Екологічна культура в аспекті становлення цінностей сучасного суспільства

Здійснюючи масштабні перетворення біосфери, людина змінює умови власного існування в сучасному світі в життєво небезпечні, ризиковані, нестабільні й проблематичні. За таких обставин виникає потреба в напрацюванні нових теоретичних, методологічних та соціально – філософських засобів аналізу сучасної екологічної ситуації. Глибоке осмислення її сутності, особливостей динаміки та впливу на розвиток екосистем і суспільства дає змогу осягнути проблему в цілому, адже майбутнє природи й доля планети залежать від освіти, культури, духовності кожної людини та людства загалом.

Усвідомлення людиною відповідальності за майбутнє «живої речовини» (В. Вернадський), закріплене в соціокультурних принципах її буття, є могутнім фактором відтворення біосфери та соціуму як її тепер уже невід’ємної частини. Особливої уваги потребують такі основні компоненти соціального розвитку, як екологічна культура, освіта, виховання та просвіта, які орієнтують людину (суспільство) на коеволюційний шлях розвитку, «партнерські відносини» з природним середовищем – середовищем існування та виробничої діяльності, що передбачає наявність достатнього високого рівня екологічних знань й екологічної компетентності. Екологічна культура стає необхідною в аспекті адекватного осмислення наукової картини світу та перспектив розвитку людства.

На сучасному етапі розвитку України розробка екологічних проблем стає теоретично й практично актуальною, адже перехід до ринкових відносин здійснюється в складній соціально-економічній, політичній та екологічній ситуації. Необхідно також, щоб цей перехід здійснювався з урахуванням концепцій стійкого розвитку світової спільноти, основні ідеї якої були сформовані на всесвітніх форумах у Ріо-де-Жанейро, (1992 р.) і Йоганнесбурзі (2002 р.).

Сьогодні очевидною є необхідність розробки національних планів охорони навколишнього середовища та розвитку країн з оптимальним використання їх природних ресурсів. Як показало дослідження, комплекс цих проблем можна вирішити лише за наявності достатнього рівня екологічної культури й екологічної компетентності нашого сучасника. Тому актуальності набуває аналіз гуманістичного змісту екологічної культури, призначення якої полягає в переході людства до якісно нового стану, який має спиратися на екологічні цінності та практичні дії, які виключають домінування утилітарно-споживацької психології.

Проблеми екологічної культури, екологічної свідомості та світогляду, екологічні компоненти освіти, виховання досліджують сьогодні представники гуманітарних, природознавчих і технічних наук. Серед них можна назвати В. Анучіна, У. Бека, М. Будико, Л. Гумільова, В. Докучаєва, Ж. Дорста, Р. Карпинської, Б. Коммонерна, К. Лоренца, Е. Маркаряна, М. Моісеєва, П. Олдака, М. Реймерса, В. Стьопіна, В. Сукачева, М. Холодного, І. Федорова, І. Фролова, К. Ціолковського, А. Л. Чижевського, П. Тейар де Шардена, А. Швейцера. Цікавими є також представників «Римського клубу»: Б. Гаврилишин, Е. Ласло, Д. Медоуз, М. Месарович, Е. Пестель, А. Печчеї, Дж. Форрестер та ін. Особливе місце серед них належить В. Вернадському – основоположнику вчення про живу речовину, концепції біосфери-ноосфери. Ідеї вченого мали вплив на виникнення теорії антропокосмізму – системи, у якій природничо-історична, природна (у широкому значенні-космічна) й соціально-гуманітарна тенденції гармонійно зливаються в єдине ціле. Учення В. Вернадського про біосферу та ноосферу розглядається як методологічна основа вирішення екологічної проблеми сучасності.

У вітчизняному контексті теоретичний аналіз проблем становлення екологічного мислення та екологічної культури набув особливої актуальності після чорнобильських подій.

Водночас, у наукових дослідженнях недостатньо розкрито специфічні риси культури, що дають підставу розглядати її як ефективний засіб зміни шкали цінностей особистості (соціуму) в екологічному руслі. Під час висвітлення процесу становлення екологічних цінностей на рівні індивідуальної й масової свідомості мало уваги приділяється питанням альтернативних варіантів соціокультурного розвитку. Заслуговує на більшу увагу осмислення проблеми формування екологічної культури в аспекті становлення цінностей сучасного суспільства, що зумовлює необхідність розв’язання таких дослідницьких завдань:

- осмислення впливу антропогенних чинників на формування екологічної ситуації;

- аналіз ціннісних орієнтирів особистості та суспільства в контексті екологічної проблеми;

- виявлення теоретико-методологічних засад феномену екологічної культури в аспекті становлення цінностей сучасного суспільства;

- окреслення альтернативних варіантів соціокультурного розвитку сучасного суспільства в системі екологічних цінностей;

- визначення ролі екологічної культури в розвитку сучасного суспільства;

Отже, на сьогоднішній день існує нагальна проблема переосмислення феномену екологічної культури і його впливу на формування екологічних цінностей сучасного суспільства.

 

 

Кисельов М. М. Національне буття серед екологічних реалій. / М. М. Кисельов, Ф. Канак. // М. – К. : Тандем, 2000. – 320 с.

Кисельов М. М. Наука і освіта в епоху постнекласики: проблеми перетину // Філософські науки: збірник наукових праць / М. М. Кисельов. Випуск 2. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – С. 7.

Маслова Н. В. Ноосферное образование: научные основы. Концепция. Методология. Технология / Н. В. Маслова. – М. : 2002.