+3 8(066) 185-39-18
fвзаємодії електромагнітного поля з електронами, які входять до складу атомів і молекул робочої речовини. Випромінювання лазерів когерентне, воно має постійну різницю фаз між коливаннями. Воно розповсюджується в середовищі вузьконапрямленим променем і характеризується високою концентрацією енергії. Залежно від робочої речовини лазери бувають газові, напівпровідникові, рідинні, твердотілі.
Дія характером генерації випромінювання лазери діляться на імпульсні (тривалість випромінювання 0, 25 сек) і лазери безперервної дії (тривалість випромінювання 0, 25 сек і більше)
Дія лазерного випромінювання на організм людини має складний характер і зумовлена безпосередньою дією лазерного променя на тканини.
Уражаюча дія залежить від потужності, довжини хвилі променя, Тривалості імпульсу, частоти повторення імпульсів часу дії імпульсу, біологічних і фізико-хімічних особливостей променевого ураження тканин і органів.
Термічна дія променів лазерів постійної дії має багато спільного п звичайним нагріванням. На шкірі виникає опік а при енергії вище 100 Дж виникають важкі опіки з руйнуванням тканин Характерною властивістю лазерного опіку є мала площа ураження.
Нетермічна дія лазерного випромінювання обумовлена процесами, які виникають внаслідок поглинання тканинами електромагнітної енергії, а також електричними і фотоелектричними ефектами.
Уражаюча дія лазерного променя – нагрівання до високих температур матеріалів об'єкта опромінення, їх розплавлений і навіть випаровування. Пошкоджуються елементи обладнання на виробничих підприємствах, у людей виникають опіки шкіри і сітківки очей. Лазерний проміні, не мас видимих ознак (вогню диму звуку), діє приховано.
Інфразвук
Інфразвук – це коливання в пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою меншою за 20 Гц. Основними джерелами інфразвуку на виробництві є тихохідні масивні установки та механізми (вентилятори, поршневі компресори, турбіни, електроприводи та ін.), що здійснюють обертові та зворотно-поступальні рухи з повторенням циклу менше ніж 20 разів за секунду (інфразвук механічного походження). Інфразвук аеродинамічного походження виникає при турбулентних процесах у потоках газів чи рідин.
Хоча людина і не чує інфразвуку, він чинить несприятливий вплив на весь організм людини, в тому числі й на орган слуху, знижуючи його рівень чутності практично на всьому частотному діапазоні звукових хвиль. Інфразвукові коливання сприймаються людиною як фізичне навантаження, що викликає передчасне втомлення, запаморочення, біль голови, порушення функції вестибулярного апарату, зниження гостроти зору та слуху, появу почуття страху, загальну немічність. Медики виявили, що інфразвук може також впливати і на психіку людини.
Несприятливий вплив інфразвуку суттєво залежить від рівня звукового тиску, тривалості впливу та діапазону частот
Ультразвук
Ультразвук широко використовується в багатьох галузях промисловості для інтенсифікації процесів хімічного травлення, нанесення металевого покриття, очищення, змивання та знежирення деталей і виробів, дефектоскопії (оцінка якості зварних швів, структури сплаву) та ін.
Ультразвук так само як і інфразвук орган слуху людини не сприймає, однак він може викликати біль голови, загальну втому, розлади серцево-судинної та нервової систем.
За способом передачі від джерела до людини ультразвук поділяють на: повітряний (передається через повітря) та контактний (передається на руки людини, що працює через тверде чи рідинне середовище).
Для виключення впливу контактного ультразвуку роботи з коливними рідинними середовищами (завантаження, вивантаження) необхідно проводити при вимкненому джерелі ультразвуку, або використовувати для цього спеціальні інструменти, що мають ручки з еластичним покриттям, наприклад, гумовим. Як засоби індивідуального захисту, використовують протишумові навушники (дія через повітря) та двошарові рукавички із зовнішнім гумовим шаром (контактна дія).
Дія електромагнітних полів радіочастот на організм людини
Ступінь впливу ЕМП на організм людини залежить від діапазону частот, інтенсивності та тривалості дії, характеру випромінювання (неперервне чи модульоване), режиму опромінення, розміру опромінюваної поверхні тіла, індивідуальних особливостей організму.
ЕМП можуть викликати біологічні та функціональні несприятливі ефекти в організмі людини. Функціональні ефекти проявляються у передчасній втомлюваності, частих болях голови, погіршенні сну, порушеннях центральної нервової (ЦНС) та серцево-судинної систем. При систематичному опроміненні ЕМП спостерігаються зміни кров'яного тиску, сповільнення пульсу, нервово-психічні захворювання, деякі трофічні явища (випадання волосся, ламкість нігтів та ін.). Сучасні дослідження вказують на те, що радіочастотне випромінювання, впливаючи на ЦНС, є вагомим стрес-чинником.
Біологічні несприятливі ефекти впливу ЕМП проявляються у тепловій та нетепловій дії. Нині достатньо вивченою можна вважати лише теплову дію ЕМП, яка призводить до підвищення температури тіла та місцевого вибіркового нагрівання органів та тканин організму внаслідок переходу електромагнітної енергії у теплову. Таке нагрівання особливо небезпечне для органів із слабкою терморегуляцією (головний мозок, око, нирки, шлунок, кишечник, сім'яники). Наприклад, випромінювання сантиметрового діапазону призводять до появи катаракти, тобто до поступової втрати зору.
Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
При вивченні впливу іонізуючого випромінювання на організм людини були виявлені наступні особливості:
1. Висока ефективність поглинутої енергії. Навіть невелика кількість поглинутої енергії іонізуючого випромінювання може викликати суттєві біологічні зміни в організмі людини.
2. Наявність прихованого (інкубаційного) періоду проявлення впливу іонізуючого випромінювання. Цей період, який ще часто називають періодом уявного благополуччя, тим менший, чим вища доза опромінення.
3. Вплив малих доз іонізуючого випромінювання може накопичуватись (кумулятивний ефект).
4. Іонізуюче випромінювання впливає не лише безпосередньо на саму людину, а й на його майбутнє потомство (генетичний ефект).
5. Різні органи організму людини мають різну чутливість до іонізуючого випромінювання
6. Ступінь впливу іонізуючого випромінювання залежить від індивідуальних особливостей організму людини.
7. Наслідки опромінення істотно залежать від його дози та частоти. Одноразова дія іонізуючого випромінювання великої дози викликає більші зміни в організмі людини, ніж його фракціонована дія.
8. Залежно від еквівалентної дози опромінення та індивідуальних особливостей, людини зміни в його організмі можуть бути незворотного та невиліковного характеру.
Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини може бути зовнішнім, внутрішнім (коли радіоактивна речовина потрапила в організм людини при вдиханні чи з їжею) та комбінованим. Ступінь радіаційного ураження залежить від виду випромінювання, тривалості та дози опромінення, фізико-хімічних властивостей радіоактивної речовини та індивідуальних особливостей організму людини.
Іонізуюче випромінювання проникаючи в організм людини, передає свою енергію органам та тканинам шляхом збудження та іонізації атомів і молекул, що входять до складу клітин організму. Це веде до зміни хімічної структури різноманітних з'єднань, що призводить до порушення біологічних процесів, обміну речовин, функції кровотворних органів, змін у складі крові тощо. Радіаційні ураження можуть бути загальними та місцевими (променеві опіки шкіри, слизових оболонок і т. п.).
Список використаної літератури
„Основи охорони праці” М. П. Гандзюк, Є. П. Желібо, М. О. Халімовський.
В. Жидецький „Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії”.
„Охорона праці” Г. Н. Жарков
„Безпека життєдіяльності” Чирва, Баб’як.