Електронні таблиці. Таблиці процесора

Рядок підказки призначений для надавання повідомлень користувачу відносно його можливих дій у даний момент.

Робоче поле – простір електронної таблиці, що складається з комірок, назв стовпців і рядків.

Панель керування – частина екрану, що дає користувачу інформацію про активну комірку і її вміст, меню і режими роботи.

Електронні таблиці надають користувачу комп'ютерний варіант так званої робочої книги для проведення розрахунків. Книга складається з окремих пойменованих аркушів (таблиць), які у свою чергу формуються з комірок, які виходять з перетину рядків та стовпців. Стовпці таблиці нумеруються прописними латинськими літерами (A, B,..., Z, AA,..., AZ,...), а рядки – числами. Кожна комірка має унікальну адресу, що складається з імені стовпця і рядка, наприклад, A1 чи D55.

Перед тим як помістити дані в ту чи іншу комірку таблиці, її слід виділити (натиском лівої кнопки миші). Введення даних можна як і в саму комірку, так і у поле, що відображає вміст комірки (рядок формул). Виділити групу комірок можна за допомогою миші або клавіатури. Можна виділити не тільки блок комірок, але й цілі рядки і стовпці. Окремі комірки чи групи комірок можна форматувати, встановлювати різні шрифти, їх накреслення і розмір та ін.

Комірки можуть містити текстову або числову інформацію, а також формулу, по якій проводиться обчислення. Запис формули починається із символу дорівнює (=). Будь-яка інформація, яка не може бути сприйнята як формула чи число, вважається текстом. Локалізовані програми звичайно враховують національні особливості представлення чисел. За замовчуванням числа у комірках електронної таблиці “притискаються” до правого краю комірки, у той час як текст – до лівого.

Як правило, формули, що використовуються в електронних таблицях, містять посилання на інформацію, що розміщена в інших комірках. Наприклад, якщо комірка містить формулу =A1+B1, то у ній буде відображуватися сума значень, розташованих у комірках A1 і B1, при чому при зміні даних у цих комірках сума автоматично перераховується.

Електронні таблиці дозволяють використовувати більшість математичних, статистичних і фінансових функцій. Копіювання формул з однієї комірки в інші за допомогою миші дозволяє значно прискорити процес підготовки таблиці, що містить однотипні формули.

 

Табличний процесор може мати кілька режимів роботи, найбільш важливі з них: режим готовності, режим вводу даних, командний режим, режим редагування.

Режим готовності – режим, у якому відбувається вибір комірки або блоку для корегування чи виконання якоїсь операції. У цьому режимі текстового курсору немає, а є виділення активної комірки кольором.

Режим ведення даних – режим, коли починають вводити дані у певну комірку, з якого після введення даних знову переходять до режиму готовності або до командного режиму.

Командний режим – при переході до цього режиму (за допомогою команди </> (слеш) або <F10>) можна вибрати і виконати певну команду (пункт) головного меню. Після виконання команди (збереження, друк чи ін.) відбувається повернення до режиму готовності.

Режим редагування. При переході в режим введення даних попередній вміст поточної комірки втрачається. Щоб цього не відбувалося використовується режим редагування, що ініціюється певною клавішною комбінацією. У режимі редагування вміст активної комірки з'являється на контрольній панелі, доступний для внесення змін.

Табличний процесор має велику кількість команд, кожна з яких має різноманітні параметри (опції). Команди разом із додатковими опціями утворюють систему ієрархічного меню, яка у кожного типу табличних процесорів має свої особливості. Не верхньому рівні ієрархічного меню знаходиться головне меню. Вибір команди з меню робиться одним з двох способів: за допомогою клавіш керування курсором з натисканням клавіші введення або введенням з клавіатури спеціально виділеного символу команди.

Додаткову інформацію про команди, що складають меню електронної таблиці, і їх використання можна отримати, викликавши довідку.

Сукупність команд, що надається у розпорядження користувача деякої середньої електронної таблиці, можна розбити на такі типові групи:

- команди для роботи з файлами (збереження, завантаження, відкриття, пошук) ;

- команди редагування (переміщення, копіювання, видалення, вставка, пошук та заміна, відміна) ;

- команди форматування (вирівнювання тексту, вибору: шрифтів, товщини та розташування ліній, висоти рядка, ширину стовпця, колір фону та ін.) ;

- команди для роботи з вікнами (відкриття, закриття, вибір режиму, перехід між відкритими вікнами та ін.) ;

- команди для роботи з електронною таблицею як з базою даних (сортування, пошук потрібного рядку, стовпця чи комірки та ін.) ;

- друк;

- сервіс (команди для створення макросів, об'єднання електронних таблиць чи їх частин, встановлення захисту, експорту та імпорту, підключення додаткових математичних інструментів та ін.) ;

- отримання довідкової інформації;

- використання графіки.

Робота в кожній електронній таблиці має свої особливості, проте можна говорити про деяку узагальнену технологію роботи з нею.

На першому етапі формується структура електронної таблиці, яка включає: визначення заголовку, назв рядків і стовпців, а також введення в комірки вихідних даних, формул і функцій.

На другому етапі відбувається робота з даними, яка має на увазі дослідження сформованої таблиці, яке пов'язане з використанням певних математичних моделей (моделюванням), методів одночасної роботи з кількома таблицями і методів роботи з базами даних.

Третій етап технології дозволяє у графічному виді представити результати, що отримані на першому і другому етапах, і найбільш яскраво їх інтерпретувати.

Четвертий етап забезпечує вивід результуючих даних на друк. При цьому результати можуть бути роздруковані у табличному вигляді або у виді графічних діаграм.

 

 

Найвідоміші табличні процесори – Microsoft Excel, Lotus 1-2-3, OpenOffice. org Calc, Kspread, Gnumeric, SuperCalc та ін.

Найпростішою програмою є Kspread.

Gnumeric включена у склад стільниці GNOME, надає користувачу можливість зручної роботи з кількома листами робочої книги і більший набір математичних і статистичних функцій.

Microsoft Excel 2000 – табличний процесор, програма для створення й обробки електронних таблиць. Microsoft Excel дозволяє працювати з таблицями в двох режимах:

- Звичайний – найбільш зручний для виконання більшості операцій.

- Розмітка сторінок – зручний для остаточного форматування таблиці перед друкуванням. Межі поміж сторінками у цьому режимі відображаються синіми пунктирними лініями. Межі таблиці – суцільною синьою лінією, пересуваючи яку можна змінювати розмір таблиці.

OpenOffice. org Calc табличний процесор, за допомогою якого можна виконувати: обчислення, підтримку виконання функцій простої бази даних, сортування даних, вставку динамічних діаграм, імпорт і експорт. OpenOffice. org Calc дозволяє імпортувати й експортувати документи MS Office і StarCalc. Крім цього, можливі імпорт і експорт у текстовий формат та в формат HTML. OpenCalc входить у вільно розповсюджуваний офісний пакет OpenOffice фірми Sun Microsistems, доступний для користувачів ОС Linux і MS Windows. Як інтерфейс програми так і функціональні можливості OpenCalc практично не відрізняється від MS Excel.