Екологічний туризм на Рівненщині

Актуальність теми дослідження. Екологічний туризм сьогодні відіграє значну роль у світовій індустрії туризму. За прогнозами експертів Всесвітньої туристичної організації у XXI столітті темпи його розвитку будуть зростати, а прибутки від екотуризму зроблять значний внесок в економіку багатьох країн світу, особливо тих, що розвиваються. Це дасть можливість стимулювати соціально-економічне зростання відсталих регіонів.

Не зважаючи на важливе соціальне, економічне та екологічне значення екотуризму проблеми його розвитку, в цілому, і в окремих регіонах, зокрема, сьогодні мало дослідженні. Існують розбіжності у термінології і практиці організації екотуристичної діяльності. Особливо це характерно для України, де природні і культурно-історичні туристичні ресурси використовують нераціонально. Крім того, потребують вирішення багато питань, пов’язаних з удосконаленням використання рекреаційних ресурсів на рівні адміністративних районів та областей.

Рівненщина є одним з тих регіонів нашої держави, що поправу може називатися туристичним краєм і здатен задовільнити потреби найвибагливішого туриста. Адже, тут усе, починаючи від значного природного потенціалу, збережених стародавніх традицій та звичаїв до унікальних об’єктів історико-культурної спадщини, здатне зацікавити подорожуючих.

Так, до природно-рекреаційного фонду області віднесено майже 270 територій та об’єктів, з них – 26 об’єктів загальнодержавного значення. Рівненщина має один з найвищих показників залісненості території – 36 % або 850 тис. га лісу. Територією області протікає 170 великих і малих річок, найбільші з них Прип’ять, Стир, Горинь, Случ. Серед 52 озер, що знаходяться на території області, 8 мають площу водного дзеркала понад 100 га, з них унікальні - Біле озеро та Нобель. До переліку історичних міст України, затверджених Указом Президента України, віднесено 13 населених пунктів Рівненщини. Серед них такі міста як Рівне, Дубно, Корець, Острог, Дубровиця, Радивилів, Березне, селища міського типу Володимирець, Гоща, Клевань, Мізоч, Млинів, Степань. 

Стан дослідження проблеми. Проблематика екологічного туризму є актуаль-ною і досліджується широким полем науковців. Питання визначення поняття і особливостей екологічного туризму розроблені у роботах І. Головач [1], А.В. Бабкіна [2], О.Г. Зима [13], Н.А. Дехтяр [13], М.Й. Рутинський та Ю.В. Зінько [17], Т. К. Сергеева [19], В.В. Храбовченко [22]. Що стосується розвитку екологічного туризму в окремих регіонах і на Рівненщині зокрема, то тут слід відзначити праці В. І. Гетьмана [4, 5, 9], М.В. Дутчака, Т. М. Микитина та С. В. Щесюка [7] та ін.

Мета роботи – дослідити особливості розвитку екологічного туризму Рівненщини, визначити стан і потенціал його використання.

Об’єкт дослідження – рекреаційно-туристичний потенціал Рівненської області.

Предмет дослідження – екологічний туризм на теренах, особливості його використання туристичними підприємствами, можливості вдосконалення.

Відповідно до мети, об’єкта і предмета дослідження визначено наступні його завдання:

• уточнити поняття, принципи і особливості екологічного туризму;
• з’ясувати основні аспекти розвитку екологічного туризму у Рівненському регіоні на сучасному етапі;
• проаналізувати напрямки і перспективи розвитку екологічного туризму Рівненської області;
• оцінити можливість і шляхи організації екологічного туризму на основі мережі природоохоронних об’єктів Рівненщини.

Методи дослідження: описовий, системний підхід, порівняльний аналіз, соціологічні дослідження, статистичні методи та ін.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списоку використаних джерел та додатків, загальний обсяг роботи складає 37 сторінок.