Еколого-економічний аналіз інвестиційних проектів

Предмет:

Економіка

Тип роботи:

Лекція

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

пов'язаного з конкретним об'єктом інвестування.

На сьогоднішній день у практичних розрахунках розрізняють наступні види норми дисконту:

комерційна норма дисконту;
норма дисконту окремого учасника проекту;
соціальна норма дисконту;
бюджетна норма дисконту.

Існує декілька стандартних західних методик для розрахунку норми дисконту, найбільш поширеними з яких є модель оцінки капітальних активів, метод кумулятивної побудови та модель середньозваженої вартості капіталу.

Модель оцінки прибутковості активів (Сapital Аsset Рricing Мodel – CAPM). Це теоретична модель, розроблена для пояснення динаміки курсів цінних паперів і забезпечення механізму, за допомогою якого інвестори могли б оцінювати вплив інвестицій у цінні папери на ризик і прибутковість їхнього портфеля. Дана модель грунтується на тому, що інвестор бажає отримати додатковий доход, який перевищує можливі надходження від безризикових варіантів фінансових вкладень. Такий додатковий доход є компенсацією за інвестиції в ризиковані активи. Тому норма доходу (r) визначається на основі трьох компонентів і в загальному вигляді розраховується за формулою

де – прибутковість безризикових активів; – середньоринкова норма прибутку;

b – коефіцієнт систематичного ризику вкладень.

У закордонній практиці в якості першої із зазначених складових використовують прибутковість безризикових цінних паперів, найчастіше – довгострокових державних облігацій чи казначейських векселів. Але у вітчизняних економічних умовах такий підхід поки не може бути використаний, оскільки в сучасних умовах державні цінні папери поки що не є безризиковими.

Коефіцієнти, що вимірюють ступінь систематичного ризику, у світовій практиці зазвичай розраховуються спеціалізованими фірмами шляхом аналізу статистичної інформації фондового ринку. Однак правильне визначення коефіцієнта такого ризику в умовах ринку, що розвивається, практично неможливе, оскільки він залежить від непередбачуваної поведінки учасників ринку протягом усього періоду реалізації проекту і є нестабільним у часі.

Середньоринкова норма прибутку розраховується на базі довгострокового статистичного аналізу руху цін акцій різних підприємств, тобто відповідає прибутковості ринкового портфеля. У цьому полягає ще одна проблема з використанням даної моделі у вітчизняних умовах для обчислення ставки дисконту, оскільки український фондовий ринок поки що нестабільний і досі ринковий портфель реально визначити не вдалося. Крім того, в ньому переважає позабіржова активність, що робить неможливим отримання реальної інформації.

Метод кумулятивної побудови. При використанні даного методу до величини обраного безризикового рівня доходності додаються премії за різні види ризику, пов'язані з конкретним інвестиційним проектом. Тут безризикова ставка визначається аналогічно до способу, описаному для моделі САРМ. Розмір інших премій визначається на основі емпіричних даних експертним шляхом у ймовірному інтервалі від 0 до 5%.

Даний метод заснований на використанні експертних оцінок рівня ризику, а це означає суб'єктивність отримуваного значення ставки дисконту. Тільки при можливості статистичного опрацювання якісних і достовірних емпіричних даних по обраній галузі даний метод може служити базовим при виборі ставки дисконту в сучасних умовах.

Модель середньозваженої вартості капіталу (Weighted Average Cost of Capital–WACC). За цим методом в якості ставки дисконту обирають величину середньозваженої вартості капіталу, що використовує підприємство для фінансування своєї діяльності, яка обчислюється за формулою

де kd–вартість залучення позикового капіталу;

tc–ставка податку на прибуток підприємства;

kp–вартість залучення акціонерного капіталу (привілейовані акції) ;

ks–вартість залучення акціонерного капіталу (звичайні акції) ;

wd–частка позикового капіталу в структурі капіталу підприємства;

wp–частка привілейованих акцій в структурі капіталу підприємства;

ws–частка звичайних акцій в структурі капіталу підприємства.

Історично цей показник з'явився у зв'язку з оцінкою діючих фірм та операцій по їх купівлі. Тому ряд економістів переконані, що використання даного методу в оцінці інвестиційних проектів якщо і можливе, то тільки при жорстких і не завжди реалістичних умовах.

Переважна більшість фахівців не розраховують ставки дисконту у своїх фінансових моделях за допомогою класичних аналітичних методик, а пропонують на практиці застосовувати еврістичні методи обґрунтування норми дисконту, в якості якої, в залежності від мети розрахунку, використовують:

соціальну норму дисконту, що встановлюється відповідними органами управління як мінімальний соціально-економічний норматив, обов'язковий для оцінки проектів, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів;
мінімальну прибутковість альтернативного способу використання капіталу (наприклад, ставка прибутковості надійних ринкових цінних паперів, ставка депозиту в надійному банку, ставка відсотку за довгостроковими державними облігаціями тощо) ;
для діючих підприємств, що здійснюють інвестиції, як коефіцієнт дисконту часто рекомендується використовувати середньозважену вартість інвестованого (акціонерного і довгострокового позикового) капіталу, тобто його існуючий рівень доходності;
прогнозні значення індексів, що характеризують зміни цін купівлі-продажу цінних паперів на фондових ринках;
облікову ставку центрального банку;
у випадках фінансування проекту за рахунок кредиту рекомендується використовувати в якості ставки дисконту відсоток за кредит;
очікуваний рівень прибутковості інвестованого капіталу з урахуванням усіх ризиків проекту;
темп приросту доходів тощо.

6.3. Чиста теперішня вартість проекту. Індекс доходності інвестицій. Дисконтований термін окупності інвестицій. Внутрішня норма доходності.

Показники чистого дисконтованого доходу, індексу доходності інвестицій та внутрішньої норми доходності, які є найбільш часто застосовуваними в інвестиційному аналізі, є по-суті різними версіями однієї концепції, і тому їхні результати пов'язані між собою. Співвідношення між ними для будь-якого проекту має вигляд:

Якщо ЧДД > 0, то ІДІ > 1 і ВНД > d; Якщо ЧДД < 0, то ІДІ < 1 і ВНД < d; Якщо ЧДД = 0, то ІДІ = 1 і ВНД = d,

де d – норма доходності (норма дисконту).

Метод чистого дисконтованого доходу (інтегрального ефекту) за кордоном вважається основним, на який орієнтуються при прийнятті рішень щодо доцільності здійснення будь-яких вкладень і визначення їхньої ефективності в сучасному інвестиційному аналізі. Чиистий дисконтований дохід проекту визначається як різниця між загальною сумою теперішніх вартостей усіх грошових потоків надходжень і усіх грошових потоків витрат, тобто як чистий грошовий потік від проекту, приведений до поточної вартості за допомогою коефіціента дисконтування

Проект схвалюється, якщо чиста дійсна вартість проекту більша за нуль. Якщо чиста теперішня вартість менша за нуль, то при даній ставці дисконту інвестиції здійснювати невигідно і проект відкидається. Якщо дорівнює нулю, то це значить, що надходжень від проекту достатньо, щоб забезпечити мінімальний рівень доходів на капітал, тобто щоб сплатити власникам капіталу плату за користування ним.

Індекс доходності інвестицій показує дисконтовану рентабельність проекту і дорівнює відношенню дисконтованого потоку надходжень до загальної суми інвестицій. Даний показник визначає, якою мірою зростає цінність підприємства в розрахунку на 1 грошову одиницю інвестицій. Прийнятним результатом є показник, що перевищує 1. Проекти з більшим значенням індексу є більш ефективними. За допомогою даного показника інвестори в стані розподіляти проекти в залежності від їхньої привабливості. Даний показник, на відміну від інтегрального ефекту, досить інформативний, оскільки інвестору необхідно знати не тільки про абсолютну, але і про відносну ефективність проекту.

У сучасному інвестиційному аналізі є декілька способів трактування змісту методу внутрішньої норми доходності. В загальному випадку внутрішня норма доходності визначається нормою дисконту, при якому чиста теперішня вартість дорівнює нулю, тобто поточна вартість надходжень дорівнює поточній вартості витрат. Схвалюються проекти з внутрішньою нормою рентабельності, яка перевищує прийнятий рівень ефективності за проектом. Тобто внутрішня норма доходності визначає максимально допустиму відсоткову ставку, при якій ще можна без будь-яких збитків для власників капіталу вкладати засоби в проект.

Об'єктивність, відсутність залежності від абсолютних розмірів інвестицій і багатий інтерпретаційний зміст роблять показник внутрішньої норми прибутку досить зручним інструментом виміру ефективності інвестицій.

Метод розрахунку дисконтованого періоду окупності проекту. В загальному вигляді термін окупності інвестицій – це очікуваний період відшкодування первісних вкладень з чистих надходжень. Якщо щорічні грошові надходження неоднакові, то розрахунок здійснюється поступово. До реалізації приймаються проекти зі строком окупності рівним або меншим, ніж встановлений нормативний термін окупності. З декількох альтернативних проектів слід приймати проект з найменшим терміном окупності.

Питання для самоперевірки:

Розкрийте особливості проведення економічного аналізу інвестиційних проектів у вітчизняній практиці.
Методи дисконтування; основні показники ефективності інвестиційних проектів.
Основні методи визначення ставки дисконту.