Експертно-статистична оцінка життєвого циклу дестинацій винного туризму

У статті розглянуто поняття життєвого циклу туристичних дестинацій, запропоновано індикатори життєвого циклу дестинації винного туризму. Описана комплексна методика експертно-статистичної оцінки життєвого циклу дестинацій винного туризму, що ґрунтується на методології системного підходу. На матеріалах регіонів України, що є перспективними для формування винного туризму, проведено експертно-статистичний аналіз етапів життєвого циклу, встановлено найбільш значущі фактори, які впливають на розвиток центрів винного туризму та здійснено інтегральну оцінку регіональних дестинацій. Розроблено рекомендації для

ефективного розвитку винного туризму в регіоні.

 

The concept of life cycle of tourist destinations is considered in the article, the indicators of life cycle of wine tourism destinations are offered. Complex methodology of expert-statistical estimation of life cycle of wine tourism destinations based on system approach methodology is described. On materials of Ukrainian regions, that are perspective for forming of wine tourism, the expert-statistical analysis of the stages of life cycle is carried out, the most meaningful factors that influence on development of wine tourism centers and the integral estimation of regional destinations are defined. Recommendations are worked out for effective development of wine tourism in perspective regions.

 

Ключові слова: туристична дестинація, життєвий цикл, стратегія розвитку.

 

Key words: tourist destinations, life cycle, development strategy.

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Одним з перспективних напрямків розвитку ринку туристичних послуг є винний туризм – тематичний вид туризму, пов'язаний з ознайомленням з історією, технологією та культурою споживання алкогольних напоїв у певному регіоні та дегустацією алкогольних напоїв безпосередньо у виробника [1].

Розвиток винного туризму дозволяє значною мірою підтримати місцевих виробників винограду і винно-коньячної продукції, збільшити тривалість туристичного сезону у регіоні, підвищити туристичний імідж місцевості, збільшити кількість туристичних прибуттів, збагатити та диференціювати місцевий туристичний продукт за рахунок розробки винних екскурсій, дегустацій та презентацій, фестивалів, тощо. Досягнення ефективного розвитку винного туризму можливе лише за умови науково обґрунтованого використання туристично-рекреаційного, виробничого та інноваційного-інвестиційного потенціалу регіону, врахування факторів обмеженості ресурсів, екологічної та соціальної доцільності, злагодженості в роботі суб’єктів підприємницької діяльності, органів влади та громадських інституцій. Тому виникає необхідність побудови моделі економіко-математичного оцінювання привабливості дестинацій винного туризму, основна мета якого поєднати оцінки за декількома підсистемами і вивести єдину інтегральну оцінку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологія оцінки розвитку туристичних територій та привабливості туристичних дестинацій розглядалась у наукових дослідженнях працях Бейдика О. О., Данильчука В. Ф., Музиченко-Козловської О. В., Бовсуновської О. Я., Голубничої С. Н, Мельник О. В. та інших [2; 3; 4; 5]. Науковцями розроблено методики аналізу і оцінки окремих складових чи процесів у туризмі: природно – рекреаційних ресурсів, туристичної інфраструктури тощо. Також для оцінки туристичної привабливості та конкурентоспроможності території запропоновано методики комплексного аналізу показників, що дають можливість визначити рівень туристичного потенціалу за ключовими аспектами. Разом з тим, у науковій літературі відсутня комплексна методика оцінки життєвого циклу туристичних дестинацій – конкретних територій, регіонів, населених пунктів, які сезонно або цілорічно відвідують туристи чи екскурсанти з різними цілями – відпочинок, оздоровлення, пізнання, розваги тощо[1; 179]. Різні стадії життєвого циклу дестинації мають свої якісні показники хаpактеpизуются змінами в часі в обсягах туристичних відвідувань, доходів від пpодажу туристичних послуг, якісними показниками розвитку туристичної інфраструктури в цілому.

Оскільки складні соціально-економічні явища, яким є життєвий цикл туристичної дестинацій, залежать від багатьох чинників, то при упорядкуванні одиниць сукупності виникає необхідність агрегування усіх ознак множини в одну інтегральну оцінку.

Формулювання цілей статті. У зв’язку із цим актуальним є розробка методики експертно-статистичного оцінювання життєвого циклу дестинації винного туризму.

Виклад основного матеріалу дослідження. Дестинація винного туризму – територія, на якій зосереджено рекреаційно-туристичні природні, природно-антропогенні та культурно-історичні ресурси, підприємства виноградарсько-виноробного комплексу, яка має достатній рівень розвитку туристичної, транспортної та комунальної інфраструктури та забезпечує формування конкурентоспроможного туристичного продукту винного туризму[1; с. 197].

З урахуванням макро- і мікрорайонування виноградно-виноробного комплексу, геопросторової організації туристичних ресурсів, чітко окреслюються основні райони винного туризму в Україні: Закарпатський (Закарпатська область), Одеський причорноморський (Одеська область), Приазово-степовий (Херсонська та Миколаївська області), Кримський (Південний берег Криму, Південно-західний Крим), а також точкові дестинації – м. Київ, м. Львів, м. Артемівськ та ін[1; с. 213].

Для обґрунтованого вибору стратегії розвитку дестинацій винного туризму науковий і практичний інтерес складає оцінка рівня її розвитку, тобто етап життєвого циклу. Концепції життєвого циклу дестинації (ЖЦД) розроблялись такими ученими як С. Плог, Р. Батлер, Т. Ткаченко та ін.. Згідно з цими концепціями, в своєму розвитку дестинації проходять чотири основні послідовні стадії: заpождення, зростання і розвиток, зpілість, стагнація і стаpіння. Відповідно, кожен з туристичних центрів може перебувати на одній із зазначених стадій життєвого циклу, його оцінка і стратегія розробляється відповідно саме до особливостей цієї стадії. Перехід від однієї стадії до іншої вимагає від органів керівництва зміни стратегічних рішень.

Комплексна методика експертно-статистичної оцінки життєвого циклу дестинацій винного туризму ґрунтується на методології системного підходу та використовує метод аналізу ієрархій, метод парних порівнянь та метод експертного оцінювання, які дозволяють встановити пріоритети і встановити інтенсивність взаємодії компонент, що описують структуру показників.

Методика складається