Фінансування водного господарства

Тема 9. Фінансування водного господарства

9.1. Особливості фінансування водогосподарського комплексу в перехідний період.

9.2. Принципи самофінансування водогосподарських організацій.

9.3. Державна підтримка водогосподарського комплексу.

9.4. Зарубіжний досвід фінансування водогосподарського комплексу.

9.1. Особливості фінансування водогосподарського комплексу в перехідний період

На відміну від умов планової централізованої економіки, коли була можливість як повноцінного державного фінансування водогосподарського комплексу, так і стимулювання сільськогосподарських підприємств до споживання меліоративних послуг, сьогодні водогосподарський комплекс стикнувся з реаліями ринкової економіки.

В такий перехідний період джерелами фінансування водного господарства є:

- державне фінансування

- власні кошти водогосподарських організацій.

В основному, державне фінансування виконується за рахунок державних коштів відповідно до поставлених перед водогосподарськими організаціями завдань, і постає на рівні окремих підприємств у вигляді так званого

«загального фонду.». На відміну від «загального фонду» у «спеціальному фонді» накопичуютьс кошти, що були отримані водогосподарською організацією за рахунок виконання робіт та надання полуг.

- загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою основних функцій;

- спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.

9.2. Принципи самофінансування водогосподарських організацій

Основним внутрішнім джерелом фінансування є самофінансування, пов'язане з реінвестуванням (тезаврацією) прибутку у відкритій чи прихованій формі. Ефект самофінансування проявляється з моменту одержання чистого прибутку до моменту його визначення, розподілу та виплати дивідендів, оскільки отриманий протягом року прибуток вкладається в операційну та інвестиційну діяльність. Рішення власників підприємства про обсяги самофінансування є одночасно і рішенням про розмір дивідендів, які підлягають виплаті.

У світовій економічній літературі, залежно від способу відображення прибутку в звітності, зокрема в балансі,

виокремлюють:

1) приховане самофінансування;

2) відкрите самофінансування (тезаврація прибутку).

Приховане самофінансування підприємства пов'язана з використанням прихованого прибутку. Приховування прибутку здійснюється (у розумінні західних фахівців) у результаті формування прихованих резервів. Оскільки приховані резерви проявляються лише при їх ліквідації, приховане самофінансування здійснюється за рахунок прибутку до оподаткування. Отже, відбувається відстрочка сплати податків і виплати дивідендів.

Приховані резерви - це частина власного капіталу підприємства, яка жодним чином не відображена в його балансі, отже, обсяг власного капіталу в результаті формування прихованих резервів буде меншим, ніж це є насправді.

9.3. Державна підтримка водогосподарського комплексу

Державне регулювання у цій сфері не може існувати без ефективної системи нагляду за станом середовища,

тобто без системи постійно діючого моніторингу. Екологічний моніторинг довкілля є сучасною формою реалізації

процесів екологічної діяльності за допомогою засобів інформатизації і забезпечує регулярну оцінку і прогнозування стану середовища життєдіяльності суспільства та умов функціонування екосистем для прийняття управлінських рішень щодо екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування.

Насправді значною перешкодою на шляху якісного виконання Україною обов'язків є брак коштів. Важке економічне становище держави не дає змоги повною мірою реалізувати наявні можливості і запровадити нові інструменти для збереження та відтворення біорізноманіття в Україні. Тому актуальною є міжнародна технічна та фінансова допомога для втілення конкретних проектів, що надається міжнародними організаціями.

9.4. Зарубіжний досвід фінансування водогосподарського комплексу

Найкращим варіантом удосконалення управління використанням, охороною, збереженням та відновленням водних джерел є створення незалежних органів управління водними ресурсами в межах річкових басейнів. Про позитивні результати такого управління свідчить зарубіжний досвід.

Приклад того, як один центральний державний орган успішно виконує функції екологічного контролю за використанням і охороною всіх природних ресурсів (включаючи води і землі), можна спостерігати в США. Агентство з охорони навколишнього середовища США (U.S. Environment Protection Agency), федеральний орган виконавчої влади, здійснює весь спектр контрольних функцій з дотримання вимог федерального екологічного законодавства в різних сферах використання природних ресурсів (вода, земля, повітря, і т.д.)11 . Агентство встановлює національні стандарти для різних програм з метою захисту навколишнього середовища. Якщо стандарти не дотримуються, Агентство може застосувати санкції (припинення діяльності порушника, штрафи, судовий позов тощо.)