Предмет:
Тип роботи:
Магістерська робота
К-сть сторінок:
127
Мова:
Українська
напрямки їх розвитку за звітний період, аналізується структура прибутку за звітний рік[58, 27].
На зміну балансового прибутку впливають багато чинників. Кількісно можна зміряти чинники першого, другого і третього порядків.
До чинників першого порядку відносяться зміни[32, 201]: прибутки від реалізації товарної продукції (товарів, робіт, послуг); прибутки від іншої реалізації; позареалізаційні прибутки;
В загальному випадку на величину прибутку від реалізації товарної продукції впливають такі чинники: зміни цін на реалізовану продукцію; зміни обсягів реалізації продукції; зміни собівартості продукції; зміни в структурі реалізованої продукції. Ці чинники відносяться до чинників другого порядку балансового прибутку.
Взаємозв'язок чинників першого і другого порядків з балансовим прибутком пряма, за винятком собівартості, зниження якої приводить до зростання прибутку.
Кількісна зміна кожного чинника рівна впливу цього чинника на зміну балансового прибутку.
Суть методики розрахунку впливу на операційний прибуток наведених чинників другого порядку полягає в послідовному аналізі кожного з них, тобто припускається, що інші чинники у цей час на прибуток не впливають. Визначимо ступінь впливу на прибуток цих чинників.
Спосіб ланцюгових підстановок дозволяє визначити вплив окремих чинників на зміну величини результативного показника шляхом поступової заміни базисної величини кожного показника чинника в об'ємі результативного показника на фактичну в звітному періоді. З цією метою визначають ряд умовних величин результативного показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох, і т.д. чинників, допускаючи, що інші не міняються. Порівняння величини результативного показника до і після зміни рівня того або іншого чинника дозволяє виділити його вплив від впливу всіх чинників, і визначити вплив останнього на приріст результативного показника.
Відсутність такої рівності свідчить про допущені помилки.
Для оцінки фінансового стану підприємства визначені показники рентабельності [39, 45]. Вони показують, наскільки прибутковою є діяльність підприємства.
Аналіз показників рентабельності передбачає оцінку рівнів рентабельності, визначення динаміки рентабельності, причин і факторів, які впливають на її зміну, і ступеня їх впливу на цю зміну [32, 233]. Заключним етапом аналізу рентабельності є розробка заходів щодо мобілізації резервів підвищення рентабельності.
Виділяють такі основні показники рентабельності: рентабельність капіталу (майна), рентабельність фондів, рентабельність продукції..
Поняття та задачі аналізу рентабельності діяльності підприємства
Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності (виробнича, підприємницька, інвестиційна), окупність витрат і т.д. [47, 97]. Їх застосовують для оцінки фінансового стану підприємств і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.
Показники рентабельності можна об'єднати в декілька груп:
показники, що характеризують рентабельність витрати виробництва і інвестиційних проектів;
показники, що характеризують рентабельність продаж;
показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин.
Всі ці показники можуть розраховуватися на основі балансового прибутку, прибутку від реалізації продукції і чистого прибутку.
Вона показує, скільки підприємство має прибутки з кожної гривні, що затрачує на виробництво і реалізацію продукції. Може розраховуватися в цілому по підприємству, окремим підрозділам і видам продукції.
Аналогічним чином визначається окупність інвестиційних проектів: одержана або очікувана сума прибутку від проекту відноситися до суми інвестицій в даний проект.
Рентабельність капіталу обчислюється як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу або окремих його частин: власного, залученого, основного і т.д.
Таблиця 5
Класифікація та порядок розрахунку показників оцінки рентабельності підприємства [7, 122]
Оцінка рентабельності за переліченими показниками характеризує такі складові рентабельності, як рентабельність продажу, основної діяльності, основного, власного та перманентного й усього капіталу підприємства. Динаміка цих показників дасть змогу визначити конкретні резерви її підвищення.
Приведені показники рентабельності залежать від безлічі чинників. При аналізі коефіцієнтів рентабельності найбільш широке розповсюдження отримала факторна модель фірми „DuPont”. Призначення моделі ─ визначити чинники, які впливають на ефективність роботи підприємства та оцінити цей вплив. Існує велика кількість показників рентабельності, найбільш важливий показник ─ рентабельність власного капіталу. Для проведення аналізу необхідно змоделювати факторну модель коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Схематичне зображення моделі фірми „DuPont” зображено на рисунку 4.
З зазначеної моделі можна зробити висновок, що рентабельність власного капіталу підприємства залежить від трьох чинників першого порядку: чистої рентабельності продажів, ресурсовітдачі та структури джерел коштів, які були інвестовані в підприємство. Важливість зазначених показників пояснюється тим, що вони в деякому значенні узагальнюють усі боки фінансово-господарчої діяльності підприємства: перший чинник узагальнює звіт про фінансові результати, другий ─ актив балансу, третій ─ пасив балансу
Рис. 4. Схема факторного аналізу фірми „DuPont”
В основі зазначеної схеми аналізу закладена така детермінована модель
Для проведення факторного аналізу рентабельності підприємства можливе використання будь-яких прийомів елімінування. Використаємо один з найбільш простих ─ прийом абсолютних різниць.
При розрахунку рентабельності капіталу необхідно брати середню величину капіталу за звітний період, проте в умовах інфляції більш реальні оцінки можна одержати, використовуючи моментальні значення даних показників.
Загальними показниками оцінки фінансового стану підприємств є показники ділової активності, яку доцільно оцінювати за 10-ма показниками (таблиця 6) [38, 137].
Таблиця 6
Класифікація та порядок розрахунку показників оцінки ділової активності підприємств.
Економічний зміст цього показника полягає у тому, що визначається та сума виручки, яка необхідна для покриття