Екологія міських систем міста Хмельницький

 

Для того щоб визначити кількість речовин, які надходять у водний об’єкт з поверхневим стоком, необхідно знати його склад та витрату. Частина води перехоплюється верхніми шарами рослинного покриву, частина стікає по ухилах поверхні у водний об’єкт, частина випаровується, частина уходить у грунтові води. Та частина води яка залишається являє собою загальний шар поверхневого стоку.

Для його врахування вводиться коефіцієнт стоку (φ). Цей коефіцієнт чисельно дорівнює відношенню кількості води яка стікає разом з поверхневим стоком у водний об’єкт з одиниці площі за одиницю часу, на одиницю площі в одиницю часу опадів. Величина цього коефіцієнту для стічних вод після поливу приймається рівною φ = 0, 3 – 0, 6 (Додаток 10).

Значення коефіцієнту стоку для водозбірного басейну розраховується як середньозважене для всієї площі по формулі:

Значення всіх параметрів що входять до цієї формули, визначаються у відповідності до нормативів:

на мийку 1 м2 площі витрачається від 1, 2 до 1, 5 літрів води;

кількість мийок для умов міста складає 50 – 150 за рік;

площа покрить, які потребують мийки, складає 20% від площі міста;

коефіцієнт стоку приймається рівним 0, 3 – 0, 6.

Якщо на площі міста розташовані великі парки, чи ділянки лісових масивів, проявляється ефект затримання частини атмосферних опадів листяним покривом. Розрахунок кількості затриманих атмосферних опадів проводиться по абсолютним нормам затримання (Додаток 9).

Шар випавших опадів коректується на величину затриманих опадів з врахуванням співвідношення площ, які зайняті різними видами дерев, та всій площі. Тоді об’єм дощових чи талих вод:

Кількісне та якісне виснаження поверхневих та підземних вод

Найбільш високий рівень забруднення поверхневого стоку спостерігається на територіях великих торгівельних центрів, автомагістралях, територіях промислових підприємств.

Склад поверхневого стоку з території промислових підприємств визначається характером загальних технологічних процесів, ефективністю роботи установок по очищенню промислових стоків та пилогазоочисного обладнання. В залежності від складу накопичених на території промислових підприємств забруднюючих речовин, промислові підприємства поділяють на дві групи.

До першої відносять підприємства, стік з території яких не містить специфічних речовин токсичної дії (енергетика, чорна металургія, машинобудування, приладобудівельні заводи, легка, харчова, електротехнічна промисловість). Інші підприємства відносять до другої групи та характеризуються великою кількістю органічних домішок та специфічних речовин.

Для розрахунку приблизної величини впливу міського ВГК на загальний стік річки користуються методикою І. А. Шикломанова (1985).

Визначити сезонні зменшення стоку річки за рахунок водоспоживання промисловості, енергетики, комунального господарства за формулами:

 

Таблиця 4. 1

Емпіричні коефіцієнти для розрахунку зменшення річкового стоку в результаті водоспоживання (в частках від водозабору) (за І. А. Шикломановим, 1985) 

РікКпр. Кте. Кком. РікКпр. Кте. Кком. 

Північні райониПівденні райони

19850, 08 -0, 10 0, 01 – 0, 020, 10-0, 1519850, 15- 0, 200, 03-0, 050, 25-0, 35

20000, 15- 0, 200, 02-0, 030, 08-0, 1220000, 30-0, 400, 06-0, 090, 20-0, 30

 

 

 

Оцінка оточення жителями міст своєрідного “зорового середовища” набуває важливого значення. Кривоносов М. В., Подрігало Л. В., (2004) визначають “зорове оточення” як поєднання екзогенних факторів, що впливають на стан зорової системи, здоров’я й працездатності дітей і підлітків. На жаль, сучасне середовище міст не відповідає цим вимогам, у результаті чого в більшості випадків створюється протиприродне візуальне середовище, зокрема агресивні видимі поля. Приклади таких полів: глухі забори, гладкі двері, панелі великого розміру, монолітне скло, підземні переходи, асфальтове покриття й дахи будинків.

Окрім зниження комфортності середовища, останнім часом у всіх великих містах збільшується число психічних захворювань, навіть виник новий термін – “синдром великого міста”, який нерідко виявляється в агресивності людини. Існує методика, яка дозволяє практично оцінити рівень відеоекологічної сприятливості міського середовища. Суть її зводиться до розрахунку коефіцієнта відеоекологічної сприятливості Кve.

1. Користуючись вихідними даними та даними які зняті студентом з планшету (план міста), за формулою (5. 1), підрахувати коефіцієнт відеоекологічної комфортності.

 

КаКЗЗ = 0, 5; КаПОВ = 1; КаАРХ =0, 5.

Sзабудови – 110 га.

Sархітектури – 90 га.

 

Порівняти отримані результати зі шкалою відеоекологічної комфортності: 0, 1 – 0, 2 – катастрофічна, 0, 2 – 0, 3 – дуже погана, 0, 3 – 0, 4 – погана, 0, 4 – 0, 5 – середня, 0, 5 – 0, 6 – нормальна, 0, 6 – 0, 7 – висока, 0, 7 > – дуже висока.

 

 

В даному підрозділі курсової роботи необхідно за запропонованою методикою оцінки потенціалу екологічної комфортності території міста та результатами попередніх розділів і вихідних даних провести оцінку території міста, що зображена на планшеті. Оцінка проводиться за 29 показниками сучасного екологічного та соціально – екологічного стану міста. Ці показники об’єднані в 11 груп. Інтенсивність прояву кожного показника оцінюється за чотирибальною шкалою:

1 бал – найменший (комфортний) прояв несприятливих факторів, 2 бали – середній (сприятливий) прояв несприятливих

факторів, 3 бали – високий (несприятливий) прояв негативних факторів, 4 бали – найвищий (вкрай несприятливий) прояв негативних факторів. Результати оцінки подаються у вигляді таблиці 5. 1.

 

Таблиця 5. 1

Оцінка коефіцієнта потенціалу комфортності міста Хмельницький

 

При використанні кількісних методів оцінки потенціалу екологічної комфортності іноді використовуються проміжні бали (1, 5, 2, 5, 3, 5). Критерії оцінювання подані у таблицях 5. 2 – 5. 14. Їх використання свідчить, що для певного району інтенсивність прояву певного фактора знаходиться в межах від меншого до більшого балу.

Критерії оцінки:

61 – 65 балів, середній бал 2, 1 – 2, 3 високий потенціал комфортності.

66 – 70 балів, середній бал 2, 3 – 2, 5 середній потенціал комфортності.

71 – 75 балів, середній бал 2, 5 – 2, 7 низький потенціал комфортності.

80 – 85 балів, середній бал > 2, 7 критичний потенціал комфортності.

В залежності від того, який потенціал комфортності вийшов, необхідно запропонувати заходи, щодо покращення екологічного чи соціально – екологічного станів міста. Наприклад:

Район міста зображений на планшеті відноситься до районів критичного потенціалу комфортності (93 бали. Середній бал >2, 7). Цей район характеризується забрудненістю, забудованістю, щільністю забудови, кількістю промислових підприємств і населення.

 

 

В даній курсовій роботі ми проводили оцінку стану екосистеми міста Хмельницьк.

Дана курсова робота складається з п’яти розділів. В першому розділі ми охорактеризовували просторово – морфологічні характеристики міста, а саме територію, населення, озеленення, інженерну інфраструктуру. В другому розділі ми проводили оцінку системи міста, і визначили, що територія міста поділена на такі зони, як селітебна, промислова, складська, комплексна зелена зона.

В третьому розділі даної курсової роботи ми визначали оцінку впливу антропогенних чинників на місто. А також визначали оцінку кількості автотранспорту, визначення потенціалу самоочищення атмосфери, районування територіх міста за ступенем забруднення, оцінка шумового навантаження.

Четвертий розділ був призначений опису формування якості міської води, а п’ятому розділіми проводили оцінку комфортності міської екосистеми, вивчали відео екологічні особливості міста та комфортність міського середовища.

 

 

Кучерявий В. О. «Урбоекологія», Львів: Світ, 2009р.

Кучерявий В. О. «Фітомеліорація», Львів: Світ, 2003р.

Солуха Б. В., Фукс Г. Б. «Міська екологія» – К., 2003р.

Екология города. Учебник/под. ред. Стольберга Ф. В. – К: Либра, 2010р.

Ярошевсь., Корсакова Н. И. Санитарная техника городов. – М. : Стройиздат, 1990;

Габрель М. М. Просторова організація містобудівних систем – К: Видавничий дім А. С. С., 2009р.

Білявський Практикум «Основи екології» 2008

Методичні вказівки 065 – 144.