Фінансова звітність

 

 

 

Узагальнення даних обліку та одержання підсумкових показників, що характеризують діяльність підприємства, здійснюється шляхом складання звітності за звітний період. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу або року. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більше 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до моменту його ліквідації.

Згідно з чинним господарським законодавством та установчими документами підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, власникам, органам державної виконавчої влади та іншим користувачам (податковим, фінансовим, статистичним органам, фондам, банкам тощо). Державна регламентація звітності викликана необхідністю узагальнення показників звітності підприємств, видів економічної діяльності з метою розрахунку макроекономічних показників Державним комітетом статистики України, яким встановлюються єдині правила та форми складання і показники звітності. За порушення цих правил та вимог на посадових осіб підприємства можуть бути накладені адміністративні стягнення.

 

 

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Для досягнення поставленої мети та виконання завдань щодо задоволення інформаційних потреб користувачів звітність повинна відповідати таким вимогам:

1) зрозумілість для користувачів–грунтується на припущенні, що користувачі мають відповідні знання з економіки та бухгалтерського обліку і ретельно досліджуватимуть звітність;

2) доречність–здатність інформації впливати на економічні рішення користувачів шляхом оцінювання минулих, поточних чи майбутніх подій або ж забезпечити підтвердження чи коригування минулих оцінок користувачів;

3) суттєвість. Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів;

4) достовірність–відсутність у фінансовій звітності суттєвих помилок та упередженості, що дає користувачам можливість покластися на неї тією мірою, якою вона відображає або, як очікується, відображатиме реальний стан справ підприємства;

5) порівнюваність–можливість користувачів порівнювати: фінансові звіти підприємств за різні періоди; фінансові звіти різних підприємств;

6) своєчасність–можливість втрати звітністю своєї доречності через надмірну затримку надання її користувачам. Керівництво має знайти оптимальне співвідношення між своєчасністю надання звітності та забезпеченням її достовірності.

Для забезпечення дотримання перелічених вимог фінансова звітність повинна містити дані про:

- підприємство (повну назву, організаційно-правову форму, місце знаходження, назва органу управління, якому підпорядковується підприємство, назва материнської (холдингової) компанії, опис основної діяльності підприємства, середню чисельність персоналу за звітний період) ;

- дату звітності та звітний період. Якщо період, за який складено фінансовий звіт відрізняється від звітного періоду, передбаченого ПСБО, причини і наслідки цього повинні бути розкриті в примітках до фінансової звітності;

- валюту звітності та одиницю її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинне розкрити причини цього і методи, які були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу;

- відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періодів для порівняння показників у динаміці, розрахунку та аналізу зрушень у структурі, побудові рядів динаміки для потреб економічного аналізу;

- облікову політику підприємства та її зміни шляхом опису принципів оцінки статей звітності, методів обліку щодо окремих статей звітності;

- консолідацію фінансових звітів;

- припинення окремих видів діяльності;

- обмеження щодо володіння активами;

- участь у спільних підприємствах;

- виявлені помилки минулих років та їх коригування;

- переоцінювання статей фінансових звітів;

- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П (С) БО.

Фінансові звіти відображають наслідки та результати діяльності, шляхом об'єднання їх в основні класи за економічними характеристиками, які називаються елементами фінансових звітів.

До елементів фінансових звітів відносяться: активи, зобов’язання, власний капітал, доходи, витрати.

Стаття, яка відповідає визначенню елемента, має бути визнана (наведена) у фінансовій звітності, якщо вона відповідає таким критеріям:

- існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;

- оцінка статті може бути достовірно визначена.

1. За будовою.

2. За змістом і джерелами формування.

3. За спрямованістю.

4. За обсягом інформації.

5. За ступенем узагальнення.

6. За періодичністю подання.

7. За рівнем узагальнення.

 

 

Підприємство складає квартальну та річну фінансову звітність. Найбільшим за обсягом та інформативністю є річний звіт у складі: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал та приміток до звіту. Перед підготовкою та