Емоційно-вольова сфера дошкільника

Художньо-естетична діяльність є важливим елементом педагогічного процесу. Через цю діяльність:

– здійснюється знайомство дитини з національними та світовими надбаннями культури, які знайшли своє відображення у різних видах мистецтва;

– розвиваються розумові здібності, їх інтелект;

– збагачується емоційна сфера і культура почуттів;

– формується система моральних цінностей;

– з’являються можливості вибору дитиною виду і жанру мистецтва для творчості;

– розвиваються художні смаки, здібності, естетичні переваги.

Художня діяльність є досить універсальною, тому що складається з органічно пов’язаних між собою видів діяльності у різних видах мистецтва: в літературі, у музиці, в образотворчому мистецтві. [23; 72]

У процесі здійснення художньо-творчої діяльності відбувається усвідомлення ставлення дитини до дійсності, своєї соціальної значущості, закріплюється впевненість у собі. Знання, навички, які отримані в процесі художньої творчості, дитини може перенести в трудову, навчальну, соціальні сфери, побут і спілкування, надати їм естетичного характеру.

Специфічну роль мистецтва у формуванні світогляду відзначив Л. С. Виготський. Він вважав, що за допомогою мистецтва особистісні сфери залучаються до процесу здійснення суспільних цілей і завдань. Мистецтво – своєрідна модель людської культури, концентрований ідеал епохи, тому залучення до мистецьких цінностей впливає на розвиток потреби в активній діяльності за законами краси.

Цю потребу найбільш повно можна реалізувати в художньо-творчій діяльності, яка припускає розвиток активності, самостійності мислення, уяви, виховання емоційної і вольової сфер у процесі спілкування з мистецтвом. Отримання знань, умінь і навичок у сфері художньої діяльності здійснюється з урахуванням у дітей потреби і прояву здібностей самостійно вирішувати творчі завдання, що активізує розвиток креативності.

Таким чином, залучення дітей до мистецтва у різних формах, у тому числі до художньо-творчої діяльності:

– розвиває креативність як універсальна загальна здібність до творчості, яка необхідна у будь-якій продуктивній діяльності;

– розуміє сутність процесу створення витвору мистецтва, здійснюється пізнання його глибинних ідей, адекватне сприйняття;

– поглиблює вивчення програмного матеріалу предметів естетичного циклу;

– підвищує рівень духовної культури;

– удосконалює морально-естетичні якості особистості;

– ефективніше здійснює процес саморозвитку, самовиховання та самоактуалізації особистості.

Отже, залучення дітей до мистецтва буде стимулювати розвиток усіх здібностей, тому що воно з одного боку є засобом активізації універсальних здібностей, а з іншого – це специфічна форма пізнання дійсності, невід’ємна частина художньої культури.

 

 

 

У експерименті приймало участь дві групи: експериментальна та контрольна, кожна з яких містила 10 дітей віком від 5 до 6 років, з них 10 дівчаток і 5 хлопчиків.

Есперементальна група дітей навчалися у Львівському навчально-виховному комплексі «Малюк», що працює за програмою «Крок за кроком», що передбачає щотижневі уроки дизайну, крім того діти відвідували різні художньо-естетичні гуртки, такі як: танці, хор, гра на музичних інструментах та театральний гуртках.

Відбір дітей до експериментальної групи був здійснений за допомогою анкетування вихователів, а згодом батьків. Вихователі подали список дітей, що відвідують гуртки з художньо-естетичним напрямком. Батькам цих дітей було роздано анкети (див. Додаток А), які вони мали заповнити і дати згоду на участь у проходженні, їх дітей, в експерименті. Так було вибрано 15 дітей, що відвідують 3 – 4 гуртки.

Всі діти, що приймали участь в експерименті, відвідують гурток «Основи дизайну», що проводиться безпосередньо в ЛНВК «Малюк», 14 дітей ходить на танці, 5 на боротьбу (техвандо), 4 на математику і хор, 3 на малювання і по одній дитині на драматичний гурток і англійську мову. Ще одним із критеріїв відбору дітей було їх спосіб проведення дозвілля, до уваги бралися ті діти які під час свого вільного часу граються з іграшками, мають творчу діяльність, переглядають мультфільми, грають розвивальні ігри на комп’ютері та займаються підготовкою до школи. Отже, з 15 досліджувальних по 13 дітей займаються творчою діяльністю та переглядом мультфільмів, 11 бавляться іграшками і по 6 дітей грають в розвивальні ігри на комп’ютері та займаються підготовкою до школи.

Всі діти на момент експерименту відвідували старшу групу, але з них 8 ходить до садочка з ясельної групи, 3 з молодшої та по 2 з старшої і середньої.

До контрольної групи дітей було відібрано згідно опитування, психологом даного закладу, вихователів, що подали список дітей, що не відвідують гуртки з художньо-естетичним напрямком. Батькам цих дітей було роздано анкети (див. Додаток Б), які вони мали заповнити і дати згоду на участь у проходженні, їх дітей, в дослідженні. Так було відібрано 15 дітей з дитячого навчального закладу №159.

Згідно анкетування батьків було виявлено, що з п’ятнадцяти досліджувальних четверо відвідує гурток з боротьби і двоє ходять на курси англійської мови. Всі діти надають перевагу під час дозвілля бавляться іграшками та дивитися мультфільми, переглядати телебачення; семеро дітей свій вільний час приділяють творчій діяльності, четверо іграм за комп’ютером та п’ятеро дітей займаються підготовкою до школи.

Всі діти на момент дослідження відвідували старшу групу, але з них 9 ходить до садочка з ясельної групи, 6 з молодшого дошкільного віку.

 

 

Методи статистичного аналізу даних, які використовувались в даному дослідженні: «Потяг», «Годинник», «Хатинка».

Методика «Потяг» (див. додаток В) направлена на визначення степені позитивного і негативного психологічного стану. В якості стимуляційного матеріалу використовується: білий потяг і 8 різнокольорових вагончиків (червоний, жовтий, зелений, синій, фіолетовий, сірий, коричневий, чорний). Вагончики без порядку викладаються на білому фоні. Завдання дитини побудувати незвичайний поїзд. Першим треба поставити вагончик який дитині найбільше подобається, який є самий гарний.

Методика «Годинник» (див. додаток Г) направлена на виявлення психологічного стану дитини, а також вміння дитини розрізняти емоції у інших людей. В якості стимуляційного матеріалу використовується: картка, на якій зображено 6 емоцій людини (радість, ворожість, сум, злість, страх, здивування) і набір олівців (червоний, жовтий, зелений, синій, фіолетовий, сірий, коричневий, чорний). Дитина має замалювати кожну емоцію тим кольором яким вважає може виглядати дане обличчя.

Методика «Хатинка» (див. додаток Д) є проективний тест особистісних відносин, соціальних емоційних і ціннісних орієнтацій. Дана методика дозволяє виявити степінь диференційованості – загальної емоційної сфери в області вищих емоцій, маючих соціальний генезис. В якості стимуляційного матеріалу використовується: картка на якій зображено не зафарбовані будиночки. Емоції представленні дитині у вигляді «жителів» будиночків, які дитина розфарбовує, підбираючи потрібний колір.

Порівняльний аналіз груп за t-критерієм Стьюдента. Метод статистичного опрацювання даних, який дозволяє порівнювати результати дослідження у двох і більше групах.

Кореляційний аналіз, дозволяє виявити взаємозв’язки між досліджуваними ознаками.

Факторний аналіз. Метод статистичного опрацювання даних, який виділяє групи ознак, які між собою взаємодіють, та дозволяє виділити найсуттєвіші змінні.

На початку дослідження було висунуто такі гіпотези:

ймовірно, що художньо-естетичні засоби здійснюють вплив на становлення ціннісних орієнтацій в розвитку емоційної сери дошкільника, сприяє кращому розумінню почуттів та емоцій;

можна припусти, що існує взаємозв’язок між розумінням у дітей вербального та не вербального прояву емоцій.

 

 

Есперементальна група мала завдання зробити тести перед початком та після проходження корекційно-розвивального тренінгу: «Становлення та розвиток емоційної сфери через художню творчість дошкільника» (див. Додаток Е).

Мета якого: за допомогою художньо-естетичним методам роботи розвинути емоційну сферу у дітей старшого дошкільного віку.

Тренінг містить 10 тематичних занять:

• Моє тіло
• Моє тіло
• Емоції
• Емоції
• Емоції
• Риси характеру, настрій
• Дружба
• Спілкування
• Спілкування
• Світ гри

Завдання тренінгу:

• Формування усвідомлення потреби емоційності як складової психологічного здоров’я.
• Сприяти встановленню позитивних стосунків з дітьми та вихователями у групі, становленню емоційному стану та активності кожної дитини.
• Сприяння розвитку самостійності дітей, уяви, творчих проявів дітей, відчуття радості від реалізації своїх задумів та бажання.

Етапи здійснення програми:

• Проведення індивідуальної психодіагностики дітей за методиками «Потяг», «Годинник», «Хатинка».
• Ознайомлення з результатами діагностування вихователів та батьків.
• Комплектування груп для проведення занять за програмою.
• Проведення заняття
• Повторна діагностування дітей з метою відстеження динаміки їх розвитку і результативності заняття.

Під час кожного заняття на початку та в кінці, вівся індивідуальний щоденник настрою дитини (див. Додаток Є) та Лист оцінювання психологічного здоров’я дитини (за О. Хулаєвою) (див. Додаток Ж), що заповнювався на початку тренінгу спільно з вихователями, що працюють з даними дітьми.