Формування архітектури міст Ємену VII-XIX століть

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

 

На правах рукопису

 

Алі Мохаммед Ібрагім Каузі

 

УДК 72. 067. 26 (533)

 

 

18. 00. 01 – Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

 

Львів – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеській державній академії будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор архітектури, професор Раллєв Олександр Борисович, Одеська державна академія будівництва і архітектури, завідувач кафедри основ архітектури.

Офіційні опоненти – доктор архітектури, доцент Шубович Світлана Олександрівна, Харківська державна академія міського господарства, завідувач кафедри проблем архітектури міського середовища кандидат архітектури, доцент Криворучко Юрій Іванович, Національний університет «Львівська політехніка», завідувач кафедри містобудування Провідна установа – Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування Державного комітету України у справах будівництва, архітектури і житлової політики, м. Київ.

 

 

Актуальність дослідження. Республіка Ємен (Аль-Дмухурія ас-Ємен) – одна із суверенних арабських країн Близького Сходу. Актуальною для сучасного об'єднаного Ємену є проблема національної самосвідомості єменської нації, яка полягає у вивченні культурної історичної спадщини, у тому числі стародавніх та середньовічних пам'яток архітектури. Ці проблеми постійно обговорювалися на різних рівнях як національного*, так і регіонального (міжарабського) характеру в 1991 році. Про збереження пам'яток національної архітектури Ємену впродовж останніх двадцяти років виявляє турботу міжнародна організація ЮНЕСКО, з допомогою якої розроблені довголітні програми з охорони таких історичних центрів Ємену, як Сана, Шибам та ін.

Із зростанням національної самосвідомості перед інтелігенцією Ємену, яка невпинно розвивається, постає питання про шляхи історичного розвитку єменської архітектури. З урахуванням змін, що відбулися в арабському етносі на півдні Аравії, у релігії та соціальному устрої феодальної епохи розвивалася і національна архітектура історичних центрів Ємену. Яким закономірностям підпорядковувався цей процес? У чому полягають особливості, ознаки та шляхи формування архітектури міст середньовічного Ємену? На ці та інші запитання, як показав аналіз вітчизняних та зарубіжних досліджень, досі відповіді не було. Це позв'язано з тим, що проблема формування архітектури в містах Ємену VII-XIX ст. ще не стала предметом ґрунтовного дослідження і тому потребує детального опрацювання. Досі висвітлення питання архітектури Ємену з позицій історико-архітектурного розвитку мало фрагментарний характер. Цілісного ж дослідження цієї проблеми у межах єдиної єменської держави не було. Для громадськості будь-якої держави дослідження закономірностей розвитку її національної архітектури є престижним і актуальним завданням. Це повною мірою стосується і тематики роботи, присвяченої дослідженням формування архітектури міст Ємену VII-XIX ст.

Наукова новизна роботи. Досліджень, що подали б комплексний аналіз розвитку національної архітектури міст об'єднаного Ємену, досі не було. У низці кандидатських дисертацій, присвячених архітектурі Ємену, випускники навчальних закладів України, громадяни Ємену предметом своїх досліджень обрали архітектуру останніх десятиліть XX ст., а також проблеми консервації та реставрації пам'яток в історичних центрах Ємену (Алі Хузейфі, Фахмі Абдулла Мах'юб, Аль-Кохалі Алі Салех Аб-до, Аль Сагаф Мохаммед). На території колишнього Радянського Союзу арабській, у тому числі єменській історії архітектури приділяли увагу вчені-сходознавці Л. В. Вороніна, Т. А. Путинцева,

Н. А. Сидорова, Т. Н. Каптерєва, Б. В. Веймарн, В. В. Наумкін, І. А. Александров, В. І. Гусаров, Л. Н. Котлов, М. Родіонов, Г. М. Удалова, Б. Б. Пиотровський,

М. Б. Пиотровський, Ю. Ф. Кожин, О. Г. Большаков, П. А. Грязневич, Л. С. Бретаницький, Г. Е. Грюнебаум, Г. М. Бауер (Російська Федерація), а також О. Б. Раллєв (Україна). Упродовж останніх 20 років архітектуру арабських країн Близького Сходу епохи давнини та середньовіччя досліджують і висвітлюють учені Західної Європи та Америки: А. Рімон, Р. Льїкок, Ж. Пірен (Франція),

Г. Стірлен, Б. Ду (США), А. Мец (Польща), Р. А. Яаразбол, Е. Грубе (Англія),

З. А. Майєр, О. Дорон, К. Д. Шруль, А. Гроссман (Німеччина) та ін.

Тематика культурологічної спрямованості таким чином все частіше охоплює регіон Південної Аравії та стає предметом досліджень багатьох учених. Однак ні в Україні, ні в Ємені не проводилися дослідження історико-теоретичних аспектів формування архітектури міст Ємену епохи середніх віків і нового часу. У цій роботі архітектурні пам'ятки Ємену вперше розглядаються для виявлення ознак і закономірностей розвитку єменської архітектури VII-XIX ст.

Метою дисертації є дослідження особливостей формування архітектури міст Ємену VII-XIX ст. з розробкою її класифікаційних ознак. Для досягнення мети в дисертації поставлено такі завдання:

- висвітлити специфіку розвитку міст як основних осередків становлення і розвитку архітектури Ємену;

- зробити морфологічний аналіз розвитку єменської архітектури епохи середньовіччя і нового часу, починаючи від періоду утвердження ісламу і до XIX ст. ;

- виявити загальні, самобутні ознаки і закономірності розвитку архітектури міст Ємену VII-XIX ст. з розробкою класифікації цих ознак.

Об'єктом дослідження є пам'ятки архітектури Ємену VII-XIX ст., які вирізняються національною своєрідністю.

Предметом дослідження є особливості формування архітектури міст Ємену, розвиток яких знайшов найбільш яскраве відображення в VII-XIX ст.

Межі дослідження. У зв'язку з тим, що в Ємені є чимало