Предмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
9
Мова:
Українська
Анотація. В дослідженні виявлено, що переважна частина студентів, які позиціонують себе як здорова людина, мають навичку до самостійних занять фізичними вправами. В більшості такі студенти виросли в сім’ях, в яких батьки не займалися фізичними вправами.
Ключові слова: навичка, самостійні заняття, фізичні вправи.
Аннотация. В исследовании выявлено, что преимущественная часть студентов, которые позиционируют себя как здоровый человек, имеют навык к самостоятельным занятиям физическими упражнениями. В большинстве такие студенты выросли в семьях, где родители не занимались физическими упражнениями.
Ключевые слова: навык, самостоятельные занятия, физические упражнения.
Summary. The research reveals the fact that the majority of students positioning themselves as healthy people have skills of independent training in physical exercises. Most of such students have grown up in the families where parents didn`t take part in physical activities.
Key words: skill, independent training, physical exercises
В сфері фізичного виховання, як і в інших видах діяльності задіяні три складових людини як системи. Біологічне і особистісне, що визначає його біологічну активність, і соціальне в тому смислі, що людина діє в суспільстві і суспільство до визначеного ступеня визначає його мотиви, ідеали, цілі, способи їх досягнення і види діяльності.
Людину в сфері фізичного виховання розглядають як біологічну особистісно-соціальну систему. Відомо, що поведінка людини визначається взаємовідношенням внутрішніх і зовнішніх факторів. Всі зовнішні впливи на людину переломлюються і трансформуються через „сукупність внутрішніх умов” і створюють те, що визначає особисте і індивідуальне та обумовлює індивідуальне сприйняття світу, індивідуальні реакції на зовнішнє діяння, вибір індивідуальних форм поведінки, способів задоволення своїх потреб і досягнення цілей [1].
Курс фізичного виховання в вузі вирішує завдання, серед яких є наступні: знання і дотримання основ здорового способу життя; знання основ методики оздоровлення і вміння застосовувати їх на практиці тощо.
Формування культури здоров’я майбутніх педагогів рекомендується починати формувати у процесі навчання студентів педагогічних університетів з першого курсу. Майбутні спеціалісти повинні розуміти, що основними компонентами культури здоров’я є знання про збереження та вдосконалення особистого здоров’я [2]. Втім, здорова людина – це не обов’язково та людина, в якої всі органи і системи не мають відхилення від „норми”, а, скоріше, та людина, яка має можливість без обмежень виконувати свої біологічні і соціальні функції. Чим ефективніше виконання біологічних і соціальних функцій, тим рівень здоров’я вище [3].
Фізична культура – перший, самий природній „місток”, що з’єднує в єдине ціле соціальне і біологічне в людині [4]. Засвоєння, охорона і примноження природного в людині переломлюється через свідому рухову активність і стає базою для формування і збереження людиною свого фізичного потенціалу. Фізичні вправи – це основний і специфічний засіб фізичного виховання, особливий вид рухової діяльності, за допомогою якого здійснюється цілеспрямований вплив на того, хто займається. Фізичні вправи використовують з метою укріплення здоров’я, а також з метою оздоровлення (лікувальна фізична культура) [5].
Система самостійних занять, що відокремлена від навчальних занять за планом, сприяє розвитку особистості, формуванню елементів самовиховання: самоаналізу, самооцінці, самопереконання, самоконтролю. Сутність самостійних занять полягає в формуванні бажання фізично самовиховуватися, робити необхідні вправи для фізичного самовдосконалення, вміти самостійно себе контролювати і корегувати свої фізичні навантаження [6].
Вплив різних факторів педагогіки на формування навички до самостійних занять фізичними вправами є актуальним питанням, тому що в даному випадку формується і відповідальність за власне здоров’я. Фізична культура як діяльність (спеціально організована рухова активність, що не зв’язана прямо з добуванням матеріальних благ), визначена як об’єкт дослідження; формування навички до самостійних занять під впливом різних факторів – предмет дослідження.
В дослідженні, що відбулось в лютому 2010 року, були задіяні студентки І курсу фізико-математичного і природничого факультету Криворізького державного педагогічного університету (всього 80 осіб). Метод дослідження – анкетування. Студентам була запропонована анкета з правом вибору твердження: „Да”, „Ні”. В анкету були включені наступні твердження:
- мій батько займається/займався фізичними вправами;
- моя мама займається/займалася фізичними вправами;
- вчитель (вчителька) з фізичної культури в школі мені подобався;
- протягом навчання в школі я займалася в спортивних секціях;
- я знаю, що заняття фізичними вправами сприяє фізичному розвитку та укріплює здоров’я;
- я почуваю себе здоровою людиною;
- я маю навичку займатися фізичними вправами самостійно;
- я маю позитивне відношення до занять з фізичного виховання в університеті;
- я відвідую заняття з фізичного виховання (тренування) із-за заліку;
- у власній сім’ї я буду створювати позитив до фізичних вправ.
За результатами дослідження було сформовано дві вибірки. Першу групу (спортивна сім’я) склали анкети студенток, в яких батьки займаються/займалися фізичними вправами (26 анкет). В другу групу (неспортивна сім’я) увійшли анкети, відповіді яких показували, що батьки не займаються/не займалися фізичними вправами (25 анкет). Не були зараховані 29 анкет, в яких було позначено, що один з батьків займається/займався фізичними вправами.
З метою виявити роль батьків, окремо один від одного, у формуванні навички до самостійних занять було сформовано дві вибірки. Перша - „Мій батько займається/займався фізичними вправами” (42 анкети), друга „не займається” (34 анкети). З метою виявити роль мами у формуванні навички до самостійних занять фізичними вправами було сформовано наступні дві вибірки. Перша - „Моя мама займається/займалася фізичними вправами” (33 анкети), друга „не займається” (46