Ефективність використання торгових площ магазинів

Економічна ефективність розраховується як співвідношення між грошовими доходами від певної економічної діяльності та грошовими витратами на її здійснення.

Соціальний ефект – це корисний результат будь-якої економічної діяльності, що відображається у створенні умов для задоволення основних соціальних потреб та цілей суспільства.

Соціальна ефективність визначається як відповідність результатів господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства.

Функціонування будь-якого торговельного підприємства має спрямовуватися на задоволення потреб людей, тобто забезпечення соціального ефекту; водночас діяльність підприємства в умовах ринку підпорядковується цілям отримання прибутку як єдиному довгостроковому фінансовому інтересу будь-якого суб'єкта господарювання, який відображає економічний ефект, що виникає завдяки використанню наявних у нього виробничих ресурсів, перш за все матеріально-технічної бази, трудових і фінансових ресурсів. Оскільки основою матеріально-технічної бази підприємства торгівлі є торговельні будівлі, а процеси продажу (реалізації) товарів споживачам здійснюються насамперед у торговельних приміщеннях магазинів, то діяльність з використання цих приміщень для забезпечення соціального та економічного ефекту торговельного підприємства може оцінюватися через систему показників ефективності його діяльності.

Для оцінки ефективності діяльності підприємств роздрібної торгівці традиційно застосовують комплекс показників (прямих та опосередкованих), які з урахуванням різних видів отримуваного ефекту заведено об'єднувати у групи: соціальних показників; економічних показників; техніко-технологічних показників.

Економічні показники ефективності також значною мірою характеризують загальну результативність торговельної діяльності підприємства роздрібної торгівлі (обсяги і рівень прибутку підприємства, рівень валових доходів або витрат підприємства тощо), хоча деякі з показників цієї групи можуть визначатися з «прив'язкою» до потужності, тобто торгової площі магазину (наприклад роздрібний товарообіг на 1 м торгової площі).

Група техніко-технологічних показників ефективності характеризується найбільш тісним зв'язком із розмірами, структурою та варіантами організації використання торговельної площі магазину.

 

 

Для оцінки ефективності використання торгових площ магазинів можуть застосовуватися такі економічні показники, як пропускна спроможність магазину, обсяги роздрібного товарообігу в розрахунку на 1 м торгової площі, розмір прибутку на 1 м торгової площі, а також термін окупності капітальних вкладень та коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Пропускна спроможність магазину визначається як кількість відвідувачів, які здійснили купівлю в магазині протягом певного періоду (як правило, за одну зміну). (Кількість відвідувачів, які здійснили купівлю в магазині протягом певного періоду, віднесена до загальної кількості відвідувачів магазину протягом цього самого періоду, називається коефіцієнтом завершеності купівлі, який належить до групи соціальних показників.)

Результативність роботи магазинів характеризується насамперед показниками обсягів роздрібного товарообігу та прибутку торговельного підприємства; ці самі показники, віднесені до одиниці площі магазину, дозволяють проводити порівняльний аналіз ефективності різних магазинів з подібним товарним профілем або ж ефективність застосування різних методів продажу товарів у тому самому магазині протягом різних періодів часу.

Розмір прибутку магазину, зіставлений з вартістю капітальних вкладень на спорудження будівлі магазину, впровадження в ньому прогресивних технологій, капітальний ремонт або реконструкцію, дозволяє розрахувати такі показники ефективності роботи магазинів, як термін окупності капітальних вкладень та коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Ефективність використання площі торгових залів магазинів значною мірою залежить від режиму їх роботи, зокрема, тривалості робочого дня, наявності і кількості вихідних днів, встановлення перерви на обід тощо. У практиці вітчизняної торгівлі для характеристики режиму роботи магазину найчастіше розраховують такі показники, як коефіцієнт змінності і коефіцієнт неперервності.

Серед комплексу техніко-технологічних показників ефективності найчастіше застосовуються показники, які характеризують розміри окремих елементів загальної площі магазину та структуру площ магазину. При цьому під торговою площею магазину розуміють площу магазинів, призначену для торгівлі й обслуговування населення. Розмір торгової площі магазину визначається як сума площ торгових залів і площ для розміщення служб з додаткового обслуговування покупців (відділи замовлень, кафетерії, демонстраційні зали, бюро обслуговування, камери зберігання речей покупців та ін.).

Певну інформацію для аналізу ефективності використання торгової площі магазинів можна отримати, аналізуючи структуру самої торгової площі, в складі якої можна виділити такі елементи, як площа вузлів розрахунку, площа для руху покупців, площа для роботи продавців, заставлена площа тощо.

Площа вузлів розрахунку включає площу торгового залу для безпосереднього встановлення касових кабін і столів упакування товарів, площу, призначену для зберігання інвентарних кошиків і візків для покупців, площу проходів між касовими кабінами і стіною, вітриною або неробочою стінкою торгово-технологічного обладнання. У магазинах самообслуговування площа вузлів розрахунку, як правило, забирає 8-10% площі торгового залу. Площа для руху покупців охоплює площу між торгово-технологічним обладнанням та площу, яка прилягає до входу і виходу з торгового залу. Розмір площі для руху покупців має становити орієнтовно 50-55% загальної площі торгового залу. У магазинах з традиційним методом продажу товарів та при частковому самообслуговуванні, де передбачається продаж товарів через прилавок обслуговування, виділяється ще й такий елемент торгової площі, як площа для роботи продавців. Її розмір визначається як добуток довжини фронту прилавка на глибину робочого місця (ширина прилавка + прохід + глибина торгово-технологічного обладнання). Вважають, що розмір такої площі не має перевищувати 35-40% площі торгового залу магазину.

 

 

На структуру й організацію торгово-технологічного процесу магазинів впливають такі фактори: рівень розвитку виробництва товарів; стан торгівлі і її матеріально-технічної бази; кваліфікація торгового персоналу; тип магазину і розмір його торгової площі; склад і площа неторгових приміщень магазину; види торгово-технологічного обладнання; асортимент товарів, які підлягають реалізації, їх підготовленість до відпуску покупцям; застосовувані засоби механізації; форми організації праці та матеріальної відповідальності тощо. Особливу роль у формуванні структури торгово-технологічного процесу магазину відіграють застосовувані в ньому методи продажу товарів.

Усі технологічні операції, які виконуються в магазинах, поділяють на три основні групи:

- операції безпосереднього обслуговування покупців;

- підготовча робота з обслуговування покупців;

- операції, пов'язані з процесом зберігання товарних запасів.

До першої з них належать технологічні операції, які забезпечують процес продажу товарів і обслуговування покупців, – викладання товарів у торговому залі, самостійний відбір товарів покупцями з обладнання торгового залу або відпуск товарів, викладених на робочому місці продавця, надання покупцям додаткових послуг тощо. Це – найбільш відповідальна частина торгово-технологічного процесу магазину. До другої групи операцій належать операції, пов'язані з процесом підготовки товарів до продажу, – обробка товарів, їх фасування, переміщення в торговий зал. Група операцій, пов'язаних із процесом зберігання товарних запасів, охоплює приймання товарів, їх переміщення до місць зберігання, зберігання запасів у встановлених обсягах і асортименті.

Торгово-технологічний процес кожного магазину повинен організовуватися на основі певних принципів, основними з яких є: комплексний підхід до розробки варіантів продажу товарів; забезпечення найкращих умов вибору товарів і їх придбання, економія часу покупців, високий рівень торговельного обслуговування; відповідність технології роботи магазину сучасному науково-технічному рівню; економічна ефективність торгово-технологічного процесу; збереження фізико-хімічних властивостей товарів.

Під час розробки проекту торгово-технологічного процесу магазину необхідно враховувати можливість його організації на основі різних варіантів побудови технологічного процесу магазину. Розрізняють три основні схеми технологічного процесу в магазинах. Перша схема передбачає розвантаження транспортних засобів, приймання товарів за кількістю і якістю, їх зберігання, підготовку товарів до продажу, переміщення товарів з неторгових приміщень магазину в торговий зал і їх викладання на торгово-технологічному обладнанні, продаж і обслуговування покупців, розрахункові операції та надання додаткових послуг. Дана схема є найбільш повною і потребує наявності в магазині комплексу спеціальних приміщень, призначених для виконання тих чи інших функцій, зокрема, приміщень для приймання товарів, їх продажу, зберігання, підготовки до реалізації. Ця схема є характерною для більшості магазинів.

Друга схема включає операції з розвантаження транспортних засобів, приймання товарів за кількістю і якістю, зберігання і продажу. У цьому разі в торгово-технологічному процесі магазину немає операції підготовки товарів до продажу, що дозволяє зменшити кількість функціональних приміщень магазину за рахунок приміщень для підготовки (розпакування, фасування, очищення, комплектування та ін.) товарів до продажу.

Третя схема передбачає розвантаження товарів з транспортних засобів, приймання товарів за кількістю та якістю і їх продаж. Ця схема застосовується під час реалізації тих товарів, які надходять у магазин в тарі-обладнанні, а також на піддонах. Дана схема потребує наявності в будівлі магазину лише функціональних приміщень, призначених для приймання товарів і для їх продажу. Різновидом цієї схеми є варіант, який застосовується при реалізації меблів, великогабаритних електротоварів, спорттоварів, радіотелеапаратури, господарських і будівельних товарів. При цьому виконуються такі операції:

- розвантаження товарів з транспорту;

- приймання їх за кількістю та якістю;

- розміщення зразків товарів у торговому залі;

- продаж товарів за цими зразками.

При цьому товари доставляються на адресу покупця транспортно-експедиційним підприємством безпосередньо з промислових підприємств, складів оптової бази або роздрібної торгівлі.

Як правило, у зв'язку з неоднорідним рівнем готовності товарів до реалізації в кожному магазині одночасно застосовуються всі три основні схеми, а обсяги та послідовність виконання як основної, так і допоміжних операцій цього процесу визначаються ще й застосовуваними методами продажу товарів.

 

 

1. Виноградова С. И. Организация и технология торговли: Учебник. – М., Высшая школа, 2007.

2. Егоров В. Ф. Организация торговли. – СПб. : «Питер», 2009.

3. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за ред. проф. Апопія В. В., проф.. Гончарука Я. А.). – Львів, Видавництво ЛКА, 2007.

4. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного підприємства: Підручник (Під ред. Н. М. Ушакової). – К. : Хрещатик, 2008.

5. Мізюк Б. М. Системне управління. – Львів, Видавництво ЛКА, 2009.

6. Организация торговли продовольственными товарами / Рук. авт. колл. Гончаров П. Г. – М.. Экономика, 2007.

7. Организация торговли продовольственными товарами / Корольков И. И. и др. – К. : Виша школа, 2009.

8. Радіонов Ю. Ф. Тенденції та проблеми розвитку внутрішньої торгівлі в Україні // Маркетинг і реклама. – 2008.

9. Технологія й обладнання підприємств торгівлі / Ребіцький В. М, Антонюк Я. М., Балабан П. Ю. та ін. Кер. авт. кол. В. М. Ребіцький. – К. : Либідь, 1996. – 304 с.

10. Торговое дело: экономика и организация. Учебник /Под общ. ред. Л. А. Брагина и Т. П. Данько. – М: ИНФРА – М, 2009.

11. Экономика и организация деятельности торгового предприятия: Учебник / Под общ. ред. А. Н. Соломатина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М: ИНФРА-М, 2008.