Формування ціннісно-смислової сфери майбутнього педагога як джерела мотивації до професійної діяльності

 

 

Анотація. У статті розглянуті поняття цінностей, ціннісних орієнтацій та ціннісно-смислової сфери майбутніх педагогів. Особлива увага приділяється гуманістичній спрямованості суспільного розвитку, а також духовному та естетичному вихованню, що є стрижневими поняттями формування активної і, головне, творчої особистості, яка здатна не лише правильно зорієнтуватися у суспільстві, досягти повної реалізації власних здібностей та можливостей, а й проводити цілеспрямовані перетворення оточуючої дійсності на користь всього суспільства.

Ключові слова: цінності, смисл, ціннісно-смислові орієнтації, особистість, самореалізація, суспільство.

Аннотация. В статье рассмотренные понятия ценностей, ценностных ориентаций и ценностно-смысловой сферы будущих педагогов. Особенное внимание уделяется гуманистической направленности общественного развития, а также духовному и эстетичному воспитанию, которые являются основными понятиями формирования активной и, главное, творческой личности, которая способна не только правильно сориентироваться в обществе, достичь полной реализации собственных способностей и возможностей, но и проводить целеустремленные превращения окружающей действительности в интересах всего общества.

Ключевые слова: ценности, смысл, ценностно-смысловые ориентации, личность, самореализация, общество.

Annotation. In the articles considered of concept of values, valued orientations and valued-semantic sphere of future teachers. The special attention is spared the humanism orientation of community development, and also spiritual and aesthetically beautiful education, which is the bar concepts of forming of active and, mainly, creative personality, which is able to be not only correctly orientated in society, attain complete realization of own capabilities and possibilities but also conduct purposeful transformations of surrounding reality in behalf of all of society.

Key words: values, sense, valued-semantic orientations, personality, self-realization, society.

Постановка проблеми. Сучасне політичне та економічне становище в Україні, соціокультурні перспективи державотворення висувають до індивіда нові вимоги. Суспільство потребує відповідальної, активної особистості, зі сформованими громадянськими, моральними якостями, високим професіоналізмом, гуманістичним світоглядом.

В умовах перехідного суспільства, розпорошеності ідей і поглядів, докорінних змін в індивідуальній та колективній свідомості людей важливою є проблема вивчення ціннісних орієнтацій і, особливо, духовних цінностей молоді, яка є найважливішою верствою населення в плані ідеологічного вакууму і його заповнення духовними сурогатами. Одночасно з цим, саме молодому поколінню належить в майбутньому впроваджувати в реальному житті закладені національною ідеєю пріоритети розвитку кожної окремої особистості, суспільства, нації, людства у цілому. Тому проблема ціннісно-смислової сфери особистості розглядається більшістю дослідників у нерозривному зв'язку із принципами побудови національної системи виховання й освіти.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Категорія цінності є однією з найскладніших у філософії, соціології, психології, педагогіці. Не зважаючи на численні дослідження у цій галузі, зокрема і в психології, інтерес до неї постійно зростає. Це викликано, по-перше, неоднозначністю, багатогранністю самого поняття цінності, а по-друге – відсутністю на сьогодні єдиного загальноприйнятого визначення цінності. Серед зарубіжних педагогів та психологів, які займались дослідженням цінностей та ціннісних орієнтацій особистості, можна зазначити Г. Олпорта, Ф. Вернона, Г. Ліндзея, М. Рокіча, Ш. Шварца, В. Білскі, К. Роджерса. Одним із найбільш поширених у зарубіжній психології є розуміння цінностей як “певних переконань, які займають центральне місце у індивідуальній системі переконань та являють собою керівні принципи життя” [3]. Ціннісні ж орієнтації здебільшого розглядаються як “абстрактні ідеї, позитивні чи негативні, не пов’язані з певним об’єктом чи ситуацією, та виражають людські переконання про типи поведінки та цілі, яким надається перевага” [3]. У вітчизняній психології цінності зазвичай розглядаються в контексті спрямованості особистості через поняття відношення, відображення, установки (А. Г. Здравомислов, Д. М. Узнадзе, В. А. Ядов, Б. Г. Ананьєв, С. Л. Рубінштейн).

Незважаючи на велику значущість, проблема особистісного (насамперед ціннісного) самовизначення привернула увагу психологів порівняно недавно. Прикметно, що в радянській психології інтерес до проблеми самовизначення, зокрема ціннісного, проявлявся слабко й епізодично. Досліджувалося, в основному, професійне самовизначення, існування інших аспектів лише декларувалося. Посилення інтересу до даної проблеми відзначається в останні роки.

На особливу увагу заслуговує праця Пелеха Ю. В. «Ціннісно-смисловий концепт професійної підготовки майбутнього педагога», у якій розкрито теоретико-методичні засади, основні закономірності та принципи розвитку ціннісно-смислової сфери майбутнього педагога у контексті його готовності до майбутньої професійної діяльності [7].

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз літератури дає нам підстави говорити про можливість дослідження цінностей і як соціально-психологічного, і як індивідуально-психологічного утворення. Особистість є суб’єктом культури, через призму цінностей якої вона оцінює свої думки, вчинки, переживання. Свідомість людини включена до “культурного цілого”, в якому кристалізований досвід діяльності, спілкування та світосприйняття. Власне, засвоюючи цей досвід індивід повинен привласнити систему загальнолюдських ціннісних уявлень [1]. Тут цінності виступають для індивіда, як деякі критерії оцінки дійсності, зокрема, інших людей, а також і самого себе. У той же час індивід усвідомлює світ через призму цінностей, тобто цінності детермінують процес пізнання людиною соціального світу (Г. М. Андрєєва, А. М. Айламазьян).

Крім цього, цінності виступають як утворення потребово-мотиваційної сфери і регулюють соціальну поведінку людей. Являючи собою деякі ідеальні цілі, до яких прагне індивід, вони активізують та спрямовують поведінку, діяльність людини (О. І. Донцов, Ю. М. Жуков, В. А. Ядов), визначають особливості і характер відносин особистості з навколишньою дійсністю (Б. С. Круглов). У