Формування інформаційних компетентностей особистості на уроках мистецтва в загальноосвітніх навчальних закладах області

 

 

Поняття «інформаційна компетентність» досить широке і визначається на сучасному етапі розвитку педагогіки неоднозначно: складне індивідуально-психологічне утворення на основі інтеграції теоретичних знань, практичних умінь у галузі інноваційних технологій і певного набору особистісних якостей (О. Б. Зайцева, 2002) ; нова грамотність, до складу якої входять уміння активної самостійної обробки інформації людиною, прийняття принципово нових рішень у непередбачених ситуаціях із використанням технологічних засобів (А. Л. Семенов, 2000).

Основою, що об'єднує дослідження проблем становлення та розвитку компетентності, є поняття «інформація». У філософському енциклопедичному словнику поняття «інформація» (від лат. іnformatio – ознайомлення, роз'яснення, уявлення, поняття) трактується наступним чином: повідомлення, інформування про стан справ, відомості про будь-що, які передаються людьми; невизначеність у результаті отримання повідомлень; повідомлення, нерозривно пов'язане з управлінням, сигнали в єдності синтаксичних, семантичних і прагматичних характеристик; передача, відображення різноманітності в будь-яких об'єктах і процесах (неживої і живої природи).

Інформаційна компетентність – це інтегративна якість особистості, що є результатом відображення процесів відбору, засвоєння, переробки, трансформації і генерування інформації в особливий тип предметно-специфічних знань, що дозволяє виробляти, приймати, прогнозувати і реалізовувати оптимальні рішення в різних сферах діяльності.

У структурі категорії «інформаційна компетентність» науковці виділяють наступні компоненти:

- когнітивний – відображає процеси переробки інформації на основі мікрокогнітівних актів (аналіз інформації, що надходить, формалізація, порівняння, узагальнення, синтез із наявними базами знань, розробка варіантів використання інформації і прогнозування наслідків реалізації рішення проблемної ситуації, генерування та прогнозування використання нової інформації і взаємодія її з наявними базами знань, організація зберігання і відновлення інформації в довгостроковій пам'яті) ;

- ціннісно-мотиваційний – полягає у створенні умов, які сприяють входженню учнів у світ цінностей, які надають допомогу при виборі важливих ціннісних орієнтацій; характеризує ступінь мотиваційних спонукань людини, що впливають на ставлення індивідів до роботи і до життя в цілому;

- техніко-технологічний – відображає розуміння принципів роботи, можливостей і обмежень технічних пристроїв, призначених для автоматизованого пошуку та обробки інформації; знання відмінностей автоматизованого й автоматичного виконання інформаційних процесів; уміння класифікувати задачі за типами з подальшим їх вирішенням і вибором певного технічного засобу залежно від його основних характеристик; включає: розуміння сутності технологічного підходу до реалізації діяльності; знання особливостей засобів інформаційних технологій з пошуку, переробки та зберігання інформації, а також виявлення, створення і прогнозування можливих технологічних етапів з переробки інформаційних потоків; технологічні навички та вміння роботи з інформаційними потоками;

- комунікативний: відображає знання, розуміння, застосування мов (природних, формальних) та інших видів знакових систем, технічних засобів комунікацій у процесі передачі інформації від однієї людини до іншої за допомогою різноманітних форм і способів спілкування (вербальних, невербальних) ;

- рефлексивний – полягає в усвідомленні власного рівня саморегуляції особистості, при якому життєва функція самосвідомості полягає у самоврядуванні поведінкою особистості, а також у розширенні самосвідомості, самореалізації.

Функціями категорії «інформаційна компетентність» є:

пізнавальна, спрямована на систематизацію знань, на пізнання і самопізнання людиною самої себе;

комунікативна, носіями якої є семантична компонента, «паперові та електронні» носії інформації педагогічного програмного комплексу;

адаптивна, що дозволяє адаптуватися до умов життя і діяльності в інформаційному суспільстві;

нормативна, що виявляється, перш за все, як система моральних і юридичних норм і вимог в інформаційному суспільстві;

оцінна (інформативна), що сприяє активізації вміння орієнтуватися в потоках різноманітної інформації, виявляти і відбирати відому і нову, оцінювати значущу і другорядну;

інтерактивна, яка формує активну самостійну і творчу роботу суб'єкта, що веде до його саморозвитку та самореалізації.

Означені функції тісно взаємодіють між собою, переходять одна в одну і, фактично, являють собою єдиний процес, що дозволяє бачити взаємозв'язок проблем різних навчальних дисциплін у цілісній системі знань учнів.

Уточнення категорії «інформаційна компетентність» дозволяє розробити технологію розвитку інформаційної компетентності особистості на різних уроках в ЗНЗ.

10 листопада 2012 року на базі СПШ №15 м. Рівне був проведений методичного семінару науково-дослідницької лабораторії музичної освіти та виховання з теми «Формування інформаційної компетентності підлітків на уроках музичного мистецтва» за участі вчителів музичного мистецтва м. Рівне. Серед доповідей на методичному семінарі слід відзначити наступні: «Інформаційна компетентність учителя музичного мистецтва» (Гумінська О. О.), «Інформаційна компетентність підлітків як психолого-педагогічна проблема» (Томецька О. М.), «Використання навчальної інформації уроків музичного мистецтва на інших уроках (література, християнська етика) « (Косік О. В.), «Методи та прийоми систематизації музично-теоретичних знань учнями початкової школи» (Нагорна Н. І.), «Методи та прийоми систематизації жанрово-стилістичних понять у 5-8 класах» (Туровська Л. І.), «Проблемні ситуації на уроках музичного мистецтва як умова інформаційного пошуку» (Фурман Р. П.), «Синтез навчальної інформації в роботі учнів над конструюванням опорних схем» (Опанасець І. С.), «Розвиток навичок порівняння творів різних видів мистецтв» (Гемберг С. Л.).

У процесі обговорення уроку музичного мистецтва в 5 класі з теми «Образ козацтва в музиці та образотворчому мистецтві» (вчитель Костюк В. В.), учителям було запропоновано звернути увагу на окремі аспекти формування інформаційної компетентності учнів:

1. Особливості музичної та мистецької інформації та способи її переробки на уроці.

2. Кількість джерел інформації, з якими одночасно працює учень.

3. Обсяг пропонованого матеріалу (цей показник дозволяє вчителю досить тонко диференціювати інформаційну компетентність за кількісними характеристиками).

4. Спосіб представлення інформації (у вигляді тексту, аудіо, відео-інформації), що використовується педагогом для формування інформаційної компетенції.

5. Складність джерела інформації (інформація одного виду – тільки текст, тільки картинка або тільки таблиця, інформація складна – аудіовізуальна (музика – картина) чи вербально-графічна (текст – графік/діаграма).

6. Характер взаємодії джерел інформації (збіг інформації, що міститься в одному джерелі, з інформацією, що міститься в іншому джерелі; підпорядкування однієї інформації іншій (одна інформація усередині іншої) ; перетинання інформації різних видів; протиріччя однієї й іншої інформації (одна інформація виключає іншу) ; протиставлення однієї інформації іншою (пошук загальної підстави для двох зведень, що несуть у собі протилежну інформацію, але не вичерпують усього обсягу інформації з питання).

7. Тип інформації (пряма інформація витягається із джерела без додаткових міркувань, а непряма – вимагає міркувань).

8. Поетапне ускладнення діяльності учнів щодо осмислення, обробки і переробки інформації.

Розглянуті аспекти дозволили зробити висновки про включення учнів у сприймання, усвідомлення та обробку різноманітної інформації: музично-теоретичної, мистецтвознавчої, народознавчої (як у варіанті з уроком музичного мистецтва у 5 класі). Представлена інформація використовується учителем у вигляді текстів (підручник, музична хрестоматія, текстова наочність), візуального ряду (схеми, репродукції, ілюстрації), аудіовізуального ряду (демонстрація презентацій), відеоряду (фрагменти кінофільмів тощо). Ієрархія навчальної інформації на уроці музичного мистецтва підпорядкована темі уроку, важливими орієнтирами є мистецькі аспекти її розкриття. Їм підпорядковані питання жанрово-стилістичного аналізу музичних творів та творів інших видів мистецтв. «Технічною інформацією» уроку музичного мистецтва є питання, пов’язані зі створенням музичного образу творів, що виконуються.

Отже, на уроках музичного мистецтва можуть бути створені усі умови для формування особистості, зокрема її інформаційних компетентностей.

 

 

Зайцева О. Б. Формирование информационной компетентности будущих учителей средствами инновационных технологий автореф. дис.... канд. пед. наук. / О. Б. Зайцева. – Брянск, 2002. – 19 с.

Семёнов А. Л. Роль информационных технологий в общем среднем образовании / А. Л. Семёнов. – М. : МИПКРО, 2000. – 12 с.

Таирова Н. Ю. Развитие информационно-исследовательской компетентности преподавателя педагогического университета: автореф. дис.... канд. пед. наук / Н. Ю. Таирова. – Калинград, 2001. – 19 с.

Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования / А. В. Хуторской // Ученик в обновляющейся школе. – М. : ИОСО РАО, 2002. – С. 135-157.

Сайт http://www.eidos.ru