив різних рівнів аргініну у комбікормі на обмін інших амінокислот і білка в організмі (табл. 5). 

 

 

 

З даних таблиці видно, що в перший період вирощування найбільше азоту відкладалося в організмі курчат третьої групи. За показником «утримано до прийнятого» вони випереджали птицю контрольної групи на 3%. У птиці інших груп цей показник був приблизно однаковим – у межах 53%.

У другий період вирощування спостерігали тенденцію до збільшення відкладання азоту у тілі курчат-бройлерів другої групи, які споживали комбікорм із найнижчим рівнем аргініну. За цим показником вони випереджали контроль на 4, 8%. На противагу, збільшення рівня аргініну у комбікормі птиці третьої і четвертої груп зумовило зниження показника відкладання азоту в тілі на 2, 4%. За показником «утримано до прийнятого» спостерігалась така сама тенденція – зменшення відкладання азоту у тілі разом зі збільшенням вмісту аргініну у комбікормі.

У третій віковий період показник відкладання азоту в тілі птиці другої групи був так само найвищим – порівняно з птицею контрольної групи на 4, 9%. Збереглась також тенденція до зменшення утримання в організмі азоту одночасно зі збільшенням вмісту аргініну в комбікормі.

Найкращі показники використання поживних речовин корму спостерігалися в курчат-бройлерів, які споживали комбікорм з вмістом аргініну 1, 28% у перший період вирощування (1 – 10 діб) ; 1, 15% у другий (11 – 22 доба) та 1, 11% у третій період (23 – 42 доба).

За підвищення вмісту аргініну в комбікормі курчат- бройлерів, у перший період вирощування від 1, 24 до 1, 30% відзначалося незначне підвищення перетравності сирих протеїну та жиру відповідно на 0, 7 – 1, 7 і 0, 2 – 1, 1%. Перетравність сирої клітковини та БЕР суттєво не змінилася.

Підвищення вмісту аргініну у комбікормі від 1, 15 до 1, 21% у другий період вирощування курчат зумовило зниження перетравності основних поживних речовин. Перетравність сирого протеїну знизилась на 1, 1 – 2, 1%; сирого жиру – на 1, 4 – 1, 7% і БЕР – на 1, 4 – 3, 0%.

Збільшення рівня аргініну у комбікормі курчат від 1, 11 до 1, 17% у третій період вирощування зумовило зниження перетравності сирих протеїну, жиру та БЕР відповідно на 2, 1 – 3, 7% (р 00, 05) ; 1, 3 – 3, 3 та 3, 3 – 3, 9% (р 00, 05).

У перший період вирощування утримання азоту в організмі було найвищим у птиці, яка споживала комбікорм з рівнем аргініну – 1, 28%.

У другий і третій періоди вирощування найвищі показники утримання азоту були у курчат-бройлерів, які споживали комбікорми із найнижчим вмістом аргініну – відповідно, 1, 15 та 1, 11%.

 

 

1. Архипов А. В. Протеиновое и аминокислотное питание птицы / А. В. Архипов, Л. В. Топорова. – М. : Колос, 1984. – 175 с.
2. Годівля сільськогосподарських тварин / [І. І. Ібатуллін, Д. О. Мельничук, Г. О. Богданов та ін. ]. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 616 с.
3. Григорьев Н. Г. Аминокислотное питание сельскохозяйственный птицы / Н. Г. Григорьев. – М. : Колос, 1972. – 177 с.
4. Кале. К. Потребность в аминокислотах у кур мясных пород / Белковый обмен и питание (сборник материалов симпозиума
5. Европейской ассоциации по животноводству) / перевод с английского Г. Н. Жидкоблиновой, Б. Д. Кальницкого, Д. В. Карликова, В. Б. Решетова, Н. В. Носова; под. редакцией В. Ф. Варкина, И. С. Ковальчук. – М. : Колос, 1980. – 352 с.
6. Петухова Е. А. Зоотехнический анализ кормов / [Е. А. Петухова, Р. Ф. Бесарабова, Л. Д. Халенова, О. А. Антонова]. – М. : Агропромиздат, 1989. – 239 с.
7. Подобед Л. И. Протеиновое и аминокислотное питание сельскохозяйственной птицы: структура, источники, оптимизация / Л. И. Подобед. – Днепропетровск, 2010. – 240 с.
8. Приложение: развитие и кормление бройлеров // [Електронний варіант] / Режим доступу до статті: http: //cobb- vantress. com/docs/default-source/cobb-500- guides/cobb500_bpn_supp_russian. pdf
9. Рекомендації з нормування годівлі сільськогосподарської птиці за редакцією Ю. О. Рябоконя. – Бірки: Інститут птахівництва Української академії аграрних наук, 2005. – 101 с.
10. D’Mello J. P. F. Amino Acids in Animal Nutrition / D’Mello J. P. F. // CABI Publishing. – 2003. – 513 р.
11. Nutrient Requirements of Poultry / National Research Council // Washington. – 1994. – 157 p.