досліджень у значною мірою доповнюють результати інших авторів (М.А. Гошко, 1991; Н.К. Ковалев, 1995; М.Х. Коджешау, 1995 та ін.) щодо чинників, які визначають фізичний стан студентів, зокрема про позитивний вплив зростання аеробних показників на кардіореспіраторну систему (Л.Я. Иващенко, 1986; С.П. Лёвушкин, 1997; О.В. Тиунова, 1994), анаеробних і аеробно-анаеробних – на підвищення можливостей організму в корекції провідних чинників фізичного і розумового стану студентів (Г.И. Птицын, 1985) та про розвиток показників соматичного здоров’я студентів (Г.Л. Апанасенко,1998; М.В. Малютина, 2004; Е.С. Садовников, 1989).
Пошук
Фізична і розумова працездатність студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
32
Мова:
Українська
Вперше на контингенті студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості вищого навчального закладу недержавної форми власності доведено ефективність впливу раціонального обсягу рухової активності, засобів, методів і форм фізичного виховання на підвищення розумової і фізичної працездатності.
У роботі експериментально встановлено взаємозв’язок розумової і фізичної працездатності з показниками рухової активності і фізичної підготовленості студентів експериментальної групи. Виявлено нові відомості про спосіб життя та фізичний стан студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості.
Запропоновано й експериментально обґрунтовано організацію і методику використання дозованих засобів фізичного виховання з метою підвищення розумової і фізичної працездатності.
Проведене дослідження не претендує на вичерпне вивчення усіх аспектів зазначеної проблеми. Подальшої розробки потребують питання взаємозв’язків фізичної, розумової і психофізіологічних показників з даними соматичного здоров’я студентської молоді різних вікових груп і профілем їх професійної підготовки.
ВИСНОВКИ
1. Аналіз спеціальної літератури виявив, що у науковій літературі недостатньо висвітлені такі питання:
відсутні відомості, які дозволили б скласти чітку картину динаміки змін показників аеробної та анаеробної продуктивності у студентів на заняттях фізичного виховання; залишаються не виясненими інтеркореляційні відношення між окремими параметрами аеробної та анаеробної продуктивності;
дотепер зустрічаються лише окремi відомості про вплив психофiзичних i психiчних показникiв на фізичну і розумову працездатність студентів; встановлено, що в пiдходах рiзних авторiв до оцiнювання психофiзичних показникiв є багато спiльного, i разом з тим трапляються розбіжності;
відкритим залишається питання розрахунку рівня та допустимих верхніх меж навантаження, яке більш за все сприяє покращенню фізіологічних і біохімічних показників, що визначають резерви здоров’я; до кінця не вирішеним залишається питання впливу засобів фізичного виховання на розумову та фізичну працездатність студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості;
не вивчений взаємозв’язок розумової і фізичної працездатності студентів з обсягом рухової активності і показниками фізичної підготовленості.
2. За результатами дослідження вихідних даних фізичного стану студентів I-IV курсів Рівненської філії Європейського університету встановлено:
за класифікацією Національного інституту здоров’я США (1993) і за результатами інших авторів, отриманими раніше, показники морфофункціонального стану студентів I-IV курсів Європейського університету м. Рівного відповідають встановленим нормам; проте кількісний склад медичних груп студентів з 2002 до 2005 рр. збільшився з 11 до 19 %;
аналіз статистично оброблених показників індексу рухової активності за тиждень становить 6,88-10,08 %, на старших курсах – 4,35-4,74 %; за регіональними оцінювальними таблицями обсягу рухової активності понад 30% студентів молодших і 50% старших курсів віднесені до груп із нижчим за середній і низьким рівнем рухової активності;
за оцінкою Державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України показники фізичної підготовленості студентів I-IV курсів переважно оцінені трьома балами, а такі фізичні якості, як швидкісно-силові можливості (стрибок у довжину з місця) і гнучкість, – двома балами;
дослідження розумової працездатності виявило низький рівень її показників (швидкості переробки зорової інформації, коефіцієнта ефективності і коефіцієнта продуктивності) у студентів першого курсу порівняно зі старшокурсниками (Р < 0,001), що підтверджують аналогічні результати досліджень інших авторів щодо адаптації першокурсників до напруженої розумової праці, найвищі темпи розумової втоми притаманні першокурсникам, на старших курсах вони приблизно однакові; отже, умови та організація навчального процесу з фізичного виховання (дворазові заняття на молодших курсах) у ВНЗ не сприяють поліпшенню здоров’я студентів і не підвищують розумову працездатність;
за показниками фізичної працездатності істотних розбіжностей між студентами різних курсів у переважній більшості не було встановлено (Р > 0,05), проте якісна оцінка окремих результатів за регіональними оцінювальними таблицями не перевищувала середнього рівня.
3. Експериментально обґрунтовано доцільність використання комплексно-колової форми організації академічних занять зі студентами експериментальної групи, суть якої полягала у використанні таких методів і методичних прийомів: проведення комплексних занять; методу колового тренування; організації занять з переважною спрямованістю на розвиток витривалості і швидкісно-силових якостей; підбору вправ, які дозволяли сполучати фізичну і технічну підготовку; застосування елементів видів спорту та оздоровчого тренування; зміна загальноприйнятих у практиці часових співвідношень між окремими частинами занять на користь основної частини.
4. Експериментальна програма позитивно вплинула на фізичний стан студентів вищого навчального закладу недержавної форми власності Європейського університету у м. Рівному:
значною мірою збільшився обсяг рухової активності студентів експериментальної групи за період 2004-2005 навчального року: обсяг загальної рухової активності студентів експериментальної групи збільшився на 86,6 %, а фізкультурно-оздоровчої – більше ніж у 3 рази (Р < 0,001);
у процесі експерименту було встановлено, що завдяки більш високим темпам приросту зміни у показниках фізичної підготовленості студентів експериментальної групи виявилися набагато значнішими, ніж у контрольній групі: швидкість бігу на 100 м покращилася на 3,1 %; витривалість (біг на 3000м) – на 15,8 %; м’язова сила (згинання і розгинання рук