Екологічні проблеми вашого міста, села, района та області

Предмет:

Тип роботи:

Індивідуальне завдання

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

на 2011 рік є розширення і реконструкція загальноміських каналізаційних очисних споруд (Центральна (ІІ черга), Південна та Північна станції аерації), будівництво напірних трубопроводів та каналізаційних колекторів (напірного колектору від КНС-8 до Центральної станції аерації, самопливних колекторів по вул. Кузнецова, Модрівській та каналізаційних мереж вулиць Каракалпацької, Єрмолової, Кленової), ліквідація наслідків підтоплення та захист від підтоплення швидкісного трамвая, в т. ч. станції «Електрозаводська», заходи щодо озеленення території міста. 2 з цих об'єктів – «Розширення та реконструкція загальноміських каналізаційних очисних споруд», «Розширення та реконструкція загальноміських каналізаційних очисних споруд (Південна станція аерації) «- плануються до вводу в експлуатацію. Підприємства міста завершують виконання повітроохоронних заходів: - будівництво скруберу на млинних трактах цеху з виробництва окатишів №2 на ПАТ «Північний ГЗК»; - реконструкція системи аспірації 1-2 стадії дроблення дробильної фабрики ПАТ «Інгулецький ГЗК»; - реконструкція обладнання очистки газу АТУ-1, 2 в корпусі середньодрібного дроблення гірничо-збагачувального комплексу; об’єднання повітряників апаратів, ємкостей сульфатного відділення в загальний колектор у цеху вловлювання коксохімічного виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Очікуване зниження обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря – 180 тонн на рік. На контролі в управлінні екології виконкому міськради знаходяться найгостріші екологічні питання, відстежується хід виконання рішень міської ради та її виконавчого комітету, які мають вагоме значення в поліпшенні атмосферного повітря, водного середовища, запобіганні забрудненню земель відходами, неприпустимості погіршення стану довкілля. Спільними зусиллями разом з Криворізьким відділом охорони навколишнього природного середовища, Відділом екологічного та інструментального контролю Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, Міською СЕС, Криворізькою лабораторією по спостереженню за забрудненням атмосферного повітря, природоохоронними службами підприємств міста, активістами екологічних громадських організацій, усіх, хто не байдужий до справи збереження і охорони довкілля, за підтримки обласних і державних владних структур, ми зробимо наше місто ще кращим.

Розділ ІІ. Найважливіші екологічні проблеми Дніпропетровщини

Сучасний стан довкілля та динаміка розвитку екологічної ситуації на території області є критичними. Для регіону характерний високий рівень розвитку промисловості та сільськогосподарського освоєння території. Дніпропетровська область є одним з найбільш індустріально-розвинених регіонів України. Концентрація промислових потужностей області перевищує середній рівень по Україні у 2 рази. На території області розташовано більше 500 промислових підприємств. Потужна енергетична база стала підґрунтям для розвитку гірничо-металургійного комплексу. На території регіону відкрито та розробляється більше трьохсот родовищ корисних копалин, видобувається більше 50% загальнодержавних обсягів окремих видів мінеральної сировини. Найважливішими екологічними проблемами області є:

1. Забруднення атмосфери викидами промислових підприємств та автотранспорту. Валові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря перевищують 1 млн тонн на рік, що становить 17% від загальнодержавних обсягів. Основними джерелами забруднення повітряного басейну є промислові підприємства гірничо-металургійного, паливно-енергетичного, хімічного комплексів і транспорт. Забруднення повітря в більшості міст регіону за багатьма показниками перевищує встановлені нормативи.

2. Забруднення водних об’єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових та сільськогосподарських підприємств, підприємств житлово-комунального господарства, поверхневого стоку населених пунктів. Не зважаючи на зменшення обсягу скиду зворотних вод та зменшення скидання забруднюючих речовин, стан річок і водойм області можна визначити критичним. Основними забруднювачами водних об'єктів є промисловість (65%), комунальне (25, 6%) та сільське (9, 2%) господарство. Додатково до водних об'єктів потрапляють дренажні води зрошувальних систем, забруднені пестицидами, гербіцидами, мінеральними солями. Значна кількість забруднюючих речовин надходить у водні об'єкти з території населених пунктів, не обладнаними очисними спорудами зливових вод. З поверхневим змивом з сільськогосподарських угідь i тваринницьких комплексів у поверхневі води потрапляють біогенні елементи та залишки агрохімії.

3. Проблеми щодо умов скидання шахтних і кар’єрних вод у водні об’єкти. Внаслідок підземного видобутку залізної руди за останні роки щорічно шахтами Кривбасу відкачується 10-12 млн м3 шахтних вод, які скидаються без очищення. Середня мінералізація шахтних вод становить 35-40 г/л. Мінералізація шахтних вод обумовлена природним вмістом іонів хлору, натрію, калію, магнію, кальцію, які перевищують гранично допустимі концентрації, прийняті для водойм культурно-побутового та рибогосподарського призначення. Складною і поки що не вирішеною екологічною проблемою є утилізація високомінералізованих шахтних вод.

4. Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону. Надмірне використання водних ресурсів малих річок для потреб сільського господарства та риборозведення, самовільне водокористування та безпроектне створення штучних водойм на руслах малих річок порушує природний водний, гідробіологічний режим річок, збільшує заростання та утворення донних відкладень. Скиди шахтних вод вносять у води річок додаткове забруднення мінеральними речовинами. Розораність водозабірних басейнів сягає граничних меж при надто низькому ступені залісення. На багатьох річках і водоймах не закріплені прибережні захисні смуги, а деякі з наявних не завжди відповідають вимогам водного законодавства України.

5. Забруднення підземних водоносних горизонтів.

6. Проблеми щодо поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки. Частка відходів І-ІІІ класів небезпеки із загальної кількості утворених в Дніпропетровській області відходів становить 0, 3%. Переважна їх більшість використовуються повторно або передаються спеціалізованим підприємствам для подальшої утилізації. На території області у повному обсязі вирішено питання щодо знешкодження безхазяйних хімічних засобів захисту рослин, що потребували вивезення та утилізації. Але залишилося питання щодо складів, де зберігалися непридатні до використання хімічні засоби захисту рослин. Більша частина з них знаходиться у незадовільному стані, що перетворює їх на джерела забруднення підземних та поверхневих вод, атмосферного повітря, земель.