Філософія. Хрестоматія

Друкується за: Антология мировой философской мысли. В 4 т. – М: Мисль,1969. – Т4

 

 

Завершує період німецької класичної філософії і одночасно започатковує нове філософсько-політичне вчення (марксизм) Карл Генріх Маркс. Про належність свого філософського вчення до німецької класики вказував як сам Маркс, так і його однодумець і друг Фрідріх Енгельс (1820 – 1895 рр.), визначаючи діалектику Гегеля та матеріалізм Фейєрбаха як безпосередні теоретичні джерела їх вчення. Зв’язок філософії марксизму з німецькою класичною традицією є особливо наочним при розгляді творчої біографії К.Маркса.

Народився він у сім’ї адвоката в м. Трієрі, де закінчив у 1835 р. гімназію. В цьому ж році поступає на юридичний факультет Боннського університету, а з 1836 р. по 1841 р. вчиться в Берлінському університеті. В 1837 р. зближується з «лівими» гегельянцями, які намагаються робити з філософії Гегеля революційні висновки. Багато часу приділяє вивченню історії філософії. В 1841 р. захищає дисертацію з античності й одержує диплом доктора філософії. Вплив матеріалізму Л.Фейєрбаха повертає К. Маркса на позиції революційного демократизму. В 1844 р. виступає з ідеєю світової гармонії, яку називає комунізмом. З цього часу і до кінця життя (як і його соратник Ф.Енгельс) Маркс присвячує себе теоретичній практичній роботі по втіленню своїх ідей у життя.

Карл Маркс був висланий з Німеччини 16 травня 1849 Він відправився зі своєю сім'єю спочатку до Парижа, але був висланий і звідти після демонстрації 13 червня 1849 і виїхав до Лондона, де і жив до самої смерті.

Умови емігрантського життя були вкрай важкі. Убогість душила Маркса і його сім'ю; без постійної фінансової підтримки Енгельса та випадкового заробітку від написання статей до газет, Маркс не тільки не зміг би закінчити «Капітал», але й неминуче загинув би під гнітом злиднів. В цей час були створені його головні економічні твори.

В 1864 р. Маркс організував «Міжнародну рітничу асоціацію» (International Workingmen’s Association, пізніше перейменована Перший Інтернаціонал). Спочатку організація складалася з анархістів, британських трейдюніоністов, французьких соціалістів та італійських республіканців. Пізніше розбіжності між Марксом та лідером анархістів М. Бакуніним призвели до розриву з анархістами, які були вигнані з організації. В 1876 році Перший Інтернаціонал був ліквідований.

Філософська та політична діяльність К.Маркса мала колосальний вплив на суспільну свідомість у ХІХ – ХХ ст..

 

1. У чому, на думку Маркса, кореняться правові відносини та форми держави?
2. Що складає економічну структуру суспільства?
3. Визначить «реальний базис» на якому ґрунтується суспільна свідомість?
4. Прокоментуйте наукове висловлювання К.Маркса: «Не свідомість людей визначає їх буття, а навпаки, їх суспільне буття визначає їх свідомість»
5. Коли наступає епоха соціальної революції? Чи згодні ви з Марксом у цьому питанні?
6. Чому необхідно відрізняти матеріальні (трансформації в економічних умовах виробництва) від їх ідеологічних форм?
7. Коли відбувається занепад економічної формації?
8. Як Ви думаєте, чому К.Маркс вважає, що людство завжди ставить перед собою тільки такі завдання, які воно може виконати?
9. Які епохи економічної суспільної формації виділяє К.Маркс?
10. Чому буржуазні виробничі відносини є останньою антагоністичною формою суспільного процесу у виробництві?
11. Якою суспільною формацією завершується передісторія людського суспільства?

 

К КРИТИКЕ ПОЛИТИЧЕСКОЙ ЭКОНОМИИ

 

[ПРЕДИСЛОВИЕ]

Я рассматриваю систему буржуазной экономики в следующем порядке: капитал, земельная собственность, наемный труд, государство, внешняя торговля, мировой рынок. Под первыми тремя рубриками я исследую экономические условия жизни трех больших классов, на которые распадается современное буржуазное общество; взаимная связь трех других рубрик очевидна. Первый отдел первой книги, трактующей о капитале, состоит из следующих глав: 1) товар, 2) деньги, или простое обращение, 3) капитал вообще. Первые две главы составляют содержание настоящего выпуска. Весь материал лежит предо мной в форме монографий, которые были написаны с большими перерывами в различные периоды не для печати, а для уяснения вопросов самому себе; последовательной обработка этих монографий по указанному плану будет зависеть от внешних обстоятельств.

Общее введение, которое я было набросал, я опускаю, так как по более основательном размышлении решил, что всякое предвосхищение выводов, которые еще только должны быть доказаны, может помешать, а читатель, который вообще захочет следовать за мной, должен решиться восходить от частного к общему. Однако некоторые замечания о ходе моих собственных политико-экономических занятий представляются мне здесь уместными.

Моим специальным предметом была юриспруденция, которую, однако, я изучал лишь как подчиненную дисциплину наряду с философией и историей. В 1842—1843 гг. мне как редактору «Rheinische Zeituug» пришлось впервые высказываться о так называемых материальных интересах, и это поставило меня в затруднительное положение. Обсуждение в рейнском ландтаге вопросов о краже леса и дроблении земельной собственности, официальная полемика, в которую г-н фон